Етап збору даних

Основні етапи психодіагностичного дослідження: етап збору даних, етап переробки та інтерпретації, етап прийняття рішення.

Діагностична діяльність психолога може бути представлена у вигляді різних етапів процесу переробки інформації, які ведуть до прийняття рішення - діагнозу та прогнозу. Основні етапи діагностичного процесу передбачають збір даних у відповідності з метою дослідження, їх переробку, інтерпретацію та прийняття рішення (діагноз та прогноз).

Збір даних за допомогою психодіагностичних методик передбачає попереднє ознайомлення з певним комплексом об'єктивних та суб’єктивних показників (бесіда, історія хвороби, заключення інших спеціалістів тощо) про досліджуваного, у результаті чого формується дослідницька задача. Ротельне попереднє вивчення досліджуваного, врахування його минулого та теперішнього, як зазначає більшість авторів відомих психодіагностичних методик, є надзвичайно важливим, так як це створює основний фон дослідження, визначає елементи робочої картини особистості, необхідної для діагнозу та прогнозу.

Психодіагностичне дослідження передбачає взаємодію у системі «дослідник - досліджуваний», на яку впливає цілий ряд змінних:

- ситуаційні змінні;

- змінні мети дослідження та завдання;

- змінні дослідника та досліджуваного.

Ці змінні є досить важливим і їх вплив має бути врахований при планування та проведенні дослідження, обробці та використання одержаних даних. Звичайно, неможливо контролювати усі фактори, які можуть вплинути на процес тестування. Але підготовка до тестування має виключати виникнення непередбачуваних обставин та забезпечити однотипність процедури. Засобом цього є стандартизація не лише інструкції та стимульного матеріалу, але й умови тестування. У зв’язку з цим одним з основних завдань, що стоять перед розробниками тестів, є повний, ясний та точний опис усіх етапів процедури тестування. Значна увага має приділятися встановленню рапорту з досліджуваним: починаючи роботу з тестом, психолог має переконатися у тому, що забезпечив, наскільки це можливо, повну зосередженість досліджуваного на завданнях та бажання відповідати на них щиро та чесно. Важливим чинником у цьому випадку є характер ситуації тестування.

Вибір методики дослідження. У психологічній діагностиці часто відсутні чіткі критерії для вибору певних методик залежно від поставлених задач (виключенням є діагностика пізнавальних функцій). Особливо гостро ця проблема стоїть при виборі методик для діагностики особистісної сфери, де одна й та ж методика може використовуватися з різною метою. Теоретична валідність тієї чи іншої методики по відношенню до сформульованої діагностичної задачі та надійність є критерієм для її вибору як інструменту дослідження. При виборі методик варто також враховувати широту охоплення ними особистісних характеристик, адже від цього залежить точність діагностичного рішення та прогнозу. Л. Кронбах та Г. Глісер пропонують ступінчасту стратегію: спочатку використовують методики мало стандартизовані, які дають загальне уявлення про особистість (наприклад, проективні методики). Вони «можуть зашкодити лише у тому випадку, якщо основані на таких методиках гіпотези та припущення про досліджуваного розглядаються як кінцеві висновки». Діагноз та прогноз здійснюється на основі перевірки гіпотез за допомогою методик, які дозволяють одержати більш локальні дані.

Проведення методики. Одержані в ході проведення результати мають бути представлені так, як це передбачено особливостями використаних методик («сирі» оцінки перетворюються у стандартні, визначається коефіцієнт інтелекту або будується «профіль особистості»).

Дата добавления: 2015-05-22