Укладення між працівником і власником письмового до­говору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134). 13 страница

За роки незалежності в Україні та Інших країнах СНД відбу­лося відродження профспілок. Сьогодні профспілкові лідери і вчені уважно вивчають світовий досвід профспілкового руху. Профспілки значно активізували свою захисну функцію і впли­вають дійовим чином на законотворчу діяльність щодо реалізації економічних реформ (див. Вплив профспілок на соціальну спря­мованість економічних реформ в Україні // Україна: аспекти праці. — 1998. — № 1. — С 29—37). І все ж профспілки в Украї­ні ще не перетворилися на впливову силу, зважати на яку ма­ли б і роботодавці, і державні органи. На жаль, більшість проф­спілкових лідерів починають виявляти активність і робити смі­ливі критичні заяви лише напередодні виборів. У зв'язку з цим продовжують залишатися актуальними питання про закріплення

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

такого правового статусу профспілок, який відповідав би демо­кратичним засадам та ринковим відносинам.

До таких належить необхідність більшої конкретизації обо­в'язків профспілок. Як видно із Закону про профспілки, регла­ментовані переважно права профспілок, тоді як обов'язок профспілок закріплено дуже загально. Як відомо, на приватних підприємствах, а також на підприємствах освіти, охорони здоро­в'я та інших колективні договори не укладаються зовсім, або ж укладаються на невеликій кількості підприємств. На приватних підприємствах, як правило, немає профспілки. Як бути в такому разі працівникам? На кого сподіватися і від кого чекати захисту в умовах, коли не розв'язано питання про представництво праців­ників іншими організаціями чи особами? Для цього не створено легальної основи.

Актуальним є питання про майнову відповідальність проф­спілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У Законі України "Про ко­лективні договори і угоди" передбачається індивідуальна відпо­відальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. Мабуть, цього недостатньо. Але й ця норма не застосовується. Цікаво дізнатися, що за кордоном, у законодавстві країн Європи, США, де профспілковий рух набув визнання, передбачаються обов'яз­ки профспілок, а також майнова відповідальність за рахунок коштів профспілкових органів. Крім того, передбачається також адміністративна і кримінальна відповідальність профспілкових функціонерів.

Необхідно передбачити правові засоби, які забезпечують неза­лежність профспілок від підприємців. Очевидно, корисним може виявитися досвід СІНА, Данії, законодавством яких заборонено включати до складу профспілки, що складаються з найманих пра­цівників, осіб, котрі належать до адміністрації, навіть найниж­чої ланки (див. Киселев И.Я. Цит. соч. — С. 132). Іншими сло­вами, має бути додержана чистота представництва сторін, в іншо­му випадку профспілкова діяльність втрачає свою сутнісну спря­мованість і перетворюється на декларацію. У наведених поло­женнях Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності" роботодавцям не дозволяється лише бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня (ст. 7).

20.3. Повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві

Першою ланкою профспілкової організації С первинна органі­зація профспілки — добровільне об'єднання членів профспілки, котрі, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і ВИДУ господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або за­безпечують себе роботою самостійно, або навчаються it одному навчальному закладі.

Свої повноваження первинні профспілкові органі:шції здійсню­ють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, — через профспілкового представника, уповноваженого згідно зі статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колектив­них інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладення колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначи­тися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним дого­вором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.

Виборний орган первинної профспілкової організації на під­приємстві передусім укладає та контролює виконання колек­тивного договору, звітує про його виконання на загальних збо­рах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору.

Є коло питань, які виборний орган профспілки вирішує разом з роботодавцем, тобто роботодавець і виборний орган профспілки

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

приймають спільне рішення щодо них. До таких питань нале­жать: запровадження перегляду та змін норм праці; оплата праці працівників підприємства, форми і системи оплати праці, розцін­ки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запроваджен­ня та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших за­охочувальних, компенсаційних виплат; питання робочого часу і часу відпочинку, погодження графіків змінності та надання відпу­сток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, надан­ня дозволу на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо; питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників; визначення відповідно до колективного договору розміру коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконст­рукцію, утримання житла, здійснення обліку громадян, які по­требують поліпшення житлових умов, розподіл у встановлено­му законодавством порядку жилої площі в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи, організації, а та­кож жилої площі, яка надається власникові у розпорядження в інших будинках, контроль житлово-побутового обслуговування працівників. За нормами чинного закону роботодавець не має права одноосібно вирішувати ці питання.

Виборний орган профспілки бере участь у вирішенні з робото­давцем соціально-економічних питань, визначенні та затверджен­ні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг; у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприєм­ства, установи або організації; у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, роботі комісії з питань охо­рони праці; представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді індивідуальних трудових спорів та у колективно­му трудовому спорі, сприяє його вирішенню.

Виборний орган одноосібно приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо останній порушує за­кон про профспілки, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором, до­пускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Окрім того, виборний орган дає згоду або відмовляє у дачі зго­ди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з

працівником, який є членом профспілки, що діє на підприємстві, в установі, організації у випадках, передбачених законом. Поря­док надання згоди розглядався у темі "Трудовий договір".

Виборний орган профспілки представляє інтереси застрахо­ваних осіб у комісії із соціального страхування, направляє пра­цівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, ту­ристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників тп членів їх сімей; інтереси працівників підприємства-боржника в ході про­цедури банкрутства.

Виборний орган профспілки здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків; за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначен­ня пенсій працівникам і членам їх сімей; за наданням пенсіоне­рам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підпри­ємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно зі статутом підприємства, установи або органі­зації та колективним договором.

20.4. Гарантії діяльності профспілок

Члени виборних органів профспілок, об'єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право: без­перешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприєм­стві, в установі, організації, де працюють члени профспілок; ви­магати й одержувати від роботодавця, іншої посадової особи від­повідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, ви­конання колективних договорів та угод, додержання законодав­ства про працю та соціально-економічних прав працівників; перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціаль-

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

ного страхування, ипкористання коштів для соціальних і куль­турних заході» ти житлового будівництва.

Працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можли­вості для здійснення їх повноважень. Зокрема, зміна умов тру-доного договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, котрі є членами виборних проф­спілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є. Звільнення членів ви­борного профспілкового органу підприємства, установи, органі­зації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допус­кається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї проф­спілки (об'єднання профспілок).

Звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обира­лися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення терміну, на який він обирався, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення з роботи чи зі служби. Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повно­важень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, коли це обумовлено станом здоров'я.

Працівникам, звільненим з роботи у зв'язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення тер­міну їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов'язків, надається на умовах, передбачених колективним договором чи угодою, вільний від роботи час зі збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі

в роботі виборних профспілкових органів, але нп менше ніж дві години на тиждень.

На час профспілкового навчання Працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органін шдприсмгтпа, устано­ви, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 ка­лендарних днів зі збереженням середньої заробітної плати за рахунок роботодавця.

За працівниками, обраними до складу виборних органів проф­спілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або органі­зації, зберігаються соціальні пільги то заохочення, игтапоіілені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законо­давства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам мо­жуть бути надані додаткові пільги, я і; 11 to це передбпчено колек­тивним договором (ст. 6 Закону "Про професійні спілки, їх пра­ва та гарантії діяльності").

Гарантією є передбачений обов'язок роботодавця щодо ство­рення умов діяльності профспілок. Роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілко­вих організацій, що діють на підприємстві, в установі або органі­зації.

Надання для роботи виборного профспілкового органу та про­ведення зборів працівників приміщень з усім необхідним облад­нанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транс­портом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, перед­баченому колективним договором (угодою).

За наявності письмових заяв працівників, які є членами проф­спілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробіт­ної плати та перераховує на рахунок профспілки членські проф­спілкові внески працівників відповідно до укладеного колектив­ного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим дого­вором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Спори, пов'язані з невиконанням роботодавцем цих обов'язків, розглядаються в судовому порядку.

Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним проф­спілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним догово­ром та угодами, але не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері —

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань. Про­те слід взяти до уваги, що виконання цієї норми на 2002 р. зу­пинено Законом "Про Державний бюджет на 2002 рік" від 20 грудня 2001р.

Новим положенням Закону є обов'язок роботодавця надавати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань. Зокрема, робо­тодавці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їх розпо­рядженні, з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод.

У разі затримки виплати заробітної плати роботодавець зобо­в'язаний на вимогу виборних профспілкових органів дати дозвіл на отримання в банківських установах інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації або отри­мати таку інформацію в банківських установах і надати її проф­спілковому органу. У разі відмови роботодавця надати таку ін­формацію або дозвіл на отримання інформації його дії або без­діяльність можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Особи, які чинять перешкоду здійсненню права громадян на об'єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх об'єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримі­нальну відповідальність відповідно до законів.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте поняття профспілок, їх функції.

2. Дайте характеристику законодавства про профспілки.

3. Назвіть особливості правового статусу профспілок по­
рівняно з іншими громадськими організаціями.

4. Які права та обов'язки профспілок, їх об'єднань встанов­
лено Законом України "Про професійні спілки, їх права та га­
рантії діяльності"?

5. Розкажіть про систему гарантій діяльності профспілок.

Теми рефератів

1. Захисна функція профспілок в умово \ тргходу до ринко­
вих відносин.

2. Загальна характеристика правового статусу профспілок
у сфері праці.

3. Повноваження профспілок, їх об'єднань Щодо мУіпснення
громадського контролю за додержи>іним законодавства про
працю.

4. Повноваження виборного органі/ профспілковії ореанізації
на підприємстві, в установі, орган і. ш ці і.

Література

1. Вплив профспілок на соціальну спрямованість економічних
реформ в Україні // Україна: аспекти праці. — 1998. — № 1. —
С. 29—37.

2. Гончарова Г. Плюралізм профспілок і трудові відносини:
вирішення питань на практиці // Право України. — 1999. —
№ Ю. — С 30^33.

3. Грищенко Н.Н., Кадейкин ВЛ. Профсоюзы России: основ­
ные этапы развития и уроки пройденного пути. — М., 1996.

4. Жуков В.І. Наймані працівники та їх професійні спілки як
суб'єкти соціального партнерства. З історії профспілкового руху
в Україні з перебудовчих часів // Вісник Академії праці і соці­
альних відносин Федерації профспілок України. — 2000. —
№3. —С.83—90.

5. Крылов К Д. Профсоюзы и вопросы трудового законодатель­
ства // Государство и право. — 1996. — № 3. — С. 33—38.

6. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и буду­
щее. — М.: Наука» 1989. — 192 с.

7. Осовий Г.В. Актуальні питання діяльності профспілок щодо
соціально-економічного захисту трудящих за сучасних умов //
Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації проф­
спілок України. — 2000. — № 3. — С. 119—122.

624___________________________________________________

8. Прокопенко В.1. Правове становище професійних спілок:
сьогодення і перспективи // Право України. — 1999. — № 6. —
С. 106—109.

9. Профессиональные союзы как субъекты трудового права //
Курс российского трудового права. — Т. 1: Общая часть (§ 4.
Гл, 4). — СПб.: Изд-во Санкт-Петербург, ун-та, 1996. — С. 418—
478.

10. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: тео-ретико-правовий аспект: Монографія. — О.: Юрид. літ., 2001. — Розділ 1.3. Профспілки як суб'єкти колективних трудових пра­вовідносин.

Глава 21

ПРАВОВИЙ СТАТУС РОБОТОДАВЦІВ,

ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ОБ'ЄДНАНЬ

21.1. Право роботодавців на об'єднання: міжнародні юридичні стандарти й зарубіжний досвід

Законодавство України про організації роботодавців та їх об'єд­нання складається з Конституції України, Законів України "Про об'єднання громадян", "Про організації роботодавців" від 24 трав­ня 2001 p., інших нормативно-правових актів, виданих відповід­но до останнього, а також законодавства про соціальне партнер­ство, професійні спілки.

Слід врахувати, що частиною національного законодавства у сфері колективних трудових відносин та створення і діяльності організацій щодо захисту трудових прав, є міжнародні норматив­но-правові акти, ратифіковані Україною. У цих актах встанов­лено основні принципи забезпечення права на організацію. Згідно з міжнародними правовими нормами до організацій роботодавців мають застосовуватися однакові принципи та однакові державні гарантії. Конвенція МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію, прийнята у 1948 р. у Сан-Франциско, за­кріпила низку основних принципових засад щодо забезпечення свободи у реалізації права на створення організації. Працівни­ки і підприємці мають рівне право створювати на свій вибір орга­нізації без попереднього на те дозволу, а також право вступати в такі організації з єдиною умовою підлеглості статутам останніх.

Глава 21

Правоаий статус роботодавців, їх організацій та об'єднань

Державна влада має утримуватися від будь-якого втручання, здатного обмежити це право або перешкодити його законному здійсненню. Організації працівників і роботодавців не підляга­ють розпускові або тимчасовій забороні в адміністративному по­рядку. Таке можливо лише за рішенням суду. Організації, у свою чергу, мають право на об'єднання, тобто утворювати федерації та конфедерації. У цій діяльності працівники, роботодавці, їхні організації так само, як й інші особи або організовані колекти­ви, мають дотримувати законодавства (Конвенції та рекомен­дації. 1919—1964. — Т. 1. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — С. 434—438). Ця конвенція належить до числа ратифі­кованих Україною (ратифіковано 11 серпня 1956 р.). Окрім Конвенції № 87, у цій сфері Україна також ратифікувала Кон­венції МОП № 11 про право на асоціацію та об'єднання трудя­щих у сільському господарстві (1921 p.), № 98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних перего­ворів (1949 р.) (обидві ратифіковано 11 серпня 1956 p.), а також № 144 про тристоронні консультації (міжнародні трудові нор­ми) (1976 р.) (ратифіковано 17 грудня 1993 року).

Конвенція № 98 про право на організацію і на ведення колек­тивних переговорів 1949 р. передбачає, що організації трудівників і підприємців мають належний захист від будь-яких актів втру­чання з боку одних чи інших агентів або членів у створенні, ді­яльності організацій та керуванні ними (ч. 1 ст. 2); дії, що ма­ють на меті сприяти заснуванню організацій трудівників під пануванням підприємців чи організацій підприємців або підтри­мувати організації трудівників шляхом фінансування чи іншим шляхом з метою поставити такі організації під контроль підпри­ємців чи організацій підприємців, розглядаються як втручання у зміст цієї статті.

У Преамбулі Конвенції № 150 про регулювання питань праці: роль, функція і організація 1978 р. зазначається, що організації підприємців і трудівників відіграють головну роль у здійсненні цілей економічного, соціального і культурного прогресу.

У країнах з розвинутими ринковими відносинами організації підприємців поряд із профспілками займаються діяльністю, спря­мованою на узгодження державних і корпоративних інтересів, представництво і захист соціально-економічних прав та інтересів роботодавців. Наприклад, зусилля підприємців у масштабі націо-

нальної економіки координуються такими організаціями, як Кей-данрен в Японії, Національна асоціація промиоловців та Націо­нальна асоціація роботодавців у Франції, І Еаціональна асоціація промисловців у США тощо. Структури цих організацій, напрям­ки діяльності неоднакові. Наприклад, н Японії діють чотири со­юзи підприємців: Ніккерейн, Кейданрічі, Комітет і питань еконо­мічного розвитку, Японська ToproBo-npuMMCjinii.-i палата (Ниссьо). До складу Ніккерейн входять 54 виробничих асоціації, 17 регіо­нальних асоціацій, які представляють майже всі приватні підпри­ємства, за винятком сільськогосподарських та лісових. Кількість корпорацій, які є членами цих регіональних і промислшшх асоціа­цій, становить близько ЗО тис. і ОХОПЛЮЄ приблизно '/, загальної кількості підприємців Японії. Ключовими завданнями є зближен­ня і координація діяльності асоціацій щодо забезпечення гармо­нійного розвитку і зняття суперечностей між працею та управлін­ням (капіталом), зміцнення солідарності та підвищення етичних норм підприємців, встановлення законних людських відносин всередині корпорацій та сприяння соціальному прогресу через діяльність корпорацій (Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социально-трудовых проблем. — М.: Экономи­ка, 1998.— С. 153—157).

У деяких країнах функціонують організації підприємців двох типів: одні діють лише в економічній сфері, а другі — у соціаль­но-трудовій (наприклад, ФРН, Швейцарія та ін.). У Великобри­танії, Франції, Італії, Бельгії організації підприємців виконують економічні й соціально-трудові функції (Основные направления и формы деятельности предпринимательских организаций в странах Запада // Труд за рубежом. — 1991. — № 1; Силин А.А. Предпринимательские организации: основные задачи, функции, структура // Труд за рубежом. — 1994. — №4). В окремих країнах діяльність організацій підприємців досить повно врегу­льовано на законодавчому рівні разом з регулюванням діяльності профспілок. Наприклад, британський Консолідований закон про профспілки і трудові відносини 1992 р. містить спеціальний розділ (частина II) про організації підприємців.

Асоціації, ліги, спілки роботодавців створено на галузевому рівні. Наприклад, Асоціація взуттєвиків Італії об'єднує понад 1000 фірм; у складі Німецького союзу, який об'єднує підприєм­ства, що працюють у галузі спеціальних будівельних робіт, на-

Глава 21

Правовий статус роботодавців, їх організацій та об'єднань

лічується більш як 36 тис. фірм(Іващенко М.І., Сменковський А. Громадські об'єднання підприємців як засіб узгодження держав­них і корпоративних інтересів // Економіка України. — 1999. — № 10. — С. 58; Жалико Я., Романенко С. Роль об'єднань промис­ловців і підприємців у економіці перехідного періоду // Еконо­міка України. — 1997. — № 6. — С. 40).

Об'єднання промисловців і підприємців, асоціацій, союзи ро­ботодавців, промислові асоціації та ін. створено в більшості пост-соціалістичних країн (Доклад международного совещания "за круглым столом" по вопросу о новой роли организации предпри­нимателей в странах с переходной экономикой. Женева, 29— 31 мая 1995 года. — Женева, 1995. — С. 38). Зокрема, у країнах Центральної та Східної Європи продовжується процес становлен­ня організацій роботодавців, який розпочався наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. У Польщі функціонують дві органі­зації роботодавців. Конфедерація польських роботодавців, ство­рена у 1989 p., об'єднує приватних роботодавців, директорів дер­жавних підприємців та членів правлінь казенних підприємств. Конфедерації належить провідна роль у представництві усіх роботодавців як за межами країни, у МОП, так і в Польщі. Інша організація роботодавців — Конвенція підприємців, торговців та виробників сільськогосподарської продукції об'єднує приватних роботодавців малих і середніх підприємств (Nowy lad w Polsce і w Europe. — Warsava: Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR, 1997. — S. 223). В Угорщині до Національної консультативної ради вхо­дять Федерація споживачів, Федерація ремісників, Федерація дрібних виробників та ін. У Болгарії діє Національна тристорон­ня рада співробітництва. У Румунії в 1991 р. було створено На­ціональну конфедерацію румунських роботодавців, Національ­ну раду малих і середніх підприємств, Національну раду румун­ських роботодавців та ін. (Ibid. — S. 223). У Російській Феде­рації діють Російський союз промисловців і підприємців, Асоці­ація приватних підприємств та підприємств, які приватизують­ся, Союз лісопромисловців та лісоекспортерів та ін.

Організації підприємців створено на міжнародному рівні — Міжнародна організація підприємців (ІОЕ, ОІЕ), Союз промис­ловців ЄС, Союз конфедерацій промисловості та підприємців Європи (UNICE) та ін. Організації ІОЕ, ОІЕ, UNICE разом з Євро­пейською конфедерацією профспілок Європи (ETUC, CES) беруть

участь у роботі Урядового комітету з Європейської соціальної
хартії з правом дорадчого голосу. На Урядоннії комітет відпо­
відно до п. З ст. 27 Європейської содіаль..... картії покладено

обов'язок готувати для Комітету МІНІСТРІ! ДОПОВІДІ, в яких на­водяться відібрані серед порушень хартії ситуації) Э яких нале­жить прийняти рекомендації (Европейским социальная хартия: Справочник: Пер. с фр. — М.: Между нар. отношения, 2000. — С. 41, 67).

Дата добавления: 2015-05-10