Питання для обговорення 2 страница

Закінчення двох перших циклів університетів та отримання Licenciado надає право продовжувати навчання для отримання Диплома доктора. Воно триває два-три роки під наглядом наукового керівника, супроводжується самостійними пошуками, написанням і захистом дисертації.

Кваліфікації. В Іспанії обов'язкова середня освіта триває 10 років і приводить «успішного» учня до Craduado Escolar з правого продовження освіти у середній школі вищого рівня (два класи з присудженням бакалаврату одного з чотирьох профілів і рік «університетського курсу орієнтації») та отриманням права участі в конкурсних екзаменах в університетах, «неуспішного» — до Certificate de Escolari-dad, що надає доступ лише до дворівневої профосвіти (5 років разом) з отриманням диплома техніка і можливим вступом (через конкурс) у ВНЗ за профілем.

1.2.4.Вища освіта Німеччини.

У вузах країн-учасниць вводяться близькі за типом навчальні програми та дипломи, що дають можливість підвищення академічної мобільності, полегшення взаємного визнання дипломів і забезпечення конкурентоспроможності європейських вузів.

Головний елемент Болонського процесу, до якого в даний час підключилися 46 держав - це дворівнева система навчання: бакалавр (BA - Bachelor) - магістр (MA - Master). Крім цього, ряд країн вже визнали аспірантуру (Promotion) в якості третього рівня.

Оцінка академічної успішності в рамках Болонського процесу відбувається за Європейською системою заліку знань (ECTS - European Credit TransferSystem). ECTS оцінює навчальне навантаження студентів за обсягом роботи, необхідного для успішного закінчення навчання. Одна кредитна одиниця ECTS відповідає 30 годинам навчального навантаження.

На даний момент в німецьких вузах паралельно співіснують дві структури навчання: нова дворівнева система бакалавр - магістр, а також традиційні навчальні програми з отриманням диплома (спеціаліста) або магістра (Magister Artium).

Бакалавр (Bachelor) - перший диплом, що дає право на професійну діяльність. Тривалість навчання складає 3-4 роки, для допуску необхідний атестат про закінчену середню освіту (Abitur). Для отримання ступеня бакалавра необхідно набрати, в залежності від навчального плану від 180 до 240 кредитних одиниць. Бакалаврат дає базові знання за фахом і методичні навички, а також широку професійну орієнтацію;

Магістр (Master) - другий диплом після 1-2 років навчання (60-120 кредитних одиниць). Початок навчання або відразу після бакалаврату, або після декількох років професійної діяльності. У магістратурі акцент робиться на більш глибоку спеціалізацію та на наукову роботу. Магістратура, як і диплом спеціаліста є передумовою для допуску до аспірантури;

Диплом (Diplom) - традиційна форма навчання, яка завершується дипломною роботою, а також письмовими та усними іспитами;

Magister Artium - свідоцтво про успішно закінчений курс із гуманітарних та соціальних наук, в рамках якого допускаються різні комбінації дисциплін;

Державний іспит (Staatsexamen) - форма навчання з медицини, права, фармацевтики, а також для вчителів середньої школи, що закінчується державним іспитом. Держіспит приймає державна екзаменаційна комісія. Зміст курсів та іспитів регулюється у законодавчому порядку. Перший держіспит зазвичай теоретичний, другий - завершує цикл професійної практичної підготовки;

Аспірантура (Promotion) - розглядається в Німеччині як третій ступінь Болонського процесу. Написання дисертації можливо тільки в університетах. Підготовка дисертації (Promotion), пов'язана з проведенням незалежного наукового дослідження, триває протягом 2-4 років після отримання магістерського або еквівалентного ступеня (Diplom / Erstes Staatsexamen / Magister Artium). Ступінь кандидата наук (Doktor) присвоюється після написання дисертації та успішної здачі усного іспиту, або захисту дисертації.

Структура навчальних програм

Бакалаврські та магістерські програми діляться на модулі. Модуль складається з тематично пов'язаних навчальних занять - лекцій, семінарів, практичних робіт - і передбачає академічне навантаження від 6 до 10 годин на тиждень. За кожний модуль нараховуються кредитні пункти ECTS. Для закінчення навчання необхідно набрати певну кількість кредитних одиниць;

Традиційні навчальні програми, які завершуються здачею іспитів на диплом (спеціаліста), Magister Artium або держіспит, діляться на два цикли навчання:

- Початковий (Grundstudium);

- Основний (Hauptstudium).

Вивчення дисциплін початкового циклу в університетах триває в середньому 4 семестри (2 навчальних роки) і закінчується здачею проміжних іспитів (Diplom-Vorprufung, Zwischenprufung). Успішне складання цих іспитів дає студентові право продовжувати навчання у Німеччині на другому ступені, тобто перейти на основний цикл навчання (Hauptstudium).

Навчання на основному циклі (Hauptstudium) передбачає поглиблене вивчення дисциплін спеціалізації, триває зазвичай ще 5 семестрів і закінчується випускними іспитами на отримання диплома (Diplom).

Початок і тривалість навчання

Навчальний рік поділяється на два семестри. Зимовий семестр починається, як правило, в жовтні, річний семестр - у квітні. Вільний від занять час передбачено для здачі іспитів і проходження практики.

Для кожної дисципліни відповідне Положення про навчання встановлює стандартний термін навчання, за який воно може або має бути завершено. У цей термін включені семестр практики або стажування, а також завершальна фаза іспитів. За традиційним навчальним програмам стандартний термін становить 9-10 семестрів, за бакалаврськими програмами - 6 семестрів, за магістерськими - від 2 до 4 семестрів.

1.2.5.Вища освіта Польщі.

Вища освіта в Польщі

Для вступу абітурієнту необхідно мати атестат зріслості. Правила прийому визначаються кожним вузом автономно. Всі ведучі університети Польщі пропонують програми навчання англійською мовою, включаючи медицину, технічні і гуманітарні науки, бізнес і фінанси. Якщо Ви обираєте навчання польською мовою, Вам потрібно буде довести необхідний рівень володіння мовою перед початком занять.

Ступені, які привласнюються випускникам університетів і коледжів. У ВНЗ Польщі - триступінчаста система, яка включає ступені Бакалавра (Licencjat, Ineynier), Магістра (Magister) і Доктора наук (Doktor). Система ця є обов'язковою з 2007/2008 навчального року. Програми всіх напрямків навчання крім правознавства, фармацевтики, психології, ветеринарної медицини, медицини й медицини-стоматології мають два етапи. Третій етап, який відповідає ступеню доктора наук, відкритий лише для тих, хто вже має науковий ступінь магістра або ідентичний ступінь. Навчання для одержання ступеня доктора наук триває чотири роки, але цей термін можна скоротити або подовжити.

Випускники університетів і коледжів Польщі можуть одержати наступні ступені:

Бакалавр (BA, licencjat) - надається після закінчення 3-3,5 років навчання в професійному або технічному коледжі;

Бакалавр (Bsc, inеynier) - надається після 3,5-4 років навчання в технічному, сільськогосподарському або економічному коледжі;

Магістр (MA, Msc,magister) або ідентичний ступінь: магістр мистецтв, магістр інженерної справи, магістр архітектури, компетентний лікар, зубний хірург, ветеринар, надається після 5-6 років навчання в університеті. Ступінь Msc можна одержати також наприкінці 2-2,5 років додаткового навчання на магістра, що можуть зробити випускники коледжу.

Доктор наук (Phd,doktor) - надається тим, хто склав іспит на ступінь доктора наук і успішно захистив дисертацію. Щоб почати навчання на одержання докторського ступеня, необхідно мати ступінь магістра або ідентичний ступінь.

Разом з 29 іншими країнами, Польща підписала Болонську Декларацію, метою якої є створення Європейської Зони Вищої Освіти. Актуальні реформи в системі вищої освіти в Польщі спрямовані на останні розробки Болонського Процесу.

Вищі навчальні заклади Польщі використовують ECTS (Європейську Кредитну Систему). Ця системa кредитів широко pозповсюджена у Європі. Її прийняли з метою полегшити процедуру порівняння рівня освіти студентів з їх навчальних напрямків.

Польські ВНЗ належать до міжнародного обміну студентами. Такі програми як SOCRATES/Erasmus, двосторонні договори між університетами, які розбудовують контакти з польськими й закордонними вузами. Докладну інформацію про програму SOCRATES/Erasmus можна одержати в бюр міжнародних відносин.

Визнання дипломів

Визнання дипломів про вищу освіту, отриману за кордоном, здійснюється згідно з постановою Міністра Національної Освіти "Про правила й процедури нострифікації дипломів і професійних звань, отриманих за кордоном" (від 10 грудня 1991 року). На веб-сайті Бюро Академічного Визнання й Міжнародного Обміну (www.buwiwm.edu.pl) Ви можете знайти інформацію відносно валідности дипломів, отриманих за кордоном, включаючи перелік країн, з якими Польща підписала договори про взаємне визнання дипломів. Якщо диплом потрапляє під договір, він автоматично стає валідним щодо змісту договору. Якщо даний диплом/атестат не потрапляє під міжнародний договір або був виданий у країні, з якої Польща не підписувала угоди про взаємне визнання дипломів, тоді він стає предметом Указу про нострифікації дипломів, отриманих за кордоном. Такий диплом повинен бути представлений у місцевім відділенні Міністерства Освіти (Kuratorium). Адресу місцевих відділень можна знайти на веб-сайті Міністерства Освіти (www.men.gov.pl).

Вартість навчання

У Польщі весь термін навчання у державних ВНЗ є безкоштовним для польських громадян. Усі іноземні студенти оплачують навчання (безкоштовно навчаються учасники програм обміну або ті, хто вступав до ВНЗ на однакових умовах із польськими громадянами). Вартість навчання у ВНЗ Польщі суттєво нижча ніж в інших європейських країнах. Орієнтовні ціни:

2000 євро на рік - для отримання вищої професійної освіти, курс магістерської або післядипломної магістерської освіти

3000 євро на рік - за отримання докторської, післядипломної освіти або ступеню спеціаліста, а також за наукове, підготовче стажування і стажування спеціалістів

3000 євро на рік - за професійні курси і навчання

2000 євро на рік - за мовний курс, включно з курсом підготовки до навчання польською мовою.

У деяких випадках ректор ВНЗ може за проханням студента зменшити плату або тимчасово її відстрочити.

Навчальний рік

У більшості випадків навчальний рік складається із тридцяти тижнів навчального курсу. Щотижня студенти мають близько тридцяти годин занять. Навчальний рік поділений на два семестри: осінній і весняний. Осінній семестр починається на початку жовтня й включає зимову екзаменаційну сесію. Весняний семестр триває із середини лютого до середини червня, включає літню екзаменаційну сесію. Студенти сільськогосподарських І частини технічних ВНЗ часто мають улітку виробничу практику. Навчання проводиться у формі лекцій, уроків, семінарів, лабораторних робіт і дискусій.

Іспити

Для того, щоб успішно закінчити семестр, студентові необхідно одержати прохідні бали на всіх іспитах, які включають письмові або усні екзамени із предметів програми. Кожний ВНЗ визначає систему оцінювання у своєму Навчальному Статуті. Найпоширеніша наступна система оцінювання: відмінно (5); добре із плюсом (4,5); добре (4); задовільно із плюсом (3,5); задовільно (3); незадовільно (2). Відповідно до Європейської Kредитної Cистеми ECTS, повна кількість кредитів надається предмету, незалежно від оцінок, отриманих на іспиті.

1.2.6.Вища освіта Росії.

Формування системи вищої освіти

Росія проголосила свою незалежність у серпні 1991 p. У спадок вона отримала специфічну багаторівневу систему освіти СРСР, кращі часи якої припали на перші два десятиріччя після Другої світової війни, коли вона визнано входила у трійку кращих у світі як за рівнем охоплення молоді, так і за змістом та якістю навчання. Головні недоліки радянської системи освіти пов'язані з поєднанням надмірної централізації з екстремістською ідеологією та з "залишковим" фінансуванням освіти і неувагою до підтримки викладачів усіх рівнів.

З моменту свого утворення Росія проголосила демократизацію і Деполітизацію головним напрямом освітньої політики, досягнувши па цьому шляху очевидних успіхів у швидкому розвитку недержавного сектора освіти, діяльності сотень незалежних видавництв і формуванні ринку навчальної літератури, змін У структурі рівнів освіти, спрямованих на ліквідацію успадкованих недоліків і наближення якості та змісту освіти до визнаних світових і європейських стандартів.

У Росії налічується 541 цивільний і 89 військових ВНЗ; у недержавному секторі приватних і муніципальних ліцензованих закладів - 225 університетів, академій, інститутів, коледжів, тому загальна кількість студентів у Росії перевищила 3 млн. з навчанням за 89 напрямами і понад 400 спеціальностями. Практично сформувалася триступенева структура вищої освіти, відбувся перерозподіл потоків студентів зі зростанням контингенту на економічних і більшій частині гуманітарних спеціальностей. Дуже мало змінилася середня освіта і система допуску до ВНЗ.

Правову базу вищої освіти заклав Закон про освіту 1996 р. і кілька президентських указів.

Доступ громадян до освіти

Для отримання права навчатися у ВНЗ необхідно мати атестат за 11-річну загальноосвітню школу чи диплом середніх проф- і техшкіл, еквівалентний у доступі до вищої освіти шкільному атестату. Абсолютна більшість молоді складає конкурсні вступні іспити, програми яких встановлює Міністерство освіти з огляду на зміст предметів середньої школи і вимоги вищої освіти до рівня знань вступників. Університети та інші ВНЗ достатньо автономні у проведенні вступних екзаменів (форма, кількість, введення додаткових дисциплін, час тощо) і в деталях відбору абітурієнтів. Переможці предметних олімпіад високого рівня (міжнародних і всеросійських) зараховуються в заклад за їхнім вибором без іспитів, медалісти складають один вступний екзамен (менше, ніж решта конкурентів) або проходять лише співбесіду.

Доступ на вищі рівні навчання у ВНЗ також конкурсний, зазвичай, зі вступними екзаменами чи з іншими формами відбору (програми магістра, докторські студії і т. ін.).

Організація навчання, академічний рік та іспити

Як і в середній освіті, навчальний рік у ВНЗ розпочинається 1 вересня, поділяється на два семестри (або 3 в окремих закладах) і триває до червня з невеликими перервами на свята і між двома семестрами. Тижневе навантаження на студента встановлено на рівні 52-54 год., з яких до 24 припадає на аудиторні заняття; серед них домінують лекції. Крім лекцій використовуються активніші форми занять - різні види семінарів, практичні та лабораторні роботи, практика на виробництві тощо. Для самостійної роботи студенти мають недостатню кількість засобів і можливостей, оскільки сучасний обсяг державного бюджету є недостатнім. Для фінансування вищої освіти застосовуються методи самофінансування типу зарахування частини студентів з оплатою за навчання, залучення коштів приватних структур і спонсорів, отримання закордонної допомоги, наприклад, проекти Фонду Сороса (100 млн. USD) для залучення ВНЗ Росії до Інтернету.

Опрацювання важливих дисциплін закінчується екзаменом чи якимось із видів тестування. Система оцінювання: найвища оцінка - 5 (відмінно), 4 (добре), 3 (задовільно), якої достатньо для зарахування дисципліни, 2 (незадовільно), отримання якої не дає змогу продовжувати навчання. Менш істотні дисципліни можуть оцінюватися за двобальною шкалою: "зараховано" (викладач вважає, що студент загалом виконав вимоги) і "незараховано" (робота студента незадовільна, предмет має бути повтореним чи вивченим самостійно). Започатковано експерименти з рейтинговим оцінюванням і модульними навчальними планами.

Радянська однолінійна структура навчання у ВНЗ передбачала студії упродовж 5 років (6 - для медичних спеціальностей) без проміжних стадій, державні екзамени, написання і захист дипломної роботи з отриманням (у разі успіху) документа з назвою "диплом спеціаліста", який мав і академічний (давав право вступу на докторські студії), і професійний (право виконувати певну роботу) кваліфікаційний зміст. П'ятирічні програми підготовки спеціалістів залишаються перехідною формою організації навчання у ВНЗ.

Нова структура запроваджена вже половиною ВНЗ і передбачає дворічну базову вищу освіту (30% часу на природничі дисципліни і математику, 25% - на гуманітарні) з отриманням проміжного сертифіката про неповну вищу освіту і можливістю часткової зміни напряму навчання на другому циклі тривалістю 2 роки й отриманням кваліфікації "бакалавр", програми якої містять середню кількість дисциплін спеціалізації. Якщо останніх більше, то присвоюється кваліфікація "спеціаліст".

Кращі студенти можуть продовжити навчання і стати магістрами (тривалість вищої освіти - не менше 6 років), що відкриє їм шлях до докторських студій, або отримати кваліфікацію "спеціаліста з розширеною освітою" (тривалість навчання 5 і більше років).

Заключний етап російської освіти (аспірантура) триває 2-3 роки під наглядом наукового керівника і включає виконання самостійних досліджень, написання і захист дисертаційної роботи визначеного рівня та обсягу. Триває дискусія про доцільність збереження старого звання "кандидат наук" або переходу на міжнародне - "доктор філософії" (PhD). Триваліша наукова робота та узагальнення її наслідків у більшій за обсягом дисертації зі складнішою процедурою захисту приводить до найвищого наукового звання "доктор наук" з широкими правами на особисту автономію у дослідженнях і отримання вищих посад у науковій ієрархії.

Викладачі

До складу навчального персоналу ВНЗ Росії входять чотири категорії викладачів: професори, доценти, старші викладачі, асистенти. Для отримання вченого звання "професор" і відповідного диплома необхідно мати науковий ступінь "доктор наук" (у виняткових випадках за наявності визнаного наукового доробку і тривалого успішного викладання достатньо диплома кандидата наук). Професор має керувати кафедрою чи напрямом наукових досліджень і викладати якийсь профілюючий курс (дисципліну). Доцент-кандидат наук повинен читати лекції і керувати науковою роботою. Старший викладач має право читати лекції і вести інші види занять, асистент для читання лекцій повинен отримувати дозвіл керівництва факультету. Усі викладацькі посади заміщуються за конкурсом. Останнім часом відбуваються експерименти щодо контрактного зарахування.

Аудиторне навчальне навантаження викладачів у Росії істотно перевищує стандарти розвинених країн, коливаючись від 200-300 годин для професорів до 800-900 для асистентів.

Кваліфікації

Закінчення загальної середньої школи (11 років навчання) надає кваліфікацію "атестат зрілості", професійно-технічної (12 років навчання від його початку) - диплом техніка чи молодшого спеціаліста. Обидва дають право вступу до російських ВНЗ.

Стара п'ятирічна вища освіта надавала лише подвійну за змістом кваліфікацію "дипломованого спеціаліста", вище якої стояли ступені (звання) кандидата і доктора наук. Нова структура передбачає чотири заключні кваліфікації за зростанням запланованої для їх отримання тривалості навчання після школи: бакалавр (4), магістр (5-6), доктор філософії (8-9), доктор наук (понад 12 років). ВНЗ освіти можуть пропонувати програми підготовки спеціалістів двох рівнів: чотири роки (спеціаліст), п'ять і більше - спеціаліст з розширеною освітою.

Визнання закордонних кваліфікацій

Росія підписала основні конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про взаємовизнання дипломів, має також двосторонні угоди, інформацію про застосування яких надають російські амбасади і консульства. Ставлення до закордонних атестатів про вищу освіту досить толерантне, бо у більшості інших країн вона триваліша, ніж у Росії. Другою причиною є те, що майже всі кандидати виявляють свої знання з важливих для навчання в університетах дисциплін під час річного періоду вивчення мови і складання випускних екзаменів з мови і цих дисциплін. Офіційними органами з визнання кваліфікацій є Відділ ліцензування та акредитації Міністерства освіти, а "Инкорвуз" і "Инкоробразование" (неурядові організації) виступають проміжними органами між ВНЗ і закордонними партнерами.

1.2.7.Вища освіта Франції.

Формування системи вищої освіти.

Отримати вищу освіту, маючи повну середню, можна у 78 університетах. 453 ВНЗ, переважно монодисциплінарних, мають невеликий (кілька сотень) контингент студентів. 25 відсотків студентів навчається у приватному секторі, який налічує 5 університетів і більшість з 453 спеціалізованих закладів вищої освіти. Близько 2/3 студентів країни навчаються у державних університетах, і майже кожен із них -великий заклад з десятком і більше тисяч студентів, що має адміністративну і наукову ради, раду викладачів і студентів, якими керує президент. Університети є об'єднанням «одиниць підготовки і пошуків» (UFR=Unites deformation el de recheche) з основних дисциплін на чолі з обраними директорами, а також більш звичних нам інститутів і шкіл (технологічних, політичних чи юридичних студій, професіоналізованих, підготовки вчителів, загальної адміністрації чи менеджменту, туризму, зв'язку, преси, соціального та економічного розвитку, міжнародних відносин і багато інших). Не дивно, що лише університети присвоюють понад десять різних кваліфікацій.

Доступ громадян до освіти.

Частина вищої освіти практично повністю відкрита (це переважно університети) і вступ зводиться до простого запису на навчання та сплачування символічної суми на витрати канцелярії, Інша - «закрита» (домінують неуніверситетські заклади), бо зарахування провадиться з жорстким відбором при кількох претендентах на одне місце. Навчаючись в останньому класі ліцею («терміналі»), учень може звернутися до його ради з проханням на основі подання вирішити питання вступу до таких закладів із селективним зарахуванням:

- підготовчих класів, які інтенсивно готують до вступу через жорсткий конкурс у популярні у Франції Вищі (чи Великі) Школи;

- університетського технологічного інституту, для отримання через два роки технологічного диплома, що є насамперед професійною і вигідною для успіху на ринку праці кваліфікацією;

- секції вищих техніків, з виходом через два роки на посвідчення «вищого техніка»;

- спеціалізованої (вищої) профшколи.

Для запису в університети необхідно мати документ про середню освіту (12 чи 13 років навчання), який у Франції має назву «бакалавра» і отримується після складання комплексу випускних екзаменів, що проводяться одночасно по всій країні. Дані про ці екзамени (включаючи й результати учнів) оприлюднюються у пресі.

Особи без бакалаврату можуть отримати перепустку у вищі заклади шляхом складання екзаменів на диплом доступу до вищої школи (DAEU), який визнається еквівалентним замінником. DAEU має лише дві версії: А - гуманітарну, В - природничі та інші спеціальності.

У Вищі Школи, які готують державних службовців І гарантують випускникам постійне місце роботи, надаючи освіту дуже високого гатунку, вступають за конкурсом після дворічних післяшкільних підготовчих (репетиторських) класів, програми і вимоги яких вищі, ніж на двох курсах університетів. Вступ до цих класів теж селекційний і лише за рекомендаціями шкіл та ліцеїв. У випадку невдачі під час вступу до Вищих Шкіл випускники підготовчих класів вільно продовжують навчання відразу на третьому курсі університетів (за профілем). Громадськість Франції вважає Вищі Школи з їхньою ґрунтовною системою підготовчих класів кращим Досягненням національної системи освіти.

Однак абсолютна більшість абітурієнтів записується у відкриті Університети. З регіону Парижа поширюється практика введення учнями даних про себе і бажані заклади освіти у комп'ютерний банк, який після отримання всіх замовлень і врахування безлічі параметрів надає свій висновок про місце навчання у ВНЗ.

Кваліфікації.

Усі види кваліфікацій розподіляються на дві групи, пов'язані з коротко- і довготерміновим навчанням.

«Короткі» програми тривають переважно два, зрідка - три роки і закінчуються присвоєнням професійних кваліфікацій, які надають право праці у промисловості, торгівлі і в секторі послуг. Цей напрям вищої освіти обирають 30% усіх випускників шкільних бакалавратів. Є чотири головні види програм короткого навчання:

- програми університетських технологічних інститутів (IUТ) у 19 окремих профілях (дисциплінах) з тривалістю два роки І присудженням університетського диплома з технології (DUT), що дає змогу потрапити на керівні посади нижчого І середнього рівня. DUT достатньо популярний, а тому кількість кандидатів часто у багато разів перевищує кількість місць, що призводить до конкурсного вступу;

- програми секцій вищих техніків (STS), що тривають переважно два роки й надаються у частині ліцеїв з післясередніми профпрограмами, схожими на щойно описані програми IUT, але такими, що відзначаються вищою спеціалізацією і присудженням диплома вищого техніка (brevet de techni-cien superieur}. Звуженість фахового змісту стає серйозним недоліком у випадку вимушеної зміни заняття, тому STS менш популярні, ніж варіант університетських інститутів. У багатьох країнах аналоги STS не відносяться до вищої освіти;

- третій вид короткої університетської програми -дворічна і високоспеціалізована програма, що завершується дипломом про університетську наукову І технологічну освіту (DEUST), який також виводить на ринок праці у сервіс чи індустрію;

- триваліші (до чотирьох років включно) програми підготовки санітарного та іншого медичного персоналу нижчої і середньої кваліфікації у спеціалізованих школах системи Міністерства охорони здоров'я. Вступ на ці програми - конкурсний.

«Довгі» програми пропонують університети та інші ВНЗ високого рівня. Контингент цих програм складають 68% власників бакалаврського рівня (з них 10% роблять це через посередництво підготовчих класів). Цю групу закладів можна класифікувати так: а) університети; б) інститути політичних студій; в) Вищі Школи кількох типів; г) Вищі нормальні школи; г) Школи мистецтва та архітектури.

Університети навчають за трьома циклами (2+2+1). Перший передбачає два роки викладання загальних основ І базових дисциплін обраного профілю й завершується отриманням диплома про загальну університетську освіту.

Другий цикл триває два чи три роки й сам поділяється на дві частини, перша з яких надає лісанс (lісеnс), друга - метріз (maitrise). Навчання на другому циклі поглиблене і спеціалізоване. Дипломи мають академічний і професійний компоненти. Така чіткість порушується нововведеними професіоналізованими університетськими інститутами (IUPs), які набирають студентів після першого курсу, досить інтенсивно вчать три роки і після кожного з них послідовно видають тим, хто успішно навчався, посвідчення: DEUG, лісанс, а в кінці - метріз. З власників останніх комісія уважно добирає кращих для присвоєння звання «головного інженера» (чи магістра-інженера = Ingeniuer-Maitre).

Третій цикл у першому варіанті за рік вузькофахового навчання надає диплом з вищої спеціалізованої освіти (DЕSS), у другому - за 1 -2 роки ширшого навчання готує до наукової роботи, присуджує диплом поглибленого навчання (DEA) і видає перепустку на докторські студії та захист дисертації.

Багатоваріантність притаманна і студіям після третього циклу. Після років аспірантури звичного університетського типу можна захистити дисертацію і стати доктором наук, потім попрацювати Ще й отримати габілітацію для керівництва науковими дослідженнями (HDR). Мета навчання - підвищення шансів на конкурсне заміщення посад університетських професорів.

Інженери з хорошими дипломами з 1993 p. отримали змогу навчатися на програмах, аналогічних до аспірантури з класичних спеціальностей, бо можуть за два роки навчання і досліджень У наукових центрах відповідного профілю отримати диплом з технологічних досліджень (DRT).

Медичні спеціальності мають цілком оригінальну систему Дипломів і звань, а навчання також поділяється на три цикли.

Інститути політичних студій кількісно малі і призначені для підготовки адміністраторів широкого профілю для участі у конкурсному заміщенні посад у державних структурах. Вступ до них конкурсний, основна програма триває три роки, можна також повчитися ще 1 -2 роки на третьому циклі й отримати диплом вищого рівня.

Вищі Школи наукових і технічних профілів належать кільком міністерствам, мають трирічні програми і присуджують дипломи інженерів (Diplome d'Ingenieur). Вступ - конкурсний і лише після попереднього дворічного навчання у підготовчих класах з інтенсивним і глибоким вивченням математики і фізики.

Дата добавления: 2015-05-08