Лекція 6: Поняття, структура і значення складу злочину

(2 год.)

Мета лекції:

- освітня: розглянути поняття й види складів злочину, засвоїти зміст елементів складу злочину, поняття об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони злочину, установити співвідношення понять „злочин” і „склад злочину”;

- розвиваюча: закріпити й навчитися розмежовувати поняття „злочині” і „склад злочину”;

- виховна: засвоїти, що наявність у діянні особи ознак складу злочину є єдиною підставою кримінальної відповідальності.

Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, адміністративне право, цивільне право, кримінологія, філософія.

Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.

План:

1. Поняття та елементи складу злочину.

2. Співвідношення понять злочин і склад злочину.

3. Види складів злочину.

Опорні поняття: склад злочину, елементи складу злочину, ознаки елементів складу злочину, об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, класифікація складів злочину, кваліфікація злочину, формула кваліфікації, види кваліфікації злочинів, стадії кваліфікації злочину.

1. Склад злочину – це сукупність установлених законом про кримінальну відповідальність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільне діяння як злочин.

Поняття „злочин” і „склад злочину” не є тотожними. Злочин і склад злочину співвідносяться як явище і юридичне поняття про нього.

Склад злочину утворюють його елементи (однорідні групи юридичних ознак, що характеризують злочинне діяння з якогось одного боку): об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Кожен із зазначених елементів складу злочину характеризують певні ознаки:

а) до об’єкта злочину, крім суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, відноситься предмет злочину;

б) до об’єктивної сторони належать діяння (дія чи бездіяльність), причинний зв’язок між діянням і наслідками злочину, наслідки злочину, місце, час, спосіб, обстановка, засоби та знаряддя вчинення злочину;

в) до суб’єкта злочину відносяться фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність, служ­бове становище тощо;

г) до суб’єктивної сторони відносяться вина, мотив, мета й емоційний стан.

Слід зазначити, що обов’язковими ознаками складу злочину є:

а) суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом (об’єкт злочину);

б) діяння (дія чи бездіяльність);

в) ознаки загального суб’єкта злочину (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність);

г) вина (умисел або необережність).

Усі інші вищезазначені ознаки складу злочину відносяться до факультативних.

Склад злочину виконує такі функції:

а) фундаментальну – згідно з ч. 1 ст. 2 КК України діяння, яке містить склад злочину, є підставою кримінальної відповідальності;

б) процесуальну – головною метою досудового слідства є встановлення складу злочину;

в) розмежувальну – за допомогою складу злочину відмежовується злочин від правопорушень, а також один склад злочину від іншого;

г) ґарантійну – установлення складу злочину є ґаран­тією забезпечення законності.

2. Відношення між злочином та складом злочину можливо розглядати принаймні в трьох основних аспектах: злочин як реальне явище та юридичний склад злочину; загальне поняття злочину та теоретичний склад злочину; злочин як реальне явище та фактичний склад злочину.

1) Злочин як реальне явище – це конкретне індивідуальне діяння, котре в певний час мало місце в навколишній дійсності. Йому властива нескінченна множина подробиц Загальне поняття злочину й теоретичне поняття складу злочину виражають різні суттєві аспекти юридичного феномену – злочину.ь, дрібниць, які стосуються обставин його вчинення.

2) Загальне поняття злочину й теоретичне поняття складу злочину виражають різні суттєві аспекти юридичного феномену – злочину.

3) Злочин як реальне явище і фактичний склад злочину знаходяться між собою у взаємовідношенні цілого і індивідуально-визначенного. Злочин як реальне явище розуміє фактичні дані, котрі відповідають чотирьом групам ознак.

3. Можливими є нижченаведені класифікації складів злочину:

1) за ступенем суспільної небезпечності:

а) основний (простий) склад злочину – склад злочину певного виду без обтяжуючих чи пом’якшуючих ознак (ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 1 ст. 185 КК України);

б) кваліфікований (з обтяжуючими ознаками) склад злочину (ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України);

в) особливо кваліфікований склад злочину – склад злочину, якому притаманні особливо обтяжуючі ознаки (ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 152 КК України);

г) привілейований (з пом’якшуючими ознаками) склад злочину (ст. 118 КК України, ст. 123 КК України);

2) за способом опису ознак складу злочину в кримінальному законі:

а) простий склад злочину – описує одну дію (бездіяльність), яка посягає на один об’єкт, характеризується однією формою вини (ч. 1 ст. 186 КК України);

б) складний склад злочину – за наявності:

- двох і більше об’єктів (ч. 1 ст. 187 КК України);

- двох і більше дій або способів їх вчинення (ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України);

- двох форм вини (ч. 2 ст. 121 КК України);

3) залежно від конструкції об’єктивної сторони:

а) злочин з матеріальним складом – це злочин, у якому суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єк­тивної сторони. Злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечного наслідку (ст. 115 КК України, ст. 185 КК України);

б) злочин з формальним складом – це злочин, у якому суспільно небезпечні наслідки не є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначеного в законі діяння (ст. 129 КК України, ст. 368 КК України);

в) злочин з усіченим складом – момент закінчення злочину перенесено законом на стадію приготування до злочину або стадію замаху (ст. 187 КК України, ст. 257 КК України).

Дата добавления: 2015-05-10