Оператор переходу

BEGIN

End.

Begin

Var

End.

Repeat

Begin

End.

Begin

S:='A';

while S<='Z' do

begin

writeln(S);

S:=succ(S);

end

Б)Цикл с післяумовою - спочатку ми виконуємо хоч один раз необхідну послідовність дій, а потім перевіряємо, чи не досягли ми бажаного результату (коли ми хочемо пити, ми спочатку ковтаємо хоч глоток води, а потім починаємо контролювати, чи не вгамували ми свою спрагу).

program latsimvol;

var

S:char;

S:='A';

write(S);

S:=succ(S);

until S>'Z'

В) Цикл з лічильником — цикл, в якому деяка змінна змінює своє значення від заданого початкового значення до кінцевого значення з деяким кроком, і для кожного значення цієї змінної тіло циклу виконується один раз. В більшості процедурних мов програмування реалізується оператором for, в якому вказується лічильник (так звана «змінна циклу»), потрібна кількість проходів (або межове значення лічильника) і, можливо, крок, з яким змінюється лічильник

program Stepin;

a,p:real;

i,n:integer;

write('введіть a - основу степеня, а=');

readln(a);

write('введіть ціле n - показник степеня, n=');

readln(n);

p:=1;

for i:=1 to n do

p:= p * a;

writeln('p=',p)

Цикл з параметром

4. змішаний

змішаний тип алгоритму, в якому поєднуються елементи лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів.

6.Алгоритмічні структури розгалуження.

Умова (розгалуження) – це вид управляючої структури, що передбачає можливість вибору з декількох варіантів, для кожного з яких в залежності від певної умови виконується своя послідовність операторів.

Логічний вираз — це засіб записування умов для відшукання потрібних даних. Логічний вираз може приймати значення true (істинність) або false (хибність). Логічні вирази бувають прості та складені. Простий — це два арифметичні вирази, з’єднані символом відношення, а складений — це прості логічні вирази, з’єднані назвами логічних операцій: not, and i or.

Вказівка розгалуження в мові програмування Паскаль може записуватися в повній або в скороченій формах.

1. Повна форма:

if <умова> then <вказівка1> else <вказівка2>;

Дія оператора: Якщо умова справджується, то виконується вказівка 1, якщо ні – то вказівка 2.

2. Скорочена форма:

Іf <умова> then<вказівка>;

Дія оператора: Якщо умова істинна, то виконується вказівка, якщо ні, то вказівка не виконується.

Службові слова, які використовуються в умовній вказівці, ма­ють зміст if — якщо, then — то, else — інакше.

Умова — це вираз булевого типу. Умова може бути простою або складеною.

Наприклад.

1. Проста умова: а<5, с>=а, х=0,а<b

2. Складена умова (а>5) and (a<10), (а=2) or (b=3)

Складена умова записується з допомогою логічних операцій and — і, or — чи (або), not — не. При записі умови можна використовувати всі можливі операції відношення. Результатом виразу умови завжди буде величина булевого типу.

1. Складений оператор.

Складений оператор – це декілька операторів, об'єднаних в одну групу (блок) за допомогою службових слів BEGIN та END.

Ці слова називають операторними дужками.

Складений оператор має таку структуру:

BEGIN <оператор1 >; <оператор2 >; <оператор3 >; *** <оператор n > END;

Складений оператор може бути записаний в будь-якому місці програми, де допускається один оператор.

Запис BEGIN END чи;; називається порожнім операторм або операторними дужками.

Приклад 1. Розглянемо складений оператор (фрагмент програми):

Suma:=Suma+Cina;

N:=N+1

END;

Оператор переходу – це оператор, що реалізує розгалуження і передає керування у потрібне місце.

GOTO <позначка>

Оператор переходу має таку структуру:

Позначку заздалегідь оголошують в розділі оголошення позначок:

LABEL <список позначок>.

<позначка>: <оператор>

Якщо позначка (ціле число) оголошена, то в програмі повинен бути такий фрагмент:

Зауваження 1. Оператор GOTO використовують зрідка.

Зауваження 2. У середовищі програмування Turbo (Borland) Pascal 7.0 службове слово PROGRAM можна не писати. Але це тільки у версії 7.0 і вище

A	Not A	A	B	A and B	A or B
True	False	False	false	True	false
false	true	True	False	False	True
		False	True	False	True
		true	true	true	true

Довільна вказівка в програмі може бути помічена міткою. Мітка вказівки записується перед нею і відділяється від неї двокрап­кою.

Мітка — це довільне ціле число в інтервалі від 0 до 9999 або довільний ідентифікатор (тобто ім'я мітки записується згідно з правилами запису ідентифікаторів).

Однією міткою може бути помічена тільки одна вказівка. Ідентифікатор мітки не повинен співпадати з ідентифікатором змінної або константи.

Вказівка вибору (варіанту)

У випадку, коли необхідно використовувати декілька вказівок розгалуження, вкладених одна в одну, то краще замінити їх вка­зівкою вибору.

Вказівка вибору записується у вигляді:

Зауваження!! Слова синоніми: Варіант=Селектор, Значеня=Мітка

Case <вираз> of

значення1:<вказівка1>;

значення2:<вказівка2>;

значенняМ:<вказівкаM>

end;

Дія оператора: Якщо значення виразу збігається зі значенням з деякого списку, то виконується відповідний оператор, а інші оператори не виконуються Якщо ні одне з значень не співпадає зі значенням виразу, то виконується вказівка, яка знаходиться після вказівки варіанту, тобто після службового сло­ва end.

Вираз, який записується між службовим словом case і of, нази­вається селектором. Селектор повинен належати до одного з ці­лого, булевого, символьного типів або типу користувача. Дійсні і рядкові типи в селекторах використовувати не можна.

Мітки варіантів — константи, типи яких повинні співпадати з типом селектора. Всі мітки варіантів повинні бути різними. Якщо одній вказівці у вказівці варіанту відповідає декілька міток, то вони перераховуються через кому.

Виконується вказівка варіанту так.

Примітка.

Мітки варіанту не потрібно описувати в розділі міток Label і їх не можна використовувати у вказівці безумовного переходу Goto.

Наприклад.

Скласти програму, яка визначає пору року за порядковим но­мером місяця.

Program PORA;

Var MONTH: integer;

Дата добавления: 2015-05-08