Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Специфіка групової форми психокорекції




Специфіка групової психокорекції полягає в цілеспрямованому використанні групової динаміки, тобто всієї сукупності взаємовідносин і взаємодій, що виникають між учасниками групи, включаючи і психолога, в корекційних цілях. Групова психокорекція не є самостійним напрямком психокорекції, а представляє лише специфічну форму, при використанні якої основним інструментом впливу виступає група клієнтів, на відміну від індивідуальної психокорекції, де таким інструментом є тільки сам психолог.

Психокорекційна група - це штучно створена мала група, об'єднана цілями міжособистісного дослідження, особистісного навчання, саморозкриття. Ця взаємодія "тут і тепер", при якому учасники вивчають відбуваються з ними процеси міжособистісної взаємодії в даний момент і в даному місці.

Серед корекційних груп виділяють групи для вирішення проблем, для навчання міжособистісним взаєминам, зростання (самовдосконалення).

Психокорекційні групи можуть бути центровані переважно на керівника (групи тренінгу вмінь) або на її членах (групи зустрічей).

Склад групи визначається її типом (група зустрічей, група умінь і т.д.), а також формою і змістом передбачуваної психокорекційної роботи.

Протипоказанням для груповий психокорекційної роботи є низький інтелект клієнта.

Поряд з іншими методами, групова психокорекція застосовується в рамках різних теоретичних орієнтації, що визначають в кожному конкретному випадку конкретні цілі і завдання; змістовну сторону і інтенсивність процесів; тактику психолога; основні психологічні мішені; вибір методичних прийомів.

Всі ці змінні багато в чому визначаються також специфічними проблемами клієнтів, які беруть участь в корекційної роботи.

В якості самостійного напрямку групова психокорекція виступає лише в тому сенсі, що розглядає клієнта в соціально-психологічному плані, в контексті його взаємин і взаємодій з оточуючими, розсовуючи тим самим межі корекційного процесу та фокусуючись не тільки на індивіді і його внутрішньоособистісний проблематики, а й на індивіді в сукупності його реальних взаємин і взаємодій з навколишнім світом.

Взаємини і взаємодії, в які вступає клієнт в групі, в значній мірі відображають його істинні взаємовідносини. Група виступає як модель реального життя, де клієнт виявляє ті ж відносини, установки, цінності, ті ж способи емоційного реагування й ті ж поведінкові реакції. Використання групової динаміки спрямоване на те, щоб кожен учасник мав можливість проявити себе, а також на створення в групі ефективної системи зворотного зв'язку, що дозволяє клієнту адекватніше і глибше зрозуміти самого себе, побачити власні неадекватні відносини і установки, емоційні поведінкові стереотипи, які проявляються в міжособистісному взаємодії, і змінити їх в атмосфері доброзичливості та взаємної прийняття.



Практично всі існуючі теоретичні напрямки психології XX ст. так чи інакше використовували групові форми і внесли певний вклад в розвиток групової психокорекції. Особливе місце в цьому ряду належить психоаналітичному і гуманістичному напрямками. Так, А. Адлер звернув увагу на значення соціального оточення в прояві порушень у клієнта. Він вважав, що група являє собою відповідний контекст для виявлення емоційних порушень та їх корекції. Вважаючи, що джерело конфліктів і труднощів клієнта в неправильній системі його цінностей та життєвої мети, він стверджував, що група не тільки може формувати погляди і судження, але допомагає їх модифікувати. Істотний внесок у розвиток групової психокорекції вніс засновник психодрами Д. Морено, якому приписують і введення самого терміна "групова психокорекція". Серед представників гуманістичного напрямку особливе місце займає К. Роджерс. Виділяючи в якості основних змінних психокорекційного процесу емпатію (безумовне позитивне ухвалення) і автентичність, Роджерс надавав великого значення груповим формам роботи, вважаючи, що психолог в них є моделлю для учасників групи, сприяючи тим самим усунення тривоги і розвитку саморозкриття, що відносини, що складаються між учасниками групи, можуть створювати оптимальні умови для психологічних змін.

Великий вплив на розвиток групової психокорекції надали роботи К. Левіна, який вважав, що більшість об'єктивних змін відбувається в груповому, а не в індивідуальному контексті. К. Левін і його послідовники розглядали особистісні порушення як результат і прояв порушених відносин з іншими людьми в соціальному оточенні. Вони бачили в групі інструмент корекції порушених взаємодій, оскільки така корекція відбувається в процесі соціального навчання. Цей процес полегшується і прискорюється, зокрема, завдяки раннього виявлення в груповому контексті типового для окремих учасників неадаптивного міжособистісного поведінки.

Головним змістом роботи груп стає аналіз типових зразків взаємодії, зіставлення поведінки в актуальній ситуації "тут і тепер" з його характером і наслідками в минулому. Завдяки тактичному участі психолога, який заохочує і направляє дискусію, сприяє появі атмосфери доброзичливості та співпраці, така аналітична робота полегшує переживання коррективного емоційного досвіду, неминучого для протікання процесу навчання.

14. Цілі і завдання групової психокорекції як методу, орієнтованого на особистісне зміна, певною мірою різняться в залежності від теоретичних уявлень про особистість і природу її порушень. Однак опора на групову динаміку істотно зближує. У найзагальнішому вигляді мета групової психокорекції визначаються як розкриття, аналіз, усвідомлення та опрацювання проблем клієнта, його внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів і корекція неадекватних відносин, установок, емоційних і поведінкових стереотипів на основі аналізу та використання міжособистісної взаємодії.

У поведінкової сфері ці завдання можуть бути визначені як формування ефективної саморегуляції.

Таким чином, завдання групової психокорекції фокусуються на трьох складових самосвідомості:

1. Саморозуміння (когнітивний аспект).

2. Ставлення до себе (емоційний аспект).

3. Саморегуляція (поведінковий аспект).

Залежно від теоретичної орієнтації представники різних напрямків надають більше чи менше значення кожному з них, підкреслюючи при цьому і певну роль двох інших. В якості основних механізмів корекційного впливу можуть розглядатися коригуючі емоційні переживання, конфронтація і научіння.

Більш конкретно завдання групової психокорекції можна сформулювати наступним чином:

У пізнавальній сфері (когнітивний аспект, інтелектуальне усвідомлення) групова психокорекція повинна сприяти тому, щоб клієнт усвідомив:

• зв'язок між психогенними факторами і виникненням, розвитком і збереженням своїх проблем;

• які ситуації в групі і в реальному житті викликають напругу, тривогу, страх та інші негативні емоції, що провокують появу, фіксацію і посилення органічних або психічних симптомів;

• зв'язок між негативними емоціями і появою і посиленням різного роду порушень і розладів;

• особливості своєї поведінки і емоційного реагування;

• як він виглядає з боку, як сприймається його поведінка іншими; як оцінюють навколишні ті чи інші особливості поведінки, емоційного реагування, як відгукуються на них, які наслідки це поведінка має;

• існуюче неузгодженість між власним образом "Я" і сприйняттям себе іншими;

• власні мотиви, потреби, прагнення, відносини, установки, особливості поведінки, емоційного реагування, а також ступінь їх адекватності, реалістичності і конструктивності;

• характерні захисні механізми;

• внутрішні психологічні проблеми і конфлікти;

• особливості міжособистісної взаємодії, міжособистісні конфлікти та їх причини;

• більш глибокі причини переживання і способи реагування, починаючи з дитинства, а також умови, особливості формування системи відносин;

• власну роль, міру своєї участі у виникненні і збереженні конфліктних і психотравмуючих ситуацій, а також те, яким шляхом можна було б уникнути їх повторення в майбутньому.

В цілому завдання інтелектуального усвідомлення зводяться до наступних аспектів: усвідомленню всієї зв'язку "особистість - ситуація - проблема"; интерперсонального контексту власної особистості, її історичного та генетичного плану.

В емоційній сфері групова психокорекція повинна допомогти клієнту:

• отримати емоційну підтримку з боку групи і психолога, що призводить до відчуття власної цінності, ослабленню захисних механізмів, росту відвертості, активності та спонтанності;

• пережити в групі ті почуття, які він часто відчуває в реальному житті, відтворити ті емоційні

289 ситуації, які були у нього в дійсності і з якими раніше він не міг впоратися;

• пережити неадекватність деяких своїх емоційних реакцій;

• навчитися щирості в ставленні до себе і до інших людей;

• стати більш вільним у вираженні власних негативних і позитивних почуттів;

• навчитися більш точно розуміти і вербалізувати свої почуття і емоційні стани:

• розкрити свої проблеми з відповідними їм переживаннями, часто раніше прихованими від самого себе або перекрученими;

• модифікувати спосіб переживань, емоційного реагування, сприйняття себе самого і своїх відносин з іншими;

• провести емоційну корекцію своїх відносин;

В цілому завдання корекції в емоційній сфері зводяться до отримання клієнтом емоційної підтримки та формування більш сприятливого ставлення до себе; безпосереднього переживання і усвідомлення нового досвіду в групі і самого себе; точному розпізнаванню і вербалізації власних емоцій; переживання заново і усвідомленню минулого емоційного досвіду і отримання нового емоційного досвіду в групі.

У поведінкової сфері групова корекція повинна допомогти клієнту:

• побачити власні неадекватні поведінкові стереотипи;

• набути навичок більш щирого, глибокого, вільного спілкування;

• подолати неадекватні форми поведінки, які проявляються в групі, в тому числі пов'язані з униканням суб'єктивно складних ситуацій;

• розвинути форми поведінки, пов'язані зі співробітництвом, взаємодопомогою, відповідальністю і самостійністю;

• закріпити нові форми поведінки, зокрема, ті, які будуть сприяти адекватній адаптації і функціонуванню в реальному житті;

• виробляти і закріплювати адекватні форми поведінки і реагування на основі досягнення в пізнавальній і емоційній сферах.

У груповій психокорекції основним інструментом корекційного впливу виступає група, яка допомагає виявити і скоригувати проблеми клієнта за рахунок міжособистісної взаємодії і групової динаміки, сфокусованих на процесі "тут і тепер". На цій підставі іноді формується точка зору, згідно якої групова психокорекція спрямована на опрацювання конфліктів у сфері міжособистісної взаємодії, у той час як індивідуальна - на розкриття, опрацювання глибинного внутрішньоособистісних конфліктів.

Однак групова психокорекція в рамках конкретного напруги вирішує ті ж завдання, що й індивідуальна, але за допомогою інших засобів. Якщо, наприклад, метою психокорекції є розкриття та опрацювання внутрішнього психологічного конфлікту і неадекватних, порушених відносин особистості, що зумовили виникнення суб'єктивної нерозв'язності його, то ця мета є спільною і для індивідуальної, і для групової психокорекції.

Труднощі в сфері міжособистісної взаємодії, міжособистісні конфлікти в значній мірі є наслідком глибинних колізій і змінених, неадекватних відносин особистості. У міжособистісних конфліктах висвічуються приховані неусвідомлювані психологічні проблеми. Вплив тільки на міжособистісному рівні являє собою поведінковий тренінг, оскільки завдання психокорекції складніше і глибше.

Відмінність групової корекції від індивідуальної при загальних задачах полягає в тому, що перша в більшою мірою акцентує увагу на міжособистісному аспекті, а друга - на генетичному, однак лише в більшій мірі, але не виключно. Адекватна корекція порушених відносин особистості може бути здійснена клієнтом лише в тому випадку, якщо весь комплекс психологічних особливостей, що виявляються в процесі групової взаємодії, співвідноситься з його реальною ситуацією та проблемами поза групою, дозволяє реконструювати особливості взаємин у ситуаціях "там і тоді".

Закономірна повторюваність, стереотипність конфліктних ситуацій, особливості поведінки, емоційного реагування в групі і поза нею в цьому і минулому роблять для клієнта більш наочним і переконливим зміст зворотного зв'язку, одержуваної в групі. Це сприяє створення стійкої мотивації до самодослідження і корекції своїх відносин, дозволяє виокремити те, що стоїть за поведінкою в різних ситуаціях.





Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 2239; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.156.92.46
Генерация страницы за: 0.01 сек.