Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Трудовий договір




Розділ 8

8.1. Поняття, зміст трудового договору та його відмінність від цивільно-правових угод про працю

Трудовий договір є основним інструментом у системі трудового права. Він розглядається також як підстава для виникнення трудових правовідносин і водночас як форма залучення до праці. Трудовий договір широко використовується в усіх країнах з ринковою економікою для найму робочої сили[86].

Трудовий договір посідає особливе місце в трудовому праві. На основі трудового договору виникають трудові правовідносини працівника з роботодавцем, що неминуче спричиняє включення цих суб’єктів у цілу систему відносин, які регулюються трудовим правом. Інакше кажучи, немає трудового договору – не буде і трудового права[87].

Стаття 21 КЗпП визначає трудовий договір як угоду між працівниками, з одного боку, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, з іншого. Згідно з цією угодою працівник зобов’язується виконувати визначену нею роботу, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Важливим положенням чинного законодавства, на відміну від норми, що існувала раніше, є те, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці, уклавши трудовий договір на одному чи одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якого строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін (зокрема, матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, у т. ч. строкового, можуть встановлюватись угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законодавством. У юридичній літературі висловлювалися слушні думки з приводу того, що форма трудового договору може бути письмовою або усною, а контракт – це особливий вид строкового трудового договору.

Важливе значення в науці, і особливо в юридичній практиці, має відмежування трудового договору від цивільно-правових договорів (наприклад, договору підряду, видавничого договору, договору доручення та ін.), реалізація яких також пов’язана з трудовою діяльністю, оскільки це зумовлює різні правові наслідки для сторін, що їх укладають.

Характерними ознаками трудового договору є включення громадянина до складу колективу даного підприємства, установи, організації, його підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку з регулюванням процесу праці й створення нормальних умов для роботи, що виконується, як правило, в одному з підрозділів підприємства на території чи поза територією підприємства, установи, організації.

Укладаючи цивільно-правові договори, громадянин не включається до складу колективу підприємства, установи, організації, процес його праці не регламентується, підрядчик розподіляє час роботи й відпочинку за власним розсудом, з тим щоб дотриматися термінів домовленості, а відносини сторін договору стосуються, в основному, результатів праці, з визначенням предмета й ціни договору, строку його дії, якості й кількості продукції, послуг. Робота виконується на свій ризик.

Укладення трудового договору оформлюється наказом по підприємству, установі, організації, що дає право зробити відповідні записи в трудовій книжці і час роботи зарахувати до трудового стажу, який надає громадянинові цілу низку пільг і переваг порівняно з підрядчиком. Договір підряду оформляється письмовою двосторонньою угодою, згідно з якою підрядчик зобов’язується виконати певну роботу (надати послуги) за завданням замовника, а останній – прийняти й оплатити виконану роботу (відповідно до її кількості та якості).

Укладення трудового договору породжує різноманітні правові наслідки: надання щорічних (і, можливо, додаткових) оплачуваних відпусток; виплати допомоги в разі тимчасової непрацездатності; відповідальність роботодавця за створення належних умов праці й наслідки недотримання вимог охорони праці; право на виплату пенсій із соціального страхування та ін.

Повна дієздатність щодо самостійного укладення договору підряду настає в особи, яка досягла 18 років, а якщо законодавством передбачено право брати шлюб у меншому віці – то з моменту одруження.

Право самостійного укладення трудового договору надано особам, які досягли 16 років.

Зміст трудового договору складають умови, якими визначаються права та обов’язки сторін. Їх поділяють на обов’язкові (основні) та факультативні (додаткові). Більшість з цих умов передбачаються законодавством про працю та колективним договором, інші – установлюються угодою сторін.

Обов’язковими (основними) є умови, без яких трудовий договір не може бути укладений: місце роботи, трудова функція (спеціальність, кваліфікація, посада), оплата праці, початок роботи, строк дії трудового договору тощо.

Факультативні (додаткові) умови уточнюють, розвивають і доповнюють основні умови конкретного трудового договору й не суперечать закону: про випробування, про скорочений робочий день чи скорочений робочий тиждень, про суміщення професій і т.ін.

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим і підзаконним актам про охорону праці, що діють в Україні (ст. 6 Закону України “Про охорону праці”)[88].

На працівника, який уклав трудовий договір, поширюються в повному обсязі законодавство про працю й діючий на підприємстві, в установі, організації колективний договір.

Забороняється передбачати в трудовому договорі умови, які погіршують становище працівника порівняно з тим, що передбачені законодавством або суперечать йому (ст. 9 КЗпП). Водночас роботодавець має право надавати працівникам додаткові пільги й створювати за рахунок власних коштів умови, що поліпшують становище працівника порівняно з умовами, установленими законодавством. Це стосується часу роботи, перерви на обід і відпочинок, житлово-побутові умови й т.ін.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 573; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.