Забезпечення виконання господарських зобов’язань

Под обеспечением исполнения обязательств понимают специальные правовые меры имущественного характера, которые устанавливаются законом или договором с целью обеспечения надлежащего исполнения обязательств. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання кредитор має право вимагати виконання в примусовому порядку через звернення в суд. В случае неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательства кредитор вправе требовать исполнения в принудительном порядке через обращение в суд. Суд, застосовуючи заходи державного примусу, примушує боржника до виконання зобов'язання, стягує збитки, завдані неналежним виконанням. Суд, применяя меры государственного принуждения, заставляет должника к исполнению обязательства, взимает ущерб, причиненный ненадлежащим исполнением.

Відповідно до ст. Согласно ст. 199 ГК виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. 199 ХК выполнения хозяйственных обязательств обеспечивается мероприятиями защиты прав и ответственности участников хозяйственных отношений, предусмотренными ГК и другими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу. По согласованию сторон могут применяться предусмотренные законом или такие, которые ему не противоречат, виды обеспечения обязательств, которые обычно применяются в хозяйственный (деловому) оборота.

У згаданій статті ГК зазначено, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК. В упомянутой статье ХК указано, что к отношениям по обеспечению выполнения обязательств участников хозяйственных отношений применяются соответствующие положения ГК.

У ЦК забезпечення виконання зобов'язань регламентується гл. В К обеспечения исполнения обязательств регламентируется гл. 49, в якій зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. 49, в которой указано, что исполнение обязательства может обеспечиваться неустойкой, поручительством, гарантией, залогом, удержанием, задатком.

Неустойка Неустойка

Неустойка (штраф, пеня) — грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка (штраф, пеня) - денежная сумма или другое имущество, которые должник должен передать кредитору в случае нарушения должником обязательства.

Штраф — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Штраф - неустойка, которая исчисляется в процентах от суммы неисполненного или ненадлежаще исполненного обязательства.

Пеня — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня - неустойка, которая исчисляется в процентах от суммы несвоевременно выполненного денежного обязательства за каждый день просрочки исполнения.

Зауважимо, що предметом неустойки може бути не тільки грошова сума, а й рухоме і нерухоме майно. Заметим, что предметом неустойки может быть не только денежная сумма, но и движимое и недвижимое имущество. Крім того, якщо в ЦК неустойка є тільки способом (видом) забезпечення виконання зобов'язань, то в ГК неустойка визнається також і заходом господарської відповідальності. Кроме того, если в ГК неустойка является только способом (видом) обеспечения исполнения обязательств, то в ХК неустойка признается также и мерой хозяйственной ответственности.

Порука Поручительство

Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Поручительство имеет производный характер от обеспеченного им обязательства. Договір поруки укладається між кредитором за основним зобов'язанням і поручителем для забезпечення виконання основного зобов'язання. Договор поручительства заключается между кредитором по основному обязательству и поручителем для обеспечения исполнения основного обязательства. У договорі поруки повинна бути виявлена воля поручителя покладення на себе відповідальності за невиконання зобов'язання боржником. В договоре поручительства должно быть обнаружена воля поручителя возложения на себя ответственности за неисполнение обязательства должником.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. По договору поручительства поручитель поручается перед кредитором должника за исполнение им своей обязанности. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником частково або в повному обсязі. Поручитель отвечает перед кредитором за нарушение обязательства должником частично или в полном объеме.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В случае нарушения должником обязательства, обеспеченного поручительством, должник и поручитель отвечают перед кредитором как солидарные должники, если договором поручительства не установлена ​​дополнительная (субсидиарная) ответственность поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Поручитель отвечает перед кредитором в том же объеме, что и должник, включая уплату основного долга, процентов, неустойки, возмещения убытков, если иное не установлено договором поручительства.

Гарантія Гарантия

Відповідно до ст. Согласно ст. 560 ЦК за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. 560 ГК по гарантии банк, другое финансовое учреждение, страховая организация (гарант) гарантирует перед кредитором (бенефициаром) выполнение должником (принципалом) своей обязанности.

Водночас гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов'язань визначається також і ст. Вместе гарантия как способ обеспечения исполнения обязательств определяется также и ст. 200 ГК, а саме: гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань способом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. 200 ХК, а именно: гарантия является специфическим средством обеспечения выполнение хозяйственных обязательств способом письменного подтверждения (гарантийного письма) банком, другим кредитным учреждением, страховой организацией (банковская гарантия) об удовлетворении требований управомоченной стороны в размере полной денежной суммы, указанной в письменном подтверждении, если третье лицо (обязанная сторона) не выполнит указанное в нем определенное обязательство, или настанут другие условия, предусмотренные в соответствующем подтверждении.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана, і є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантия действует в течение срока, на который она выдана, и действует со дня ее выдачи, если в ней не указано иное. Крім того, гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. Кроме того, гарантия не может быть отозвана гарантом, если в ней не указано иное.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. В случае нарушения должником обязательства, обеспеченного гарантией, гарант обязан уплатить кредитору денежную сумму в соответствии с условиями гарантии.

Застава Залог

Відносини застави як способу забезпечення виконання зобов'язань регулюються § 6 гл. Отношения залога как способа обеспечения исполнения обязательств регулируются § 6 гл. 49 ЦК, Законом України «Про заставу» від 02.10.1992, іншими актами законодавства. 49 ГК, Законом Украины «О залоге» от 02.10.1992, другими актами законодательства.

На підставі застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). На основании залога кредитор (залогодержатель) имеет право в случае невыполнения должником (залогодателем) обязательства, обеспеченного залогом, получить удовлетворение за счет заложенного имущества преимущественно перед другими кредиторами этого должника, если иное не установлено законом (право залога).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Залог возникает на основании договора, закона или решения суда.

Виокремлюють такі види застав: іпотека і заклад. Выделяют следующие виды залогов: ипотека и заведение.

Іпотека — застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Ипотека - залог недвижимого имущества, которое остается во владении залогодателя или третьего лица.

Заклад — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі. Заведение - залог движимого имущества, передаваемого во владение залогодержателя или по его приказу - во владение третьему лицу.

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом залога может быть любое имущество (в частности, вещь, ценные бумаги, имущественные права), которое может быть отчуждено залогодателем и на которое может быть обращено взыскание.

Предметом застави також може бути майно, яке заставодавець одержить після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Предметом залога также может быть имущество, которое залогодатель получит после возникновения залога (будущий урожай, приплод скота и т.п.).

Разом з тим предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини, а також вимоги, які мають особистий характер, та інші вимоги, застава яких заборонена законом. Вместе с тем предметом залога не могут быть национальные, культурные и исторические ценности, которые являются объектами права государственной собственности и занесены или подлежат занесению в Государственный реестр национального культурного наследия, а также требования, носящие личный характер, и другие требования, залог которых запрещена законом.

Притримання Удержание

Новим видом забезпечення виконання зобов'язань є притримання. Новым видом обеспечения обязательств является удержание. Притримання надає право кредитору, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків, притримати її в себе до виконання боржником зобов'язання. Удержание дает право кредитору, который правомерно владеет вещью, подлежащей передаче должнику или лицу, указанному должником, в случае невыполнения им в срок обязательства по оплате этой вещи или возмещению кредитору связанных с нею издержек и других убытков, придержать ее у себя до исполнения должником обязательства.

Отже, особа яка притримує річ, має право задовольнити свої вимоги до іншої особи за рахунок цієї речі. Следовательно, лицо которое удерживает вещь, вправе удовлетворить свои требования к другому лицу за счет этого. При цьому реалізація речі повинна здійснюватись відповідно до правил, установлених стосовно застави. При этом реализация вещи должна осуществляться в соответствии с правилами, установленными в отношении залога.

Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання Общехозяйственные (публичные) гарантии выполнения
зобов'язань обязательств

Відповідно до ст. Согласно ст. 201 ГК з метою нейтралізації несприятливих наслідків від економічних злочинів законом може бути передбачено обов'язок комерційних банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб'єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави. 201 ХК с целью нейтрализации неблагоприятных следствий от экономических преступлений законом может быть предусмотрена обязанность коммерческих банков, страховщиков, акционерных обществ и других субъектов хозяйствования, которые привлекают средства или ценные бумаги граждан и юридических лиц, передавать часть своих средств для формирования единого страхового фонда публичного залога.

Дата добавления: 2015-05-10