Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Предметом правового регулювання будь-якої галузі права є сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами. 9 страница




 

143 Сидорова Н. В. Теоретичні основи бюджетного права. - X.,: Бізнес Інформ,

1998.-236 с.

144 Ровинский Е. А. Предмет советского финансового права // Советское государство и право. - 1940. - № 3. - С. 29-48; Халфина P.O. К вопросу о предмете и

системе советского финансового права / Вопросы советского административного

и финансового права. - М., 1952. - С. 182-214; Ивонов Б.Н. О системе советского

финансового права / Труды ВЮЗИ. - Т. IX. - Вопросы советского финансового права.

- М., 1967. - С. 34-67; Ермакова Т.С. О системе советско-го финансового права //

Правоведение. - 1975. - № 2. - С. 72-79.

 

У подальший розвиток науки фінансового права у 50-80-ті рр. істотний внесок зробили такі відомі вчені, як Є. Ровінський (монографія «Основні питання теорії радянського фінансового права» (1960), М. Піскотін (монографія «Радянське бюджетне право» (1971), «Бюджетні права місцевих Рад депутатів трудящих» (1961), В. Безчеревних («Компетенція Союзу РСР в галузі бюджету» (1976), Н. Хімічева («Бюджетні права місцевих Рад депутатів трудящих» (1964), «Правові основи бюджетного процесу в СРСР (1966), «монографія «Суб'єкти радянського бюджетного права» (1970), Л. Воронова («Бюджетно - правове регулювання в СРСР (1975), «Правові основи видатків державного бюджету в СРСР (на матеріалах союзної республіки)» (1981), С. Ципкін («Доходи державного бюджету СРСР» (1973).

Сучасна наука фінансового права Російської Федерації характеризується такими пріоритетними напрямами:

а) дослідження теоретичних питань фінансового права (М.

Карасьова «Фінансові правовідносини» (1997), «Фінансове

право» за редакцією Н. Хімічевої (1999), «Фінансове право»

за редакцією О. Горбунової (2000) тощо);

б) дослідження податкового права (В. Гурєєв «Податкове право»,

монографія «Податки і податкове право» за редакцією А. Бризгаліна (1998), А. Козирін «Податкове право зарубіжних країн» (1993));

в) дослідження банківського права (Л. Єфімова «Банківське

право» (1994), Г. Тосунян «Банківська справа і банківське

законодавство в Росії» (1995), О. Олейник «Основи банківського

права (1997), монографія Я. Гейвандова «Центральний банк

Російської Федерації» (1997)).

Видавництвом «Стимул» започатковано видання серії «Золоті сторінки фінансового права»: до тому 1 включено праці М М. Сперанського, М. І. Тургенева і М. Ф. Орлова; тому 2 - праці В. А. Лебедева, зокрема його «Фінансове право», тому 3 - праця І І Янжула «Основні засади фінансової науки. Учення про державні Доходи».

Вітчизняна наука фінансового права особливо інтенсивно розвивалась протягом останнього десятиліття. Корифеями науки фінансового права та молодими вченими зроблено за цей час багато нових узагальнень, оцінок, висновків, обґрунтовано положень, які допомагають та змушують водночас переглянути чимало традиційних, нерідко застарілих постулатів науки фінансового права, створюють достатні підстави для продукування нових оцінок і висновків.145

 

145. Гаврилюк Р. О. Джерела фінансового права. Навчально – методичний посібник. Чернівці: Рута, 2003. – С. 5.

 

Формування вітчизняної науки фінансового права постсоціалістичного періоду пов'язують з ім'ям академіка Академії правових наук України, професора Київського університету імені Тараса Шевченка Л. К. Воронової. Крім зазначених вище праць, за її редакцією вийшли чисельні підручники з фінансового права як за часів СРСР (1982, 1987), так і за роки незалежності: «Фінансове право (за законодавством України)» / Д. А. Бекерська, Л. К. Воронова, С. Т. Кадькаленко та ін. (за ред. Л. К. Воронової та Д. А. Бекерської (К., 1995); «Фінансове право» / Є. О. Алісов, Л. К. Воронова, С. Т. Кадькаленко; А.К. Воронова (відп. ред.) (X., 1998); «Фінансове право» (Д.А. Бекерська, Л.К. Воронова, І.Б. Заверуха та ін.; Л.К. Воронова (ред.) (К., 1998), «Фінансове право» (Є.О. Алісов, Л.К. Воронова, СТ. Кадькаленко та ін. (Л.К. Воронова (ред.) (X., 1999), Воронова Л.К., Кучерявенко М.П. «Фінансове право» (X., 2003), Воронова Л. К. (К., 2006).

Серед вітчизняних учених, які зробили вагомий внесок у розвиток науки фінансовго права, слід також назвати П. Пацурківського (доктор юридичних наук з 1998 року), М. Кучерявенка (доктор юридичних наук з 1999 року), А. Берлача (доктор юридичних наук з 2002 року), Л. Савченко (доктор юридичних наук з 2002 року), О. Орлюк (доктор юридичних наук з 2004 року), Н. Пришву (доктор юридичних наук наук з 2004 року), А. Нечай (доктор юридичних наук з 2005 року).

Сучасна наука фінансового права в Україні розвивається у таких напрямках:

1) видання підручників та навчальних посібників із фінансового

права, його підгалузей та з окремих фінансово-правових

інститутів (Є. Алісов. «Фінансове право України» (X., 2000),

О. Орлюк «Фінансове право» (К., 2003); «Фінансове право»

/ За ред. М.П. Кучерявенка (К., 2001); Л. Савченко «Правові

проблеми фінансового контролю в Україні» (Ірпінь, 2001);

H. Сидорова «Теоретичні основи бюджетного права» (X.,

1998); О. Бандурка «Бюджетне право» (X., 2003); Д. Бекерська

«Податкове право і податкове законодавство в Україні»

(Одеса, 2000); П. Гега, Л. Доля «Основи податкового права»

(К., 1998); М. Кучерявенко «Податкове право» (X., 1997,

1998, 2001); М. Кучерявенко «Основи податкового права» (X.,

2001); А. Соколовська «Податкова система України: теорія та

практика становлення» (К., 2001), "Податкове право" / За ред.

М. П. Кучерявенка (К., 2004), Є. Алісов «Правове регулювання

валютних відносин в Україні» (X., 1998) тощо);

2) дослідження загальних проблем фінансового права (наукові

праці П. Пацурківського «Правові засади фінансової діяльності

держави: проблеми методології» (Чернівці, 1997), «Проблеми

загальної теорії фінансового права в умовах переходу до

ринкової економіки» (К., 1998), «Проблеми теорії фінансового права» (Чернівці, 1998); Р. Гаврилюк «Джерела фінансового права» (Чернівці, 2003)), А. Нечай «Проблеми правового регулювання публічних фінансів та публічних видатків» (Чернівці, 2004));

3) дослідження окремих фінансово-правових інститутів та підгалузей фінансового права (М. Кучерявенко «Теоретичні проблеми правового регулювання податків із борів в Україні»(Х., 1997), А. Берлач «Правові основи захисту банківської системи від злочинних посягань» (К., 1998), «Фінансові відносини у сільському господарстві України та їх правовий захист» (К., 2002), Л. Савченко «Правові проблеми фінансового контролю в Україні» (X., 2002), О. Орлюк «Банківська система України: правові засади організації» (К., 2003), «Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства» (К., 2003), Н. Пришва «Правові проблеми регулювання обов'язкових платежів» (К, 2004), А. Нечай «Правові основи фінансування витрат на культуру в Україні» (К., 1995); В. Безугла «Правові основи побудови податкової системи України» (К., 1995); Алісов Є. «Правовое регулирование валютных отношений» (X., 1996); О. Горун «Бюджетне право України» (К., 1998); I. Устинова «Правовий статус органів фінансового контролю в системі органів виконавчої влади України» (К., 1997); О. Дорогих «Організаційно-правові основи діяльності державної контрольно-ревізійної служби України» (К., 1999); Л. Маслін «Правові основи бюджетного процесу (за законодавством України та країн з розвиненою економікою)» (К., 1996); І. Заверуха «Правове регулювання державного кредиту в Україні» (К., 1998); К. Грищенко «Правове регулювання видатків на вищу освіту» (К., 1999); А. Іванський «Правове регулювання фінансових і розрахункових відносин у зовнішньоекономічній діяльності» (О., 2000); С. Кузнецова «Правове забезпечення фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища» (К, 2000); В. Шевченко «Правила переміщення через митний кордон України підакцизних товарів та відповідальність за їх порушення» (К., 2000); М. Весельський «Правові основи справляння податків в Україні» (К., 2001); В. Вишновецький «Система фінансового права в умовах переходу до ринкової економіки» (Чернівці, 2001); О. Дзісяк

«Правовий статус місцевих органів податкової служби в Україні» (К., 2001); О. Заверуха «Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування в Україні» (К., 2001); О. Свєчнікова «Правові засади оподаткування фізичних осіб-підприємців» (К., 2001); М. Харченко «Правові основи виконання Державного бюджету України» (К., 2001); Г. Бех «Правове регулювання непрямих податків в Україні» (X., 2002); Р. Гаврилюк «Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб (за законодавством України)» (К., 2002); Ю. Костенко «Правове регулювання оподаткування фізичних осіб в Україні» (X., 2002); Д. Кобильнік «Правове регулювання пільг при оподаткуванні» (X., 2002); О. Кузьменко «Контроль за виконанням Державного бюджету України як функція державного управління» (К., 2002); О. Лукашев «Правове регулювання грошової системи України» (X., 2002); О. Дмитрик «Зміст та класифікація фінансових правовідносин» (X., 2003); Л. Трофімова «Організаційно-правове забезпечення діяльності юридичних підрозділів органів державної податкової служби України (Ірпінь, 2003); О. Дмитрик «Зміст та класифікація фінансових правовідносин» (X., 2003); Сікорська І. «Правова відповідальність за порушення бюджетного законодавства» (Ірпінь, 2004) тощо);

4) підготовка та опублікування наукових статей у журналах, збірниках наукових праць;

5) проведення науково-практичних конференцій за різною фінансово-правовою тематикою: «Міжнародна наукова конференція у Чернівецькому державному університеті «Проблеми фінансового права» (1996); науково-практична конференція в Академії ДПС України (Ірпінь) «Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення» (2000); Міжнародний семінар «Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави» у Академії ДПС України (Ірпінь, 2002); Міжнародна науково-практична конференція у Чернівецькому державному університеті «Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства» (Чернівці, 2003) тощо.

На розвиток науки фінансового права вплинуло створення Науково-дослідного інституту фінансового права за пропозицією Державної податкової адміністрації та Академії правових наук у структурі Академії державної податкової служби відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №303-р.146 Авторський колектив, який очолили директор Науково-дослідного інституту фінансового права кандидат юридичних наук Н. І. Антипов та академік АПрН України доктор юридичних наук, професор Л. К. Воронова, у 2003 р. підготував Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України. До участі у підготовці коментарю були запрошені провідні юристи-фінансисти з ряду центрів юридичної науки і освіти України - Києва, Харкова, Львова, Чернівців. Над коментарем працювали викладачі фінансового права Київського, Львівського, Чернівецького університетів, Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, Інституту держави і права їм В.М. Корецького НАН України та Національної академії державної Податкової служби України.147

Сучасний стан розвитку науки фінансового права в Україні характеризується переосмисленням багатьох традиційних та дослідженням нових фінансово-правових категорій.

Серед актуальних проблем, які потребують уваги з боку спеціалісті фінансового права, можна назвати такі: регулювання бюджетних відносин, проблеми податкового процесу, дослідження Інституту емісійного права, проблеми валютного права тощо.

 

146. Про створення Науково-дослідного інституту фінансового права: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 303-р // Офіційний вісник України.-2001.-№31.-Ст. 1419.

147 Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України / Кол. авт.: В І Антипов, Л.К.Воронова, Н.В.Воротіна та ін. За заг. ред. проф. П.В.Мельника; ДПА України, Нац. акад. Держ. подат. Служби України; АПрН України, наук.-досл. і11 і фінале, права. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 3.

 

4. Фінансове право як навчальна дисципліна

 

Фінансове право як навчальна дисципліна - це систематизовані відповідно до типової програми знання щодо предмета правового регулювання норм цієї галузі права та їх особливостей.

Фінансове право як навчальна дисципліна викладається в державних та недержавних юридичних вузах, на юридичних факультетах відповідно до навчальних програм.

Предметом цієї навчальної дисципліни є фінансове право у всіх своїх виявах: як галузь права, як система законодавства, як наука, що вивчає фінансове право.

Фінансове право як навчальна дисципліна має вужчий зміст, ніж наука фінансового права. Навчальна дисципліна спрямована на опанування студентами основних понять і розкриття змісту предмета фінансового права як галузі, так і науки та системи законодавства. Оскільки наука фінансового права має своїм основним завданням пізнати відповідні явища та закономірності, а навчальний курс - дати набуті завдяки науковим дослідженням знання студентам, то навчальна дисципліна йде слідом за наукою, користується її даними. У той же час вона може включати в себе не весь комплекс проблем, які вивчаються, як правило, однойменною наукою, а й доповнюватися за рахунок суміжних проблем, що вивчаються в рамках інших наук.

Завдання фінансового права як навчальної дисципліни полягає у передачі студентам-юристам суми знань про фінансово-правові явища, поняття, категорії, про галузь фінансового права, систему фінансового законодавства і практику його застосування.

У результаті вивчення цієї навчальної дисципліни студенти повинні:

- набути ґрунтовних теоретичних знань у галузі фінансового права;

- розуміти закономірності, характер і тенденції розвитку фінансового права;

- засвоїти основні положення фінансового законодавства;

- сформувати уміння тлумачити фінансове законодавство та обґрунтовувати і захищати свою позицію з фінансових питань;

- виробити навички практичної роботи з нормативним матеріалом, аналізу конкретних випадків з практики фінансово-господарської діяльності і змодельованих ситуацій.

Фінансове право як навчальна дисципліна має певну систему.

Система курсу фінансового права - це послідовний виклад змісту фінансово-правових норм, об'єднаних, як і галузь фінансового права, у загальну та особливу частини. Вона в цілому відповідає системі фінансового права як галузі.

У загальній частині курсу фінансового права аналізується зміст таких фінансово-правових інститутів: фінансова діяльність; фінансове право його предмет, метод; особливості фінансово-правових норм та фінансового контролю тощо.

Особлива частина курсу фінансового права містить такі розділи: бюджетне право; правове регулювання державних та місцевих доходів; правове регулювання державних, місцевих видатків та бюджетного фінансування; правові основи банківської діяльності, грошового обігу і розрахунків та валютного регулювання. У цих розділах розкривається зміст таких фінансово-правових категорій, як бюджет, бюджетна система, бюджетний устрій, бюджетний процес; державні та місцеві доходи, податки, елементи податкового закону, система оподаткування; державне страхування; державний та місцевий кредит, державний та місцевий внутрішній борг, державний та місцевий зовнішній борг, державна та місцева позика; державні та місцеві видатки; кошторисно - бюджетне фінансування, кошторис бюджетної установи; банківська система, Національний банк України; банківське кредитування; грошова система, готівковий обіг, безготівкові розрахунки; валюта, національна валюта, іноземна валюта, валютний контроль.

Фінансове право як навчальна дисципліна має на меті розв'язання:

а) пізнавальних завдань: за допомогою курсу студент повинен засвоїти зміст фінансово-правових інститутів, об'єктивні закономірності їх розвитку, а також суть фінансово-правових категорій, передбачених у фінансовому законодавстві;

б) практичних завдань: метою вивчення курсу є засвоєння теоретичних положень і змісту фінансового законодавства, вироблення навичок застосування фінансово-правових норм до конкретних життєвих ситуацій.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Як можна визначити науку фінансового права?

2. Назвіть елементи науки фінансового права.

3. Визначте предмет науки фінансового права.

4. У чому полягає відмінність предмета науки фінансового права від предметата фінансового права як галузі права?

5. Які особливості науки фінансового права ви знаєте?

6. Назвіть джерела науки фінансового права.

7: Визначте зміст основних функцій науки фінансового права.

8. Що називають методологією науки фінансового права?

9. Якими шляхами відбувається формування сучасної методології науки фінансового права в Україні?

10. Що складає систему методів науки фінансового права?

11. Охарактеризуйте зміст основних методів науки фінансового права.

12. Назвіть учених, які стояли у витоків виникнення науки фінансового права.

13. У яких напрямах розвивалася наука фінансового права наприкінці 19 - початку 20століття?

14. Які вчені зробили істотний внесок у розвиток науки фінансового права за часів СРСР?

15. З іменами яких вчених пов'язують формування вітчизняної науки фінансового права?

16. У яких напрямах розвивається наука фінансового права за часів незалежності України?

17. Визначте предмет фінансового права як навчальної дисципліни.

18. Якою є система курсу фінансового права як навчальної дисципліни?

 

 

Додаткова література:

1. Дмитренко Е. С Фінансове право України. Практикум: Навчальн методичний посібник. - К.: Атіка, 2004. - С. 14-20.

2. Пацурківський П. С Наука фінансового права: деякі підсумки, проблем та перспективи розвитку / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Вип. І. - С. 3-15.

3. Пацурківський П. С Проблеми теорії фінансового права. - Чернівці Вид-во ЧДУ, 1998.-275 с.

4. Пацурківський П. С Фінансове право і наука фінансового права: деякі теоретичні аспекти взаємодії та взаємовпливу / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 19961 -Випуск II.-С. 95-105.

5. Телятник Л. Розширення логічного об'єму підручників з фінансового права - практична необхідність // Право України. - 1999. - № 3. - С. 86-87.

6. У истоков финансового права / Под ред. А. Козырина. - М.: Статут, 1998| -432 с.

7. Хорват Ладислав. Финансовое право в Европейском Союзе / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск И. - С. 21-42.

8. Хохуляк В. Методологія науки фінансового права: умови та тенденції сучасного розвитку // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 2.-С. 16-19.

9. Яричевский В. С., Яричевский В. В. Проблемы соотношения и взаимосвязи науки финансового права и финансовой науки в процессе становления национальной финансовой системы // Государство и право. - 2002. - № 4. - С. 70-72.

 

 

ГЛАВА 9.

ПРАВОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

 

 

1. Поняття, зміст і значення фінансового контролю.

2. Види фінансового контролю.

3. Методи та форми фінансового контролю.

 

 

1. Поняття, зміст і значення фінансового контролю

 

Важливою сферою діяльності держави, органів місцевого самоврядування є контроль за станом економіки, розвитком соціальної сфери. Однією з ланок системи контролю є фінансовий контроль, який можна розглядати у декількох аспектах: як невід'ємну складову частину фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування; як спеціальну галузь контролю, що здійснюється як на державному, так і на місцевому рівнях.

У першому аспекті фінансовий контроль - це регламентована нормами права діяльність державних, місцевих, громадських та інших суб'єктів з перевірки своєчасності та точності фінансового планування, обґрунтованості та повноти надходжень до відповідних фондів коштів, правильності та ефективності їх використання; у другому аспекті - це вид контролю за законністю і доцільністю дій у галузі мобілізації, розподілу та використання державних місцевих фондів коштів, який здійснюється в установленому правовими нормами порядку усією системою органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування та спеціально створеними контрольними органами за сприяння громадських організацій, трудових колективів та громадян.

Інститут фінансового контролю є відокремленою, стійкою групою норм, що регулюють єдиний комплекс фінансово-контрольних правовідносин. Він має складну структуру, оскільки складається з фінансово-правових норм, які не лише визначають поняття фінансового контролю, його завдання, цілі та принципи здійснення, а також його види, форми і методи, а й регулюють організацію і порядок проведення фінансового контролю.

Метою фінансового контролю є:

- контроль за виконанням державного та місцевих бюджетів;

- контроль за організацією грошового обігу;

- захист фінансових прав та інтересів суб'єктів фінансових правовідносин;

- вжиття заходів з метою усунення та запобігання фінансовим правопорушенням.

Мета фінансового контролю конкретизується у його завданнях. До завдань фінансового контролю належать такі:

1) забезпечення дотримання норм чинного законодавства та нормативних актів, які регулюють фінансову діяльність держави і органів місцевого самоврядування;

2) забезпечення своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним, місцевими бюджетами, цільовими позабюджетними фондами коштів усіма суб'єктами фінансових правовідносин;

3) забезпечення дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків та зберігання коштів підприємствами, установами, організаціями;

4) сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і коштів на підприємствах, установах, організаціях;

5) запобігання та усунення порушень фінансової дисципліни, бухгалтерського обліку та звітності.

Сутність фінансового контролю розкривається у його призначенні, змісті, принципах, об'єкті та предметі.

Призначенням фінансового контролю є:

сприяння реалізації фінансової політики держави;

забезпечення процесу формування, розподілу та використання

фінансових ресурсів у всіх сферах економіки та суспільного

життя;

забезпечення виявлення і блокування діяльності, що загрожує фінансовій безпеці держави, провокує платіжну кризу, яка спрямована на організацію забороненого державою виробництва товарів і надання послуг, несе в собі значні соціальні загрози;

сприяння зміцненню державної фінансової дисципліни, поліпшенню фінансового стану підприємств, установ та організацій, збереженню державного і комунального майна, запобіганню зловживанням, поповненню доходів бюджету.

 

Зміст фінансового контролю полягає в:

1) перевірці виконання органами державної влади і місцевого самоврядування функцій з мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів відповідно до своєї компетенції;

2) перевірці виконання юридичними та фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;

3) перевірці правильності використання підприємствами, установами, організаціями державної та комунальної форми власності фінансових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;

4) перевірці дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання коштів підприємствами, установами, організаціями.

Фінансовий контроль ґрунтується на певних принципах, система яких закріплена у Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій 9 Конгресом міжнародної організації вищих контрольних органів (INTOSAL) у жовтні 1977 році, до якої у 1996 році приєдналася й Україна. Серед основних принципів фінансового контролю були передбачені такі:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибуту демократії й обов'язкового елементу управління фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

 

148 Волчихиш В. Г. Европейская организация высших контрольных органов // Контроллинг. - 1991. - № 4. - С. 41-45.

 

Зазначені принципи дістали подальше закріплення у документах Європейської організації вищих контрольних органів (EUOSAI)148, заснованої у листопаді 1990 року у Мадриді за участю представників вищих контрольних органів 32 європейських держав, у національних законодавствах країн Європи, у тому числі й України. Зокрема, 8 червня 2001 року у м. Києві керівниками вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД на основі Лімської декларації було прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. До принципів, на яких будується діяльність вищих органів фінансового контролю, Декларація віднесла законність, незалежність, об'єктивність, компетентність, оперативність, доказовість, гласність,.дотримання професійної етики.149

Об'єктом фінансового контролю є, практично, усі грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів коштів публічного характеру. Але об'єкт фінансового контролю не обмежується лише перевіркою фондів коштів, а включає також контроль за використанням матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів.

Безпосереднім предметом фінансового контролю є фінансово-вартісні показники: прибуток, доходи, податки, собівартість, відрахування до фондів, виручка від реалізації, які містяться у первинній документації (бухгалтерські звіти, кошториси, баланси тощо) та свідчать про рух коштів.

Серед суб'єктів фінансового контролю слід розрізняти окремо:

а) суб'єкт, який контролює;

б) суб'єкт, якого контролюють.

До першої групи суб'єктів слід віднести державні органи, недержавні та громадські організації, наділені компетенцією в сфері фінансового контролю. До другої групи належать підприємства, установи, організації, фізичні особи, діяльність яких пов'язана з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів коштів.

Отже, фінансовий контроль характеризується такими особливостями:

1) здійснюється спеціальними суб'єктами, наділеними державою особливою компетенцією у сфері фінансового контролю;

2) здійснюється відносно спеціального об'єкта-централізованих та децентралізованих фондів коштів;

3) йому властиві цілеспрямованість, єдність та системність.

 

149 Орлюк О. П. Фінансове право. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 78.

 

Значення фінансового контролю полягає в тому, що він є важливим засобом:

- забезпечення законності та доцільності проведення фінансової діяльності;

- виконання усіма суб'єктами, що здійснюють фінансову діяльність, приписів держави, органів місцевого самоврядування у цій сфері;

- своєчасного наповнення бюджетів та цільових позабюджетних фондів коштів;

- суворого й точного дотримання усіма учасниками фінансової діяльності своїх обов'язків перед державою, органами місцевого самоврядування;

- виявлення фактів порушення фінансового законодавства, неналежного виконання учасниками фінансової діяльності своїх обов'язків та притягнення винних до відповідальності.

Фінансовий контроль тісно пов'язаний з такими поняттями, як фінансова дисципліна, фінансове правопорушення та юридична відповідальність.

 

2. Види фінансового контролю

 

Фінансовий контроль поділяють на окремі види за різними підставами: за часом проведення; за суб'єктами його здійснення; залежно від волевиявлення суб'єктів контрольних правовідносин; за змістом; залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта контролю з його об'єктом.

1. Залежно від часу проведення фінансовий контроль буває попередній, поточний і наступний.

Попередній фінансовий контроль проводиться до початку фінансових операцій із мобілізації, розподілу та використання фондів коштів, Він здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансово-планових актів (фінансових планів підприємств, кошторисів бюджетних установ, проектів бюджетів тощо), які є основою для здійснення фінансової діяльності, а також на етапі розгляду і прийняття рішень із фінансових питань. Цей вид контролю має велике значення для запобігання порушенням фінансової дисципліни: неправильного, нераціонального витрачання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів та негативних фінансових результатів.

Поточний фінансовий контроль - це контроль, який проводиться в процесі здійснення фінансових операцій (під час виконання фінансових зобов'язань перед державою, органами місцевого самоврядування, отримання та використання коштів підприємствами, установами, організаціями) та в процесі виконання фінансових планів.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових планів (виконання доходної та видаткової частин бюджету, виконання кошторису бюджетної установи, виконання фінансового плану підприємства) та здійснення фінансових операцій. Цей вид контролю реалізується під час аналізу звітів, бюджетів, кошторисів, балансів, поглибленого вивчення усіх сторін фінансової діяльності і здійснюється після завершення звітного періоду та фінансового року в цілому.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 354; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.111 сек.