Оператор присвоювання. А к Alpha MyProgram MY_PROGRAM _ttt _123

Var

Const

А к Alpha MyProgram MY_PROGRAM _ttt _123

__В программе каждый элемент данных является константой или переменной. Константы и переменные определяются именами, к которым затем можно обратиться.

Константой называется элемент данных, значения которых установлено в описательной части программы и в процессе выполнения программы не изменяется.

Для определения значения констант существует зарезервированное слово Const.

Формат1 записи:

<идентификатор>=<значение константы>;

Например:

Const Pi=3.1415;

Переменной называется элемент данных, идентификатор которых указывается в описательной части программы, и значения которых, в процессе выполнения программы, могут изменяться.

Для описания переменных используется зарезервированное слово Var.

Формат записи:

<идентификатор>: <тип переменной>;

Например:

Var A:integer;

D,f,k:real;

My_Program:char;

__После описания переменной её значение не определено, но на начальной стадии компиляции значение переменной принимает значение равное нулю.

Каждая переменная или константа должны принадлежать определённому типу данных.

Процесс описания идентификаторов (констант и переменных) с физической точки зрения - это выделение участков оперативной памяти для хранения значений этих идентификаторов. Имя идентификатора в данном случае - это адрес первого байта данного участка памяти. Тип идентификатора - это размер участка памяти.

С помощью знаков операций и скобок из констант и переменных можно составлять выражения.

Частным случаем выражения может быть просто одиночный элемент, т.е. константа или переменная.

Тип выражения определяется типом констант и переменных его составляющих.

Алфавіт мови складається з безлічі символів, що включають:

- Латинські букви: від A до Z (прописні) і від а до z. (Рядкові);

- Знак підкреслення _;

- Цифри: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9;

- Спеціальні символи: + - * / (знаки арифметичних операцій), = <> <=> = (операції відносини),: = (операції привласнення), []., ():; {} ^ @ $ # '(Обмежники). До спецсимволи належать службові слова, зміст яких визначено однозначно (begin, end, for, div і т.д.).

- Пропуск - символ пробілу (ASCI1-32) і всі керуючі символи коду ASCII (від 0 до 31).

Спеціальні символи використовуються для конструювання знаків операцій, виразів, коментарів, а також як синтаксичні роздільники. Тобто з них будують:

знаки математичних операцій: додавання – “+”, віднімання – “-”, множення – “*”, ділення – “/”;

знаки відношення: більше – “>”, менше – “<”, дорівнює – “=”, не дорівнює – “<>”, більше або дорівнює – “>=”, менше або дорівнює – “<=”;

знак присвоювання “:=”;

апостроф “’”;

роздільники: “.” “;” “:” “,”;

дужки: “(” “)”;

індексні дужки: “[” “]”;

дужки для коментарів: “{” “}” або “(*” “*)”;

спеціальні символи: “^” “$” “#”.

Службові (зарезервовані) слова. Це обмежена група слів, які побудовані з букв. Кожне службове слово являє собою неподільне утворення, смисл котрого зафіксований в мові. Службові слова не можна використовувати в якості імен, що вводяться програмістом. Існує 55 службових слів. Всі вони перелічені нижче.

Absolute

And

Array

Asm

Begin

Case

Const

Constructor

Destructor

Div

Do

Downto

Else

And

External

File

For

Forward Procedure

Function

Goto

If

Implementation

In

Inline

Interface

Interrupt

Label

Mem

Nil

Not

Object

Of

Or

Packed

Private Program

Record

Repeat

Set

Shl

Shr

String

Then

To

Type

Until

Uses

Var

Virtual

While

With

Xor

16.Види даних. Особливості використання у програмі.

Тип визначає:

скільки байтів пам’яті відведено для заданої змінної;

які ці дані (числові чи текстові, цілі числа чи ні);

які операції будуть виконуватись з цими даними.

Поки що всі дані в наших програмах будуть цілими числами. Для них в залежності від значення можна обирати один з цілих типів.

Цілі типи

Найменування типу Діапазон значень Розмір у байтах

Shortint -128.. 127 1

Integer -32768.. 32767 2

Longint -2147483648.. 2147483648 4

Byte 0.. 255 1

Word 0.. 65535 2

Змінна

У вигляді змінної описуються дані, які змінюються при виконанні програми. Описати змінну - це вказати її ім’я та тип. Значення змінної при опису не визначено, але числовим змінним програма Паскаль присвоює значення 0.

Опис виконується у розділі даних після слова Var. Можна описувати кожну змінну окремо, можна відразу описати декілька змінних одного типу через кому.

Приклад. Var x, y: integer; beta:byte; c:longint;

Змінні та сталі описують у розділу даних у будь-якому порядку, але за звичаєм сталі описують раніше змінних.

Зауваження

При визначенні типу для даних потрібно враховувати їх можливі значення. Наприклад, дані, що мають цілі та додатні значення, можуть бути типу Byte або Word. Дані, які можуть мати від’ємні значення, повинні бути типу Integer або Shortint. Якщо значення може бути досить великим, то краще обрати тип Longint.

Всі дані мають бути описані! Якщо змінна не описана, з'являється повідомлення про помилку: Error 3. Unknown identifier.

Не може бути даних з однаковими іменами! Якщо є, то видається повідомлення про помилку: Error 4. Duplicate identifier.

При використанні процедур і функцій з цілочисельними параметрамислід керуватися «вкладень» типів, тобто скрізь, де можевикористовуватися Word, допускається використання Byte (але не навпаки), в

LongInt "входить" Integer, який, у свою чергу, включає в себе

ShortInt.

При дейстйствіі з цілими чмсламі тип результату буде відповідатитипу операндів, ф якщо операнди відносяться до різних цілим типами, - типутого операнда, який має максимальну потужність (максимальний діапазонзначень). Можливе переповнення ніяк не контролюється, що можепризвести до недорозумение.

Логічний тип

| Логічні ТИПИ |

| Назва | Довжина, Байт | OS | Значення |

| BOOLEAN | 1 | Linux, DOS | False, True |

| BYTEBOOL | 1 | Сумісний з С | False, True |

| WORDBOOL | 2 | Win | False, True |

| LONGBOOL | 4 | Win | False, True |

. Значеннями логічного типу може бути один із заздалегідьоголошених констант FALSE (неправда) або TRUE (істина).

Оскільки логічний тип відноситься до порядковим типами, його можнавикористовувати в операторі рахункового типу.

символьний тип. CHAR - займає 1 байт. Значним символьного типує безліч всіх символів ПК. Кожному символу присвоюється цілечисло в діапозоні 0... 255. Це число служить кодом внутрішнього поданнясимволу.

Для кодування іспоьзуется код ASCII (American Standart Code for

Information Interchange - американський стандартний код для обмінуінформацією). Це 7-бітний код, тобто з його допомогою можн озакодіровать лише

128 символів у діапозоні від 0 до 127. У той же час у 8-бітному байті,відведеному для зберігання символу в Турбо Паскалі, можна закодувати в дварази більше символів у дапозоне від 0 до 255. Перша половина символів ПК зкодами 0... 127 відповідає стандарту ASCII. Друга половина символів зкодами 128ююю255 не обмежена жорсткими рамками стандарту і може змінюватисьна ПК різних типів.

Символи з кодами 0... 31 відносяться до слжебним кодами. Якщо ці кодивикористовувати в символьному тексті програми, вони вважаються пробілами.

перераховуються тип. Перераховуються тип задається перерахуванням тихзначень, які він може отримувати. Кожне значення іменується деякимідентифікатором і рапологается у списку, обрамленому круглими дужками,напрімерЖ

Type

Colors = (red, white, blue);

Застосування перелічуваних типів робить програми наочніше.

Відповідність між значеннями перераховується типу і порядковиминомерами цих значень встановлюється порядком перерахування: першазначення списку отримує порядковий номер 0, друга - 1 і т.д. максимальнапотужність що перераховується типу складає 65536 значень, тому фактичноперераховуються тип задає деякий підмножина цілого типу WORD і можерозглядатися як компактне оголошення відразу групи цілочисельнихконстант зі значеннями 0,1 і т.д.

Використання перелічуваних типів підвищує надійність програми,завдяки можливості контролю тих значень, які одержуютьвідповідні змінні.

Тип-діапазон. Тип-діапазон є підмножина свого базового типу, вякості якого може виступати будь-який порядковий тип, окрім типу -діапазону.

Тип-діапазон задається межами своїх значень всередині базового типу:

..

Тут - мінімальне значення типу-діапазону.

- максимальне його значення.

Type

Digit = '0 '.. '9';

Dig2 = 48.. 57;

При визначенні типу-діапазону потрібно керуватися наступнимиправилами:

1. два символи «..» розглядаються як один символ, тому між ними неприпустимі пробіли.

2. ліва межа діапазону не повинна перевищувати його праву кордон.

Тип-діапазон успадковує всі властивості базового ітпа, але з обмеженнями, пов'язаними з його меншою потужністю.

Речовий ТИПИ < p> На відміну від порядкових типів, значення яких завжди зіставляютьсяз низкою цілих чисел і, отже, представляється в ПК абсолютно точно,значення речових типів визначають довільне число лише з деякоюкінцевою точністю, яка залежить від внутрішнього формату дійсного числа.

| Довжина, | Назва | Кількість | Діапазон десяткового |

| байт | | значущих цифр | порядку |

| 6 | Real | 11... 12 | -39... +38 |

| 4 | Single | 7... 8 | -45... +38 |

| 8 | Double | 15... 16 | -324... +308 |

| 10 | Extended | 19... 20 | -4951... 4932 |

| 8 | comp | 19... 20 | -2 * 1063 +1... +2 * 1063-1 |

Структуровані ТИПИ

Будь-який з структурованих типів характеризується множинністюскладають цей тип елементів, тобто мінлива або сонстантаструктурованого типу завжди має декілька компонентів. Коженкомпонент, у свою чергу, може належати структурованого типу, щодозволяє говорити про можливу вложеності типів. У Турбо Паскалідопускається довільна глибина вложеності типів, однак сумарна довжинабудь-якого з них у внутрішньому представленні не повинна перевищувати 65520 байт.

Масиву

Массіиви в Турбо Паскалі багато в чому схожі з аналогічними типами данихв інших мовах програмування. Відмінна риса масивівполягає в тому, що всі їх компоненти суть дані одного типу (можливоструктурованого). Ці компоненти можна легко впорядкувати і забезпечитидоступ до будь-якого з них простим зазначенням порядкового номера.

Опис масиву задається наступним чином:

= array [] of

Тут - правильний індіфікатор;

Array, of - зарезірвірование слова (масив, з);

- список з одного або декількох індексних типів,розділених комами; квадратні дужки, що обрамляють список, - вимогасинтаксису;

- будь-який тип Турбо Паскаля.

Як індексних типів у Турбо Паскалі можна використовувати будь-якіпорядкові типи, крім LongInt і типів-діапазонів з базовим типом LongInt.

Глибина вкладеності структурованих типів взагалі, а отже, імасивів - довільна, тому кількість елементів у списку індексівтипів (розмірність масиву) не обмежена, однак сумарна довжинавнутрішнього подання будь-якого масиву не може бути більше 65520 байт.

ЗАПИСИ

Запис - це структура даних, що складається з фіксованого числакомпонентів, називаемихполямі запису. На відміну від масиву, компоненти

(поля) запису можуть бути різного типу. Щоб можна було посилатися на тойабо інший компонент записи, поля іменуються.

Структура оголошення типу запису така:

= RECORD END

Тут - правильний індіфікатор;

RECORD, END - зарезервірование слова (запис, кінець);

- список полів, представляє собою послідовністьрозділів записи, між якими ставиться крапка з комою.

МНОЖЕСТВ

Безліч - це набір однотипних логіческх пов'язаних один з однимоб'єктів. Характер зв'язків між об'єктами лише мається на увазі програмістіві ніяк не контролюється Турбо Паскалем.колічество елементів, що входять добезліч, може змінюватись в межах від 0до 256 (безліч, що не міститьелементів, називається порожнім). саме мінливістю кількості своїхелементів множини відрізняються від масивів і записів.

Два безлічі вважаються еквівалентними тоді і тільки тоді, коли всіїх елементи однакові, причому порядок проходження елементів множинибайдужий. Якщо всі елементи одного безлічі входять також і в інше,говорять про включення першого безлічі у другому.

Опис типу безлічі має вигляд:

= SET OF

Тут - правильний індіфікатор;

SET, OF - зарезірвірованние слова (безліч, з);

- базовий тип елементів множини, в якості якого можевикористовуватися будь-який порядковий тип, крім WORD, INTEGER і LONGINT.

Для завдання безлічі використовується так званий конструкторбезлічі: список специфікацій елементів множини, відокремлюваних один віддруга комами; список обрамляється квадратними дужками. Специфікаціямиелементів можуть бути константи, або вирази базового типу, а також - тип -діапазон того ж базового типу.

СТРОКИ

Тип STRING (рядок) у Турбо Паскалі широко використовується для обробкитекстів. Він багато в чому схожий на одновимірний масив символів ARRAY [0.. N] OF

CHAR, проте, на відміну від останнього, кількість символів у рядку --змінної може змінюватись від 0 до N, де N - кількість максімалльноесимволів в рядку. Значення N визначається оголошенням типу STRING [N] N іможе бути будь-якою константою порядкового типу, але ен більше 255. Турбо

Паскаль дозволяє не вказувати N, у тому випадку довжина рядка приймаєтьсямаксимально можливою, а саме N = 255.

Рядок у Турбо Паскалі трактується як ланцюжок символів. До будь-якогосимволу в рядку можна звернутися точно так само, як до елементу одновимірногомасиву ARRAY [0.. N] OF CHAR.

ФАЙЛИ

Під файлом розуміється або іменована область зовнішньої пам'яті ПК, абологічний пристрій - потенційне джерело або приймач інформації.

Будь-який файл має три характерні особливості. По-перше, у нього єім'я, що дає можливість програмі працювати одночасно з декількомафайлами. По-друге, він містить компоненти одного типу. Типом компонентівможе бути будь-який тип Турбо Паскаля, крім файлів. Іншими словами, недьзястворити «файл файлів». По-третє, довжина знову створюваного файла ніяк необмовляється при його оголошенні і обмежується лише розміром пристроївзовнішньої пам'яті.

Файловий тип або змінну файлового типу можна поставити одним з трьохспособів:

= FILE OF;

= TEXT;

= FILE;

Тут - ім'я файлового типу (правильний індіфікатор);

FILE, OF - зарезервовані слова (файл, з);

TEXT - ім'я стандартного типу текстових файлів;

- будь-який тип Турбо Паскаля, крім файлів.

Залежно від способу оголошення можна виділити три види файлів:

. типізовані файли (задаються пропозицією FILE OF...);

. текстові файли (визначаються типом TEXT);

. нетипізовані файли (визначаються типом FILE).

ПРОЦЕДУРНІ ТИПИ

Процедурні типи - це нововедення фірми Borland (у стандартному

Паскалі таких типів немає). Основне призначення цих типів-дати програмистгнучкі засоби передачі функцій і процедур в якості фактичнихпараметрів звернення до інших процедур та функцій.

Для оголошення процедурного типу використовується заголовок процедури

(функції), в якому опускається її ім'я, напріме: type

Proc = procedure;

Proc1 = procedure (var X, Y: Integer);

StrProc = procedure (S: String);

MathFunc = function (X: Real): Real:

DeviceFunc = function (var F: Text): Integer;

MaxFunc = function (A, B: Real; F: MathFunc): Real;

Як видно з наведених прикладів існує два види процедурнихтипів: тип-роцедура і тип-функція.

У програмі можуть бути оголошені змінні процедурних типів,наприклад, так:

Var

P1: Proc1;

F1, f2: MathFunc;

Ap: array [1.. N] of Proc1

змінним процедурних типів допускається привласнювати якзначень імена відповідних підпрограм. Після такого присвоювання ім'язмінної стає синонімом імені підпрограми.

18.Прості користувацькі типи: тип-діапазон і перелічуваний тип. Оголошення і приклади використання.

Тип переліку

Задається переліком тих значень, які він може отримати. Кожне значення іменується ідентифікатором і розташовується в круглих дужках через кому:

type

season = (winter, spring,summer, outumn);

Значенням присвоюються порядкові номери: 0,1,2,3…255.

Наприклад: ord (summer) = 2.

Значення можуть бути тільки іменними. Їх можна присвоювати і порівнювати, але не можна вводити і виводити операторами READ і WRITE.

Приклад:

type

season = (win, spr, sum, out);

var

b: byte;

c: season;

begin

readln(b);

c:= season (b);

case c of

win: writeln(‘winter’);

spr: writeln(‘spring’);

sum: writeln(‘summer’);

out: writeln(‘outumn’);

end

end.

Тип – діапазон

Визначається як інтервал значень базового типу (раніш визначеного), яким може бути будь-який порядковий тип:

<ім’я> = <min значення>..<max значення>;

Приклад:

type

day = 1..31;

month = 1..12;

letter = ‘A’..’Z’;

При визначенні типа-діпазона, слід користуватись правилами:

а) – це один символ(без пробілу);

б) ліва границя не повинна перевищувати праву;

в) ім’я повинно бути правильним ідентифікатором (починатись з букви, не співпадати зі службовими словами, тільки латинські букви, цифри та підкреслення).

20.Реалізація обчислень у Паскалі. Пріоритети операцій. Правила запису арифметичних виразів. Приклади використання цілочисельних операцій.

Реалізація обчислень у Паскалі.

Числовий вираз – це запис, складений за певними правилами зі сталих, імен, знаків операцій та дужок. Сталі та імена у виразі позначають операнди, а знаки операцій з дужками задають послідовність операцій, виконання яких породжує значення виразу. У цьому розділі ми займемося питанням, як за виразом відтворити виконання операцій та обчислити його значення.

Вирази містять:

- цілі й дійсні сталі та імена змінних;

- символи "+", "-", "*", "/" двомісних арифметичних операцій;

- імена (ідентифікатори) одномісних функцій sin та cos;

- дужки "(" та ")".

Задачу обчислення значення виразу розіб'ємо на дві підзадачі:

1) прочитати вираз і побудувати його внутрішнє подання;

2) за внутрішнім поданням виразу обчислити його значення.

Для початку будемо вважати, що вирази читаються з "зовнішнього світу", не уточнюючи поки що, звідки саме.

Існує кілька способів представити послідовність операцій, задану виразом. Один із них – це подання виразу його зворотним польським записом. Саме ним ми і скористаємося.

Пріоритети операцій.

Порядок виконання операцій в арифметичному виразі підпорядковується трьох правил:

1. Правила дужок. Воно свідчить, що першими виконуються операції в дужках. Якщо є кілька пар вкладених дужок, обчислення починаються з самих внутрішніх дужок.

2. Правила обліку пріоритету операцій: спочатку обчислюються значення функцій, потім виконуються операції множення і ділення і в останню чергу - операції додавання і віднімання.

3. Правила проходження: операції однакового старшинства (пріоритету) виконуються зліва направо у порядку їх слідування.

Приклад. Цифрами зверху зазначений порядок виконання операцій:

Вираз має цілий тип, якщо в результаті його обчислення виходить величина цілого типу. Вираз має дійсний тип, якщо результатом його обчислення є речова величина.

ЛОГІЧНІ ВИРАЗИ Логічні вирази складаються з логічних даних, логічних операцій і операцій відношення. В операціях відношен-ня можуть брати участь арефметичні і логічні вирази, а також символічні дані.

В логічних виразах прийнятий наступний пріорітет операцій:

1) NOT 2) * (множення), / (ділення), DIV, MOD, AND;

3) + (плюс), - (мінус), OR;

4) (менше), = (менше або дорівнює), = (рівно),

(не рівно), = (більше або рівно), (більше).

Правила запису арифметичних виразів

1. Вирази записуються в рядок.

2. Допускається застосування круглих дужках

3. Не допускається поспіль два знака операцій

4. Вирази проглядається зліва на право, порівнюються дві послідовні операції, і виконується та, чий пріоритет вище.

5. Частину виразу укладена в дужки виконується в першу чергу (тобто дужки змінюють пріоритет)

Запис арифметичних виразів в Паскале

Правила запису основних арифметичних функцій мовою Турбо-Паскаль наведені в птаблице 1.

Таблиця 1 У ТР

<математики/strong>

|x| abs(x)

sqrt(x)

X² sqr(x)

e^x exp(x)

sinx sin(x)

cosx cos(x)

tgx sin(x)/cos(x)

ctgx cos(x)/ sin(x)

arctgx arctan(x)

arcsinx arctan(x/sqrt(1-sqrt(x)))

arccosx Pi/2-arctan(x/sqrt(1-sqrt(x)))

lnx ln(x)

lgx ln(x)/ ln(10)

log2x ln(x)/ ln(2)

Зведення в речову ступінь виконується за формулою

Приклади запису виразів

1.

y:=(a*2.5*exp(x)+sqrt(abs(x-1))+ln(sqr(x)/2/a)/ln(10))

(arctan(x/sqrt(1-sqr(x))+exp(2/3*ln(x)));

2.

L:=((sqr(x)+sqr(y))<=sqr(R))and(x*y>=0).

Приклади використання цілочисельних операцій.

У Pascal є операції цілочисельного поділу і знаходження залишку від ділення. При виконанні цілочисельного поділу (операція DIV) залишок від ділення відкидається.

Наприклад, 15 div 3 = 5; 18 div 5 = 3; 123 div 10 = 12, 7 div 10 = 0.

За допомогою операції MOD можна знайти залишок від ділення одного цілого числа на інше.

Наприклад, 15 mod 3 = 0; 18 mod 5 = 3; 123 mod 10 = 3, 7 mod 10 = 7.

22.Засоби алгоритмічної мови для введення та виведення інформації.

Процедура, яка в режимі діалогу з клавіатури присвоює значення для змінної величини, називається процедурою введення.

У мові Pascal ця команда виглядає таким чином:

Read (список змінних);

Наприклад,

Var

A: Real; B: Integer; C: Char;

Begin

Read (A, B, C)

End.

Читається: "Ввести речовинну А, В і цілу символьну С".

Як тільки в програмі зустрічається виклик процедури Read, ЕОМ призупиняє виконання цієї програми і чекає, поки користувач введе з клавіатури відповідні значення, які по черзі будуть привласнюватися змінним, перелічених у списку вводу. Значення даних, що вводяться одночасно відображаються на екрані дисплея. Після натискання клавіші enter, коли всі змінні візьмуть свої значення з вхідного набору даних, визначеного користувачем, виконання програми триває з оператора, наступного за Read.

У списку вводу значення розділяються між собою пробілом. Присвоєння значень з вхідного потоку виконується зліва направо відповідно до порядку проходження змінних у процедурі Read. Процедура ReadLn схожа на Read. Різниця лише в те, що ReadLn реагує на кінець рядка, і у разі його виявлення відбувається відразу перехід до наступного рядка.

Приклади введення даних за допомогою процедури ReadLn:

ReadLn (A, B, C);

ReadLn (X);

ReadLn (LogPer);

Процедура, яка виводить зміст змінних на екран, називається процедурою виведення на екран.

У Pascal ця команда виглядає наступним чином

Write (список констант і/або змінних, розділених комою)

Наприклад Write ('Вихідна значення:', C).

У списку виводу цих операторів може бути або один вислів, або послідовність таких виразів, розділених між собою комами.

Процедура Write здійснює висновок значень виразів, наведених в його списку, на поточну рядок до її заповнення. За допомогою процедури WriteLn реалізується висновок значень виразів, наведених в його списку, на один рядок дисплея і перехід до початку наступний рядок.

Приклади виводу даних:

Write (A, B, C);

WriteLn ('Коренем рівняння є', X);

WriteLn (LogPer);

Для управління розміщенням виведених значень процедури Write і WriteLn використовуються з форматами. Під форматом даних розуміється розташування і порядок кодування окремих полів елементів даних.

Процедура виведення з форматом для цілого типу має вигляд:

WriteLn (A: N, B: M, C: L);

Тут N, M, L -- вираження цілого типу, що задають ширину поля виведення значень.

При виведенні речових значень оператор Write (R) без зазначення формату виводить речовий R в поле шириною 18 символів у формі з плаваючою комою в нормалізованому вигляді. Для десяткового подання значення R застосовується оператор з форматами виду WriteLn (R: N: M). У десяткового запису числа R виводиться M (0 Ј M Ј 24) знаків після коми, всього виводиться N знаків.

Приклади:

WriteLn (N: 4);

WriteLn (K: 10: 5, S: 7: 3);

24.Класифікація операторів. Поняття простого, порожнього і складеного оператора. Приклади використання при реалізації розгалужень і циклів.

Оператором називається пропозиція мови програмування, що задає повний опис деякої дії, який необхідно виконати. Основна частина програми мовою Турбо Паскаль являє собою послідовність операторів. Роздільником операторів сл ужить крапка з коми. Оператори, не утримуючих інших операторів, називаються простими. До них відносяться оператори присвоювання, безумовного переходу, виклику процедури, порожній. Структурні оператори являють собою конструкції, побудовані з інших операторів по строго визначених правилах. Ці оператори можна розділити на три групи: складеного, умовні і повтору.

Дата добавления: 2015-05-08