Причини виникнення затримки психічного розвитку

Отже, наші сьогоднішні знання про затримку психочного розвитку допомагають розглядати її як тимчасовий стан, що й відображено в його назві. Сензитивний (найсприятливіший, найчутливіший) вік для її корекції - дошкільний i молодший шкільний. Пізніше, в підлітковому віці, якщо не наступила компенсація під, впливом корекційно-педагогічної роботи з дитиною, стабілізуеться стан певноі інтелектуальної недостатності, який за ступенем вираженості буває проміжним між низькою нормою i легкою розумовою відсталістю. Разом з тим, навіть у випадках недостатньої компенсації, затримка психічного розвитку суттєво відрізняється від розумової відсталості.

На це порушення здебільшого звертають увагу лише тоді, коли дитина починає відвідувати школу, i раптом стає очевидним, що вона не може успішно засвоювати шкільну програму. Звичайно, це не означає, що у дошкільному віці відставання дитини від вікової норми розвитку не може бути виявленим. Через те, що до пізнавальної діяльності i регуляції поведінки дошкільника вимоги ліберальніші, певним порушенням під час щоденного спілкування не надається надежного значения. Усе це i зумовлює те, що виявлення i корекція затримки психічного розвитку дітей в кращому разі починається в школі. Тим часом успішність дитини великою мірою залежить від раннього виявлення цієї вади. Можна з певністю сказати, що якби діти із затримкою психічного розвитку могли отримати необхідну корекційну допомогу в дошкільному віці, то велика частина з них змогла б подолати цей недолік ще до вступу до школи i потім успішно навчатися.

Про затримку психічного розвитку дітей як про особливе порушення загального розвитку в нашій кpaїні стало відомо порівняно недавно, на початку восьмидесятих років минулого століття, відтоді почали запроваджувати спеціальне навчання для такої категорії школярів.

Визначити предмет і завдання психології дітей із затримкою психічного розвитку та висвітлити історію їх психолого-педагогічного вивчення.

Для затримки психічного розвитку характерні порушення (до того ж нерівномірні), які виявляються у зниженні пcиxiчної витривалості, працездатності i пізнавальної активності, в емоційно-вольових розладах, нестійкості уваги та у недоліках пам'яті, сенсомоторної координації, в той час як здатність мис­лити (інтегративна функція мозку) достатньо збережена. Зро­зуміло, що порушення усіх таких функцій створює негативні передумови для розвитку мислення, проте своєчасне корекційне втручання дає відчутні позитивні наслідки; пізнавальна ді­яльність дитини вирівнюється і наближається до норми. У ро­зумово відсталих дітей недостатня саме інтегративна функція мозку, що виявляється в недорозвиненості логічного мислення. Ці суттєві відмінності в пізнавальній діяльності дітей із затрим­кою психічного розвитку і розумово відсталих зумовлюють у них і різні можливості соціальної адаптації. Якщо у перших за сприятливих педагогічних умов вони досить високі, то у других залишаються обмеженими.

Це порушення розвитку дітей буває різним залежно від чинників, що його зумовлюють: біологічних і соціальних (пси­хогенних, соціогенних). Спочатку розглянемо біологічні при­чини виникнення затримки психічного розвитку. Вони теж бу­вають різними, а саме:

Дата добавления: 2015-05-08