Особливості харчування осіб розумової та фізичної праці з різними рівнями емоційного та фізичного навантаження

Особи розумової та операторської праці, як правило, працюють в умовах гіподинамії, недостатнього фізичного навантаження, що несприятливо діє на стан їх здоров¢я та опірність організму до різних захворювань. Тому з метою профілактики таких захворювань рекомендуються постійні заняття фізичною культурою, для чого потрібний суб’єктивний вольовий стимул і додатковий час, на що не всі люди цієї категорії здатні.

Енергетична цінність та вміст білків, жирів, вуглеводів у цієї групи дорослого працездатного населення істотно нижчі, ніж у людей фізичної праці. Проте вміст у раціоні мінеральних речовин і вітамінів такий же, як і у останніх. Це обумовлено тим, що функція розумової праці потребує достатньо ферментів і гормонів, синтез яких пов’язаний з забезпеченням організму повноцінними білками, мінеральними солями, мікроелементами, вітамінами.

Особам фізичної праці і спортсменам, які витрачають значно більше мускульної енергії нормами харчування пропорційно важкості та інтенсивності праці (чи тренувань) передбачено збільшення кількості білків, жирів, вуглеводів, а значить – і енергії в раціоні відповідно до груп фізичної інтенсивності навантажень (додаток 2, п.5, 7).

57. Мета запобіжного санітарного нагляду в будівництві – контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва.

На першому етапі проектування – при розгляді проектного завдання та техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва завданням медичної служби є оцінка екологічної та санітарно-гігієнічної доцільності планування задуму того чи іншого будівництва, з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та об^’єктів що проектуються (їх взаємний негативний чи позитивний вплив один на одного).

Другий етап:

- санітарна експертиза проектних матеріалів: ескізного проекту (зображення ділянки та будівель в аксонометричній, косокутовій проекції, тобто їх загальний вигляд);

- експертиза генерального плану, тобто плану території забудови;

- експертиза архітектурно – будівельного проекту (креслення фасадів, розрізів, поповерхових планів будівель з експлікаціями та пояснювальною запискою, тобто текстовою частиною проекту, креслень елементів санітарного благоустрою –вентиляції, холодного і гарячого водопостачання, каналізації, електро-, газопостачання, низькострумних комунікацій);

- техніко – будівельних робочих креслень, по яких безпосередньо ведеться будівництво.

Третій етап – прив’язка індивідуального чи типового проекту до земельної ділянки: участь у роботі комісії по відведенню і оцінці цієї ділянки, експертиза ситуаційного плану – збільшеної у масштабі копії топографічної карти з зображенням ділянки забудови та оточуючих існуючих об’єктів.

Четвертий етап – санітарний нагляд за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту. При необхідності яких-небудь змін у проекті (із-за економічних, технічних чи інших причин) ці зміни повинні бути узгодженні з санітарною службою.

П’ятий етап – участь у роботі комісії по прийманню побудованого об’єкта в експлуатацію, оформлення технічного, санітарного паспортів

58.

1. Вивчення текстової частини (пояснювальної записки) проекту:

- вид проекту (типовий, індивідуальний), його призначення;

- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) будівництва;

- санітарно-гігієнічна оцінка доцільності будівництва, чи його негативних наслідків для навколишніх існуючих, або проектуємих об’єктів.

Проекти:

Типові, індивідуальні і індивідуальні повторного використання

- 59. 60. визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєф, висота над рівнем моря, напрям і крутизна схилів;

- направлення панівних вітрів (за розою вітрів), з урахуванням відстані між ділянкою проектуємого об’єкта та існуючими об’єктами (житловими, промисловими будівлями);

- характер ландшафту (ліси, чагарники, трав’яний покрив, болота, піски, відкриті водойми);

- можливий негативний вплив проектуємого об’єкту на довкілля, чи існуючих об’єктів на проектуємий.

2. Експертиза і гігієнічна оцінка генерального плану: (мал. 13.4)

- форма (конфігурація), ширина, довжина, площа ділянки;

- зонування території – зона забудови основними будівлями (житловими, лікарняними, виробничими тощо), господарська зона, зона озеленення, проїзди, проходи);

- щільність забудови (відношення сумарної площі будівель до загальної площі ділянки у відсотках);

- щільність озеленення, також у відсотках;

- орієнтація фасадів будівель (за координатами рози вітрів);

- розриви між будівлями;

- визначення терміну інсоляції приміщень за допомогою контрольно-інсоляційної лінійки (мал. 13.5 та інструкція до її використання, додаток 4).

- Експертиза і гігієнічна оцінка проектуємих будівель та окремих приміщень

- вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень, співставлення висоти, площі, кубатури приміщень з гігієнічними нормативами, визначення показників природного освітлення приміщень (див. додаток 5), їх вентиляція, холодного і гарячого водопостачання, домової каналізації тощо.

61. Поточний санітарний нагляд – комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів при експлуатації об’єктів.

Мета поточного санітарного нагляду – створення сприятливих умов побуту, праці, відпочинку, лікування, запобігання шкідливого впливу навколишнього середовища чи умов праці на організм людей, та шкідливого впливу несприятливих факторів об’єкта на колективне здоров’я і на довкілля. Завдання – нагляд за додержання гігієнічних нормативів, запобіганя шкідливим впливам цих об’єктів на нс, створення сприятливих умов проживання людей, динамічний наглд за здоровям груп населеня.

62.

Дата добавления: 2015-05-08