З двома переходами через розряд

Пояснення нового матеріалу подають на основі аналізу зразка розв'язання.

1. Розгляньте записи і поясніть, як треба записувати другий доданок при письмовому додаванні.

2. Розгляньте записи і поясніть, що треба робити, коли при додаванні одиниць дістаємо десяток або при додаванні десятків дістаємо сотню.

₊ 358 ₊ 324

274 380

632 252

Докладне пояснення до першого прикладу. До 8 од. додати 4 од., буде 12 од. або 1 дес. і 2 од. Дві одиниці пишемо під одиницями, а 1 дес. додаємо до десятків. До 5 дес. додати 7 дес, буде 12 дес; 12 дес. та ще 1 дес, буде 13 дес. або 1 сот. і 3 дес. На місці десятків пишемо 3, а сотню додаємо до сотень. До 3 сот. додати 2 сот., буде 5 сот. та ще 1сот., буде 6 сотень. На місці сотень пишемо 6. У сумі дістали число 632.

Коротке пояснення до другого прикладу. 4, 0 і 2 — шість, пишемо 6; 2, 8 і 5 — п'ятнадцять, пишемо 5, а 1 сот. додаємо до сотень; 3, 3 і 2 — вісім та ще 1 — пишемо 9; усього 956.

Для кожного випадку дій треба використати достатню кількість вправ тренувального характеру. У процесі розв'язування міркування учнів стають все коротшими, а обчислення — швидшими. Основою системи вправ є звичайні вирази на одну дію. Їх доповнюють вправи з поясненням, елементами контролю.

Письмове віднімання в межах 1000 розглядають у такій послідовності:

· віднімання без переходу через розряд;

· з одним переходом через розряд;

· з двома переходами через розряд.

Пояснення нового матеріалу подають на основі аналізу зразка розв'язання.

_325

146

179

Коротке пояснення. 15 мінус 6 — дев'ять, пишемо 9; 11 мінус 4 — сім, пишемо 7; 2 мінус 1 — пишемо 1; усього 179.

Для кожного випадку дій треба використати достатню кількість вправ тренувального характеру.

3. Розробити фрагмент заключної частини комбінованого уроку образотворчого мистецтва на тему: «Осінній дощ» (3-й клас).

За 5-7 хвилин до кінця уроку вчитель пропонує дітям закінчувати роботу, проходить по класу, виставляє дітям оцінки та відбирає роботи для аналізу. Ці роботи вчитель вивішує на дошку-стенд і залучає до аналізу дітей. При цьому діти повинні відмітити негативні сторони робіт.

Після аналізу вчитель підводить підсумок уроку: відмічає, як діти поставились до виконання завдання, як працювали, як справились із завданням.

Після аналізу учнівських робіт потрібно повторити теоретичний матеріал, опрацьований на уроці (терміни, поняття, назви художніх матеріалів і технік. тощо.).

В кінці уроку вчитель дає дітям домашнє завдання по підготовці до наступного уроку. Спостереження за предметами які діти будуть малювати та замальовки їх в ескізних блокнотах. Ці замальовки діти зможуть використовувати у своїх роботах на уроці.

Білет № 5

1. Урок як основна форма організації навчальної діяльності в школі: поняття, вимоги, типологія та структура.

Урок – форма організації процесу навчання, яка відбувається згідно з розкладом, навчальною програмою, з постійним складом учнів, одного віку, рівня підготовки,

Особливості: частина навчального процесу, під час якої розв’язуються певні навчально-виховні завдання; включається в розклад і обмежується в часі; постійна форма, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань; гнучка форма навчання, яка дозволяє використовувати різні методи, види загальних форм організації навчання (групова, індивідуальна, фронтальна).

Вимоги до уроку: дидактичні, виховні, психолого-фізіологічні, санітарно-гігієнічні.

Типологія уроків: уроки засвоєння нових знань, уроки формування вмінь і навичок, уроки узагальнення і систематизації знань, уроки перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок,

Структура уроку залежить від його типу. Комбінований урок містить елементи різних типів уроків. Структура комбінованого уроку:

1. Організаційна частина (повідомлення теми, мети і завдань, стан приміщення, облік відвідування).

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація опорних знань.

4. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

6. Вправи на формування вмінь і навичок на основі отриманих знань.

7. Підсумок уроку, домашнє завдання.

2. Методика формування у молодших школярів початкових уявлень про дроби.

У молодших школярів необхідно створити конкретні уявлення про процес утворення частин від цілого предмета чи сукупності предметів. З цією метою вже в 3 класі дітей ознайомлюють з частинами, їх записом, вчать знаходити частину числа та число за відомою його частиною. У 4 класі продовжують працювати над засвоєнням частини числа, учнів ознайомлюють з дробами та їх записом, вчать порівнювати частини, знаходити кілька частин від числа, дріб від числа, розв'язувати складені задачі, що передбачають знаходження дробу від числа.

Розглядають ці питання з допомогою наочності, виконуючи практичні вправи, пов'язані з кресленням, вимірюванням, перегинанням, практичним поділом круга, прямокутника, смужки на рівні частини.

У 3 класі дітей вчать позначати частини цифрами. їм потрібно спочатку показати поділ першого круга на дві рівні частини, другого — на чотири рівні частини. Тоді необхідно з'ясувати з ними, на скільки рівних частин поділені дані круги. Після цього слід розглянути малюнки в підручнику

Терміни "чисельник", "знаменник" не вводять. Просто кажуть, що число під рискою показує, на скільки рівних частин поділили круг (смужку), а число над рискою показує, що взяли одну таку частину.

Під час виконання вправ на знаходження частини смужки (круга, квадрата тощо) доцільно звертати увагу учнів, що в цілій смужці (крузі, квадраті) є дві половини, три третіх частини, чотири четвертих частини і т. ін.

Задачі на обчислення частин числа діти розв'язують, спираючись на розуміння процесу знаходження частини числа. Щоб знайти, наприклад, четверту частину числа, треба це число поділити на чотири; щоб обчислити довжину 1/3 смужки, потрібно довжину смужки поділити на 3.

Дата добавления: 2015-05-08