Чому КСП як форма власності показала себе неефективною вУкраїні?

Товарні біржі, аукціони, виставки-ярмарки, система споживчої кооперації, сільськогосподарські ринки є основними складовими ринкової інфраструктури сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Біржа у загальному розумінні означає ринок, на якому через біржових посередників здійснюється оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді торговельних угод купівлі –продажу.

Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" (1992 р.) товарна біржа створюється на принципах добровільності і об'єднує заінтересованих юридичних та фізичних осіб, які займаються виробничою та комерційною діяльністю з метою надання послуг в укладанні біржових угод, визначення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, створення умов для забезпечення товарообігу та пов'язаних з ним торгових операцій.

Товарна біржа — це комерційне підприємство, яке функціонує постійно і де здійснюються угоди купівлі — продажу великої товарної маси, регулюються торгові операції. Вона функціонує на основі статуту, затвердженого її засновниками, в якому зазначають: назву та місцезнаходження біржі; склад засновників; мету діяльності біржі і розміри фондів, які вона створює; органи управління, порядок їх формування та компетенції; організаційну структуру біржі; права і обов'язки членів біржі.

Основною метою створення товарних сільськогосподарських (продовольчих) бірж є організований збут сільськогосподарської продукції, регулювання ринку і більш стале забезпечення населення продовольчими товарами, а переробних підприємств — сировиною. Основне завдання біржі — визначення реальної ціни біржових товарів та страхування ризиків небажаної зміни ціни на них.

Стратегічне управління біржами здійснює Національна асоціація бірж України. Основне її завдання полягає в розбудові біржової інфраструктури, організації ефективної торгівлі переважно за зразками або стандартами сировинних і продовольчих товарів, які будуть вироблені у майбутньому. Через біржі відбувається процес мобілізації коштів для вкладень у сільське господарство, агропромисловий комплекс.

Біржа функціонує на основі угод, укладених на певний термін і за змістом (тверді й умовні). Термінові угоди обов'язкові для виконання, а угоди за змістом надають одній із сторін право виконати або не виконати її вимоги. До твердих належать форвардні і ф'ючерсні угоди, а до умовних — опціонні.

Форвардна угода — це контракт між контрагентами про майбутнє постачання товару. Її виконують відповідно до зазначених у ній умов у визначений термін.

Ф'ючерсний контракт є більш гарантованим. На момент укладання контракту ф'ючерсна ціна товарів може бути вищою або нижчою за спотову, а до моменту закінчення терміну контракту вона має бути такою самою, як ціна спот.

Біржовий ринок сільськогосподарської продукції України активізував свою діяльність з січня 1995 р. Виробники сільськогосподарської продукції почали самостійно реалізувати її за контрактами через торговельні біржі та контрактні форми, заготівельні посередницькі організації. Після прийняття у вересні 1995 р. постанов Кабінету Міністрів України № 768 та № 916 від 17.11.95р. "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку" фактично було створено біржовий ринок сільськогосподарської продукції. В останні роки частка останньої в торговельному обороті бірж становить близько 50%.

В Україні почали створюватись інші елементи інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, зокрема міжрегіональні та районні агроторгові доми. Їх створення у регіонах як важливої ланки ринкового середовища сприяло розвитку товарно-грошових відносин у сільській місцевості, більш вигідній реалізації виробленої сільськогосподарської продукції, акредитуванню та авансуванню товаровиробників через систему форвардних контрактів, що дало змогу поліпшити матеріально — технічне забезпечення сільських товаровиробників.

26. Організація зберігання і переробки м’яса

В Україні будуються невеликі підприємства потужністю 10-30 т за зміну. Зниження витрат, подовження строків зберігання м'ясопродуктів забезпечуються застосуванням різних видів упаковок, що пов'язано з чітким матеріально-технічним постачанням пакувального матеріалу.

На підприємства м'ясної промисловості худобу доставляють автомобільним і залізничним транспортом. У пунктах відправлення організовують ветеринарний огляд. За 10-14 днів до відправлення потрібно провести щеплення та діагностичні дослідження всієї партії худоби. Після цього спеціалісти ветеринарної медицини видають ветеринарне свідоцтво (кількість оглянутої здорової худоби, стан місцевості, звідки її відправляють, а також проведену ветеринарно-санітарну обробку) встановленої форми на право транспортування тварин, товарно-транспортну накладну, шляховий журнал (зазначають стать, вгодованість, номер бирки тварини, хто супроводжує худобу, маршрут руху, пункти годівлі та напування, кількість відпущених на дорогу кормів).

Найважливіші завдання працівників, які супроводжують тварин, - це запобігання зменшенню живої маси, недопущення травматичних пошкоджень і захворювань худоби.

Основним фактором, що впливає на втрату живої маси худоби є тривалість перевезення. Найбільше тварини втрачають масу в перші 24-36 год. транспортування.

На м'ясокомбінати тварин доставляють як спеціальним вантажним, так і спеціально обладнаним автотранспортом. Привезена худоба надходить на скотобази, які розміщені в основному при м'ясокомбінатах і є сировинними складами для забезпечення безперебійної доставки тварин у цехи забою і розбирання туш.

Після прибуття партії худоби на підприємство роблять відмітку в товарно-транспортній накладній про її надходження і тварини підлягають ветеринарному огляду. При цьому перевіряють правильність заповнення ветеринарного свідоцтва й відповідність усіх супровідних документів. Залежно від результатів огляду худобу, підозрілу на заразне захворювання карантинують у спеціальне приміщення, а хвору поміщають в ізолятор із наступним направленням її на санітарну бойню.

Для приймання партії тварин за живою масою їх сортують за віковими групами і категоріями вгодованості відповідно до стандарту на живу худобу. Розсортованих тварин зважують групами за вгодованістю. Велику рогату худобу за віковими групами розміщують в окремих загонах, свиней - по групах залежно від способу їх переробки (із зняттям шкури чи без зняття). Худобу подають на переробку партіями за заявками цеху забою й розбирання туш у порядку її надходження на комбінат.

Перед подачею у передзабійні загони тварин ретельно миють у душових камерах або із шланга при температурі води 20-25°С.

Після обробки туші клеймують, зважують і направляють у холодильник.

Поширеним є зберігання м'яса і м'ясопродуктів при температурі -І8°С. Зниження її до -25-30 °С значно подовжує строк зберігання, Заморожене м'ясо, розсортоване за видами й вгодованістю, зберігають у штабелях на наземних решітках.

27. Трудові ресурси підприємства

Праця, як доцільна діяльність людини, є основою всякого матеріального виробництва. Вона завжди має матеріальну основу і спрямована на задоволення потреб людини.

Носієм праці є трудові ресурси підприємства. Це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці, так би мовити, трудовий потенціал, ресурс, який завжди має кількісну і якісну характеристики, тобто міру здатності до праці. Трудові ресурси включають усе працездатне населення підприємства (чоловіки віком 16–60 років і жінки віком 16–55 років), працездатних працівників інших підприємств, що проживають на даній території, непрацездатних у працездатному віці, пенсіонерів, підлітків віком 12–16 років.

Виробництво здійснюється тільки за участю живої праці як елемента зв'язку між усіма компонентами виробництва. Якісною мірою трудових ресурсів слугує їх професійно-кваліфікаційна характеристика. Її визначають за демографічними факторами (природним приростом, станом здоров'я, рухомістю), потребою виробництва в робочій силі і можливостями задоволення потреб працездатного населення у праці на підприємствах. Сучасні умови виробництва і вимоги життя зумовлюють обов'язкове поєднання цих характеристик робочої сили.

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ:

Підвищення рівня використання трудових ресурсів за рахунок скорочення сезонності праці — доцільне поєднання галузей, культур і сортів рослин, видів і порід тварин з різними робочими періодами, впроваджує нову техніку, вдосконалює технології, впроваджує новітні прогресивні форми і методи праці, а також розвиває мережу промислових і переробних підприємств.

комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів — сприяє зменшенню трудових ресурсів.

необхідно підвищувати кваліфікацію кадрів механізаторів. Загальновідомо, що між рівнем використання техніки і рівнем кваліфікації механізаторів існує прямий зв'язок.

впровадження у виробництво нової техніки, прогресивної технології, електромеханізації трудових процесів, раціональної організації праці.

поліпшення загальноосвітнього і професійно-технічного рівня підготовки кадрів механізаторів.

збільшення чисельності механізаторських кадрів,

Підвищення кваліфікаційного рівня працівників

Піднімання престижу сг професій

28. Організація зберігання і переробки молока

Молоко розрізняють За ДСТУ (Державні стандарти України)

- вищий гатунок

- перший гатунок

- другий гатунок

Молоко, яке відповідає вимогам вищого, першого або другого сортів і температура якого вище +10 °С, приймають як неохолоджене з відповідною знижкою до закупівельної ціни. Вміст жиру в ньому має відповідати встановленим базисним нормам - 3,4 відсотки.

Визначають гатунок молока за наступними якостями:

від здорових корів незбиране,чисте,без сторон запахів і присмаків однорідне, без осаду та згустків.

етапи первинної обробки молока:

Охолодження до t º +4-6º (термін зберігання =20 год)

інколи сепарування (вершки та відвійки)-масло

Осн.виробничі процеси при переробці молока:

• ГОМОГЕНІЗАЦІЯ-зменшення жирової кульки
• СЕПАРУВАННЯ-поділ молока на фракції(вершки,осад)
• ПАСТЕРИЗАЦІЯ- tº 60-100ºC микроби
• СТЕРИЛІЗАЦІЯ> t º 100 º

29. Становлення та функціонування форм господарювання на селі

схема реструктуризації підприємств в Україні:

Колгоспи; Радгоспи ▬►КСП ▬►фермерські господарства

соціально-економічні уклади в Україні серед сільскогосподарських підприємств:

ü Особисті господарство населення

ü Фермерські господарства

ü КСП – юридична особа,структура управління якої,майнові і трудові відносини базуются на принципі членства.

- члени фактично залишились найманими працівниками

- частки мізерні; великі паї у пенсионерів,1 чол -1голос; голова КСП юридично безправний,т.як всі рішення приймаютсязборами

Дата добавления: 2015-05-08