Чим же відрізняються від них соціологічне опитування?

Перша відмінна риса – кількістю опитаних. Соціолог опитує сотні і тисячі людей і лише потім, узагальнити отриману інформацію, робити висновки. Психологу, слідчому, журналісту потрібна особиста думка опитуючого.

Навпаки, соціолог опитує безліч людей, цікавиться суспільною думкою. В результаті він отримує усереднену картину реальності. Він опитав 100 інженерів, а отримав середню типового представника даної професії.

Друга відміна риса – достовірністю й об'єктивністю. Вона тісно пов'язана з першою: опитуючи сотні й тисячі людей, соціолог отримує можливість обробити дані математична. Він усереднює різні думки і в результаті отримує значно більш достовірну інформацію, ніж журналіст. ЇЇ можна назвати навіть об'єктивною, якщо дотримані усі науково – методичні вимоги.

Третя відмінна риса – мета опитування. Лікар, слідчій, або журналіст не намагаються узагальнити інформацію. їхнє опитування не переслідує мету розширити наукові знання.

10. Види соціологічного опитування:

– інтерв’ювання;

– анкетування.

11. Анкетне опитування – один з основних методів опитування, який застосовується в соціологічних дослідженнях.

Анкета соціологічна – основний інструментарій збору вихідного матеріалу у масових широкомасштабних соціологічних опитуваннях.

Анкета складається з таких блоків:

– поведінка і продукти діяльності респондента;

– мотиви поведінки;

– оцінки і думки;

– основні дані про особу опитуваного.

12. Питання в анкетах поділяються на такі види:

За предметним змістом запитання анкети поділяють на:

ð Запитання про факти, за допомогою яких отримують інформацію про соціальні явища, про стан справ в колективі, про поведінку і дії самого респондента, його вік, стать, освіту, соціальне становище і т. д.;

ð Запитання про знання, мета яких - з'ясувати, що знає і що може повідомити респон­дент Як правило, це запитання, які мають мету виявити рівень поінформованості рес­пондента і його знань в певній галузі. Такі запитання можуть містити завдання, експери­ментальні та ігрові ситуації;

ð Запитання про думку респондента, вони мають на меті зафіксувати факти, побажання, очікування, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем і особистості самого респондента,

ð Запитання про мотиви, мають викликати суб'єктивне уявлення людини про мотиви своєї діяльності.

За своєю логічною природою запитання класифікуються:

ð Основні запитання, відповіді на які є основою побудови висновків про явища, що вивчаються. Саме вони становлять більшу частину анкети,

ð Запитання-фільтри ставляться для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при
опитуванні з проблем дослідження або ж для того, щоб виділити частину респон­дентів із всього масиву за мовною ознакою;

ð Контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості і несуперечливості відповідей, визначення їх достовірності і щирості. Контрольні запитання, зазви­чай, розташовуються в анкеті на деякій відстані як від основного, так і один від одного Різновидом контролю може бути повторне запитання із збереженням тих же умов - на увесь обсяг вибірки (панельне опитування) або на 5-10 відсотків осіб, вже опитаних раніше.

Дата добавления: 2015-05-08