Паспорт ризику ПНО. 1 страница

Документом, що засвідчує факт реєстрації потенційно небезпечного об`єкта далі — ПНО у Державному реєстрі потенційно небезпечних об`єктів далі — Державний реєстр ПНО, є Свідоцтво про реєстрацію потенційно небезпечного об`єкта далі — Свідоцтво. Видача Свідоцтва є заключним етапом проведення паспортизації ПНО. Паспортизація ПНО полягає у підготовці та направленні до НДІ мікрографії інформаційних даних паспорта потенційно небезпечного обєкта. Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків потенційно небезпечних обєктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або міністерствами, інших центральних органів виконавчої влади. Паспортизації підлягають усі розташовані на території України небезпечні об`єкти, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій. Реєстрація об`єктів у Державному реєстрі ПНО проводиться без оплати. Форма паспорта потенційно небезпечного обєкта повинна відповідати виду господарської діяльності окремого обєкту Форма паспорта ПНО — Вид діяльності: 1НС Підприємство; 2НС вугільна шахта; 3НС гідротехнічний об`єкт; 4НС карєр; 5НС автозаправна станція; 6НС сухопутний тунель; 7НС міст, віадук, шляхопровід; 8НС залізнична станція; 9НС магістральний трубопровід; 9аНС відгалуження від магістрального трубопроводу; 10НС родовище нафти, газу, конденсату; 11НС підземна станція метрополітену; 12НС тунель метрополітену

11. Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

Ця Методика визначає єдиний порядок спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У межах цієї Методики: зона відповідальності, пост радіаційного та хімічного спостереження, диспетчерська служба, радіаційне та хімічне спостереження, розрахунково-аналітична група. Радіаційне та хімічне спостереження здійснюється з метою своєчасного отримання органами управління єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та їх структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування на впровадження заходів захисту населення.

12. Функціонування системи екологічного моніторингу.

Організаційна інтеграція субєктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюється органами Мінекоресурсів на основі:

- загальнодержавної і регіональнихмісцевих програм моніторингу довкілля, що укладається з програм відповідних рівнів, поданих субєктами системи моніторингу

- укладених між усіма субєктами системи моніторингу угод про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля на відповідному рівні.

До складу виконавців зазначених програм субєкти системи моніторингу можуть залучати підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Субєкти системи моніторингу — центральні органи виконавчої влади — погоджують з Мінекоресурсів розроблені ними проекти нормативно-правових актів та нормативних документів з питань проведення моніторингу довкілля. Методологічне забезпечення обєднання складових і компонентів системи моніторингу покладається на Мінекоресурсів із залученням субєктів цієї системи, а також Національної Академії наук, Украінської аграрної академії наук, Національного космічного агентства України, Мінтрансзвязку тощо. Воно здійснюється на основі:

- Єдиної науково-методичної бази, щодо вимірювання параметрів і визначення показників стану довкілля, біоти і джерел антропогенного впливу на них

- Впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування властивостей довкілля, компютеризації процесів діяльності їх інформаційної комунікації

- Загальних правил створення і введення розподілених баз, банків даних і знань, картування і картографування екологічної інформації, стандартних технологій з використанням географічних інформаційних систем. Метроолігічне забезпечення обєднання складових і компонентів системи моніторингу покладається на Мінекоресурсів із залученням субєктів цієї системи та органів Держстандарту. Воно здійснюється на основі:

- Єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метроології та сертифікації вимірювального, компютерного і комунікаційного обладнання

- Єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірювань і результатів оброблення екологічної інформації у всіх складових частинах цієї системи.

Субєкти системи моніторингу, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, повинні здійснювати:

- Розроблення і узгодження з органами Мінекоресурсів та МНС планів здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечних обєктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності

- Захист зареєстрованих у системі моніторингу постів пунктів, станцій спостережень за обєктами довкілля від пошкодження та несанкціонованого перенесення

- Виділення в установленому порядку земельних ділянок під улаштування нових постів спостережень на підставі затверджених програм удосконалення і розвитку складових частин системи моніторингу. Інфраструктура системи моніторингу, її складові, системи твірні та уніфіковані компоненти створюються на підставі відповідних технічних завдань і проектів, встановленому порядку. Такі технічні завдання і проекти підлягають реєстрації в Мінекоресурсі.

13. Стійкість роботи підприємства і її складові.

Під стійкістю роботи промислового обєкта розуміють здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні пошкоджень, руйнувань або порушенні звязків з кооперації відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Під стійкістю роботи обєктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, розуміють здатність виконувати свої функції у надзвичайних ситуаціях. Стійкість промислового підприємства складається зі стійкості:

- Інженерно-технічного комплексуспоруд, будівель, систем енерго-, газо- та водопостачання і каналізації, технологічного обладнання до дій сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а воєнний час — ура жальних факторів зброї масового ураження

- Виробничої діяльності обєкта захист виробничого персоналу, надійність систем управління, постачання, спроможність відновлення роботи у стислі терміни.

14. Вимоги норм ІТЗ ЦЗ щодо забудови населених пунктів.

1 Забудова міста окремими житловими масивами, мікрорайонами зменшує можливість поширення пожеж і сприяє ефективнішому проведенню рятувальних робіт. Межами мікрорайонів є парки, смуги зелених насаджень, широкі магістралі, водоймища.

2 Створення ділянок і смуг зелених насаджень захист від вогню.

3 Створення штучних водоймищ.

4 Будівництво широких магістралей і створення необхідної транспортної сітки. Ширина незавалюваної магістралі L=Hmax +15м, де Hmax — висота найвищого будинку.

5 Міжміські автомобільні дороги прокладаються в обхід міста.

6 Створення лісопаркового поясу навколо міста баз відпочинку для можливої евакуації.

Втілення в життя проектування інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у НС підвищать рівень інженерного захисту наших міст і обєктів господарювання від стихійних лих, катастроф і аварій, а у воєнний час — від зброї масового ураження.

15. Захист від радіації у сховищах.

Під режимом радіаційного захисту розуміють порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного забруднення, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення. Режим радіаційного захисту визначає послідовність і тривалість використання захисних споруд сховищ, ПРУ, захисних властивостей житлових і виробничих приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості, використання засобів індивідуального захисту, протирадіаційних препаратів і здійснення контролю опромінення. Режим радіаційного захисту передбачає час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість короткочасного виходу з них обмеження перебування їх на відкритій місцевості після виходу із захисних споруд або при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Тривалість безперервного перебування людей у захисних спорудах і загалом, тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів, визначальними з яких є: рівень радіації на місцевості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені допустимі дози опромінення. З урахуванням всіх цих факторів розробляються режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців обєктів господарської діяльності, особливого складу формувань цивільного захисту. Для непрацюючого населення, що мешкає в населених пунктах, розроблені і рекомендуються для використання у воєнний час типові режими радіаційного захисту № 1-3. Для захисту робітників і службовців підприємств, що продовжуватимуть виробничу діяльність в умовах радіоактивного забруднення місцевості, прийнято типові режими № 4-7. Для захисту особового складу формувань під час проведення РНР в осередках радіоактивного забруднення застосовується режим № 8. Порядок вибору і введення в дію режимів радіаційного захисту. Режими радіаційного захисту робітників і службовців ОГД виконуються три етапи:

1 Час безперервного перебування виробничого персоналу у захисній споруді частину тимчасового припинення виробничого процесу

2 Тривалість роботи ОГД з використанням для відпочинку робочих змін захисних споруд

3 тривалість роботи ОГД з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості.

Режим захисту робітників і службовців вводиться в дію за розпорядженням начальника ЦЗ — керівника підприємства на основі рівнів радіації, виміряних за допомогою дозиметричних приладів на території ОГД.

16. Послідовність проведення дослідження стійкості роботи ОГД.

Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи:

- І етап — підготовчий Розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень стійкості роботи ОГД є:

- наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження

- календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень

- план проведення досліджень.

- II етап — оцінка стійкості роботи ОГД На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи обєкта. В ході, дослідження визначаються умови захисту робітників та служ­бовців від вражаючих факторів, проводиться оцінка уразливості виробничого комплексу від різних вражаючих факторів, оцінюється характер можливих пошкоджень від вторинних вражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних звязків з іншими обєктами, зясо­вуються вразливі місця в системі управління виробництвом.

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки.

Група досліджень стійкості будівель та споруд керівник — начальник відділу капітального будівництва на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд:

- визначає ступінь їх стійкості до дії вражаючих факторів ЛВ

- оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних вражаючих факторів

- проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для встановлення виробничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, група досліджує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхідну кількість ЗС на території обєкта та в заміській зоні.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання керівник — головний механік оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає:

- можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження

- способи збереження і захисту особливо цінного обладнання

- потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлюючих робіт

- можливості створення резерву обладнання та порядок його використання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу керівник — головний

технолог оцінює стійкість технологічного процесу в процесі чого:

- уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС

- визначає найбільш вразливі ділянки технологічної, лінії

- розробляє варіанти зміни технологічного процесу при необхідності нестачі

- оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за сигналом Повітряна небезпека або при раптовому припинені подачі електроенергії.

Група досліджень стійкості систем енергозабезпечення керівник — головний енергетик оцінює:

- стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та пере­ведення котелень на інші види палива

- нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії

- основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел

- стійкість заводських комунікацій;.

- наявність та можливості автономних джерел енергопостачання

- характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки

- можливі варіанти підвищення стійкості систем енергопостачання

- варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ураження обєкта

- можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій; Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту керівник — начальник відділу матеріально-технічного постачання:

- аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації

- оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту

- обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання

- вивчає стійкості існуючих звязків з поставниками та користувачами

- складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на обєкті та ПРУ в заміській зоні на підставі заявок інших груп.

Штаб Цивільної оборони ОГД в цей період оцінює загальний стан ІДО і ви­значає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців.

Служба оповіщення і звязку вивчає і оцінює стійкість звязку з органами ЦО, виробничими підрозділами і формуваннями ІДО.

Служба сховищ і укрить оцінює інженерний захист робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укрить, готовність їх до використання за прямим призначенням.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсилення пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку.

- III етап — розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи ОГД в умовах АС підводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують підсумки і пропозиції з захисту робітників та службовців і підвищенню стійкості елементів виробництва, які досліджуються.

Група комплексних досліджень на основі доповідей інших груп складає загальний план, в якому визначаються: можливості щодо захисту робітників і службовців в ЗС; загальна оцінка стійкості обєкта, найбільш слабкі вразливі ділянки виробництва; практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсякденній діяльності та при загрозі AG; порядок та приблизні строки віднов­люваних робіт при різних ступенях руйнування.

За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначаються відповідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх-виконання.

В звязку з тим, що заходи щодо підвищення стійкості роботи виконуються завчасно в мирний час, з оголошенням загрози виникнення АС нападу ворога та в умовах НС, відповідні плануючі документи, для зручності користування ними, складаються на кожну можливу ситуацію.

1 Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи ОГД, які проводяться завчасно.

2 План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи ОГД при загрозі виникнення НС нападу противника.

3 Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність проведених розрахунків та реальність пропозицій і рекомендацій перевіряються на спеціальних навчаннях під керівництвом начальника ЦО обєкта. Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи які потребують значних матеріальних витрат та часу на їх виконання. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з завданнями щодо безаварійної роботи обєкта, поліпшення умов праці, удосконаленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і таке інше. На період загрози виникнення НС плануються заходи, які можуть бути легко реалізовані або виконання яких в мирний час недоцільно.

17. Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.

При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні нових сільських населених пунктів України належить дотримуватись Державних будівельних норм з питань планування і забудови сільських поселень. При проектуванні сільських населених пунктів України, поряд з положеннями цих норм слід керуватись ДБН 360-92, СанПіНом по плануванню і забудові населених місць України, а також вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів.

. S.: нетактовно подане питання, так як тут можна розглядати 2а варіанти:

1-ин з них я подав вище, розглядається більш як архітектурно-планувальне обґрунтування.

та 2-ий як Заходи безпеки обґрунтування з Цивільної безпеки! чого не вказано в питанні конкретно, що може бути теж варіантом даного питання…

18. Фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства.

Фактори, які впливають на стійкість роботи обєкту:

- розташування ОНГ відносно джерела руйнівного вражаючого впливу: хімічно небезпечний обєкт, обєкт атомної енергетики, склади СДОР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, силовим потокам і ін.

- підготовленість обєкту розробка плану заходів на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха, характерних для даного району умов

- надійність захисту робітників і службовців

- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження

- надійність систем постачання обєкту всім необхідним для виробництва продукції сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.

- стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях

- підготовленість обєкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню порушеного виробництва.

19. Заходи по підвищенню стійкості роботи системи управління виробництвом.

Підвищення стійкості роботи системи управління виробництвом досягається проведенням наступних заходів:

- завчасним обладнанням захисних пунктів керування ПК

- створенням двох груп управління виробництвом, які, знаходячись на ПК обєкта і в заміській зоні, повинні забезпечити згідно з графіком роботи змін, керування виробничою діяльністю та виконання заходів ЦЗ

-забезпеченням надійного звязку з місцевими органами, штабами ЦЗ, виробничими підрозділами та формуваннями ЦЗ дублювання звязку, використання підземних ліній звязку і радіомереж

- розробкою і створенням надійної системи сповіщення посадових осіб та всього виробничого персоналу обєкта.

20. Дослідженні стійкості роботи ОГД.

Дослідження стійкості роботи ОГД — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі обєкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

УВАГА! Питання 16 і 20 схожі, тобто щоб не було питань, а чому там одне і те саме. Фактично в 16-му можна написати саму послідовність, ти по спочатку то потім то а потім то… а тут, тобто в 20-ому, можна просто описати це все в загалом… якщо кому треба буде більше інформації http:readbookz.combook1977473.html

21. Дослідження стійкості ОГД до впливу ударної хвилі.

Дослідження стійкості роботи ОГД складається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу діяльність і життєзабезпеченність робітників та службовців. Мета дослідження полягає у виявленні вразливих місць у роботі обєкта в НС та розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості. Дослідження стійкості здійснюється силами персоналу ОГД із залученням за необхідністю фахівців науково-дослідних та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує та очолює дослідження керівник підприємства — начальник ЦО обєкта. Процес планування та проведення дослідження поділяється на три етапи: перший — підготовчий, другий містить оцінку стійкості роботи обєкта в умовах НС, третій етап передбачає розробку заходів, що підвищують стійкість обєкта. На першому етапі розробляються провідні документи, які зумовлюють склад учасників дослідження, та зорганізується їх підготовка. На другому етапі безпосередньо виконуються дослідження стійкості роботи обєкта в НС. Стійкість роботи промислового обєкта — здатність його в умовах НС виробляти продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а у випадку слабких та середніх руйнувань або порушень звязків з кооперації та поставок — відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Підвищення стійкості роботи ОГД у НС досягається передчасним дослідженням його стійкості та проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, що забезпечують максимальне зниження впливу вражаючих факторів НС, у тому числі зброї масового ураження ЗМУ, та створення умов для швидкої ліквідації їх наслідків.

22. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи галузей господарської діяльності.

Під сталістю роботи обєктів господарювання ОГ розуміють його здатність випускати встановлені види продукції у необхідних обсягах і номенклатура в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, а при незначних і середніх руйнуваннях і при частковому порушенні звязків по кооперації і поставках відновлювати своє виробництво в мінімально короткі терміни. Для обєктів галузей, які не виробляють матеріальних цінностей транспорт, звязок, торгівля тощо, сталість їх роботи передбачає здатність безперебійно виконувати свої функції. Підвищення стійкості обєкта досягається посиленням найбільш слабких вражаючих елементів і ділянок обєкта. Для цього на кожному ОНГ завчасно на основі досліджень планують і проводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи. Досягнення науки і техніки дозволяють реалізувати такі рішення, при яких підприємство буде стійке до впливу дуже значних надлишкових тисків, однак це повязано з великими витратами засобів і матеріалів і може бути виправдано лише при захисті унікальних, особливо важливих елементів обєкта. Заходи будуть економічно обґрунтовані, якщо вони максимально згоджені із завданнями, які розвязуються в мирний час для забезпечення безаварійної роботи, поліпшення умов праці, удосконалення виробничого процесу.

23. Дослідницькі групи при дослідженні стійкості роботи ОГД.

Дослідження стійкості роботи ОГД — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі обєкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості. Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться силами інженерно-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень є керівник підприємства. Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи:

- І етап — підготовчий

- II етап — оцінка стійкості роботи ОГД

- III етап — розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи ОГД в умовах АС

На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень стійкості роботи ОГД є:

- наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження

- календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень

- план проведення досліджень. Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки. До складу групи комплексних досліджень керівник — головний інженер входять керівники всіх груп.

Група досліджень стійкості будівель та споруд керівник — начальник відділу капітального будівництва на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд:

визначає ступінь їх стійкості до дії вражаючих факторів ЛВ

оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних вражаючих факторів

проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для встановлення виробничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, група досліджує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхідну кількість ЗС на території обєкта та в заміській зоні.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання керівник — головний механік оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає:

можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження

способи збереження і захисту особливо цінного обладнання

потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлюючих робіт

- можливості створення резерву обладнання та порядок його використання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу керівник — головний

технолог оцінює стійкість технологічного процесу в процесі чого:

уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС

визначає найбільш вразливі ділянки технологічної лінії

розробляє варіанти зміни технологічного процесу при необхідності нестачі

- оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за сигналом

Повітряна небезпека або при раптовому припиненні подачі електроенергії.

Група досліджень стійкості систем енергозабезпечення керівник — головний енергетик оцінює:

стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та переведення котелень на інші види палива

нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії

основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел

стійкість заводських комунікацій

наявність та можливості автономних джерел енергопостачання

характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки

можливі варіанти підвищення стійкості систем енергопостачання

варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ураження обєкта

- можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій

Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту

керівний — начальник відділу матеріально-технічного постачання:

аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації; оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту; обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання

вивчає стійкості існуючих звязків з поставниками та користувачами

складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на обєкті та ПРУ в заміській зоні на підставі заявок інших груп.

24. Вимоги Норм ІТЗ щодо забудови промислового обєкту.

1 вся територія промислового обєкту повинна бути розділена на адміністративну, виробничу і складську зони

2 блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними — найбільш вдало: L=[H1+H2+15...20]м.

3 побутові приміщення їдальні, медпункти, душові розташовуються в окремих будівлях, які віддалені від цехів

4 електростанції, насосні, котельні, склади пального — не ближче 300 м від цехових будівель

5 організація і проведення досліджень стійкості роботи ОГД.

25. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи ОГД до різних вражаючих факторів.

Дослідження стійкості роботи ОГД це всебічне вивчення умов, які можуть скластися на обєкті в надзвичайних умовах, а також оцінка їхнього впливу на подальшу виробничу діяльність підприємства.

Мета дослідження — виявити вразливі місця в роботі обєкта й виробити найбільш ефективні заходи, пропозиції та рекомендації щодо підвищення його стійкості.

Дата добавления: 2015-05-08