Дедукція (від загального до конкретного)

Індукція (дитина здатна робити загальний висновок шляхом приватних фактів, тобто від окремого до загального).

Діти можуть успішно класифікувати предмети за таким наочним ознаками, як колір і форма, проте з великими труднощами виділяють в якості загальних ознак матеріал і величину предметів, не можуть в абстрагуванні однієї ознаки і свідомому його протиставленні іншим, у переведенні з одного принципу класифікації на інший. При аналізі предмета чи явища діти називають лише поверхневі, несуттєві якості з недостатньою повнотою і точністю. В результаті діти з ЗПР виділяють в зображенні майже вдвічі менше ознак, ніж їх нормально розвиваються однолітки.

Діти із ЗПР не можуть діяти за наочному зразку із-за порушень операцій аналізу, порушення цілісності, цілеспрямованості, активності сприйняття - все це веде до того, що дитина не може проаналізувати зразок, виділити головні частини, встановити взаємозв'язок між частинами і відтворити дану структуру в процесі власної діяльності.

У дітей із затримкою психічного розвитку є порушення найважливіших розумових операцій, які служать складовими логічного мислення:

Аналіз (захоплюються дрібними деталями, не може виділити головне, виділяють незначні ознаки);

Порівняння (порівнюють предмети за непорівнянним, несуттєвим ознаками);

Класифікація (дитина здійснює класифікацію часто правильно, але не може усвідомити її принцип, не може пояснити те, чому він так вчинив).

У всіх дітей з ЗПР рівень логічного мислення значно відстає від рівня нормального дошкільника. До 6 років діти з нормальним розумовим розвитком починають міркувати, робити самостійні висновки, намагаються все пояснити. Діти самостійно оволодівають двома видами умовиводів:

Діти із ЗПР відчувають дуже великі труднощі при вибудовуванні найпростіших умовиводів. Етап у розвитку логічного мислення - здійснення виведення з двох посилок - ще мало доступний дітям із ЗПР. Щоб діти зуміли зробити висновок, їм надає велику допомогу дорослий, який вказує напрям думки, що виділяє ті залежності, між якими слід встановити відносини ^17. На думку Ульєнкова У.В., «діти з ЗПР не вміють міркувати, робити висновки; намагаються уникати таких ситуацій. Ці діти з-за несформованості логічного мислення дають випадкові, необдумані відповіді, виявляють нездатність до аналізу умов завдання. При роботі з цими дітьми необхідно звертати особливу увагу на розвиток у них всіх форм мислення ^»18.

Клінічні та нейропсихологічні дослідження виявили відставання у становленні мови дітей з ЗПР, низьку мовну активність, недостатність динамічної організації мови. У цих дітей відзначається обмеженість словника, неповноцінність понять, низький рівень практичних узагальнень, недостатність словесної регуляції дій. Спостерігається відставання у розвитку контекстної мовлення; істотно запізнюється розвиток внутрішнього мовлення, що ускладнює формування прогнозування, саморегуляції у діяльності.

У дітей з ЗПР виявляється бідний, недиференційований словниковий запас.

При використанні навіть наявних у словнику слів діти часто допускають помилки, пов'язані з неточним, а іноді і неправильним розумінням їхнього змісту.

Одним словом діти часто позначають не тільки подібні, але й належать до різних смисловим групам поняття. Недостатність словникового запасу пов'язана з недостатністю знань і уявлень цих дітей про навколишній світ, про кількісні, просторових, причинно-наслідкових відносинах, що в свою чергу визначається особливостями пізнавальної діяльності особистості при затримці психічного розвитку.

Дата добавления: 2015-05-08