Крах комуністичного режиму

Останні роки: посилення контролю над суспільством

Контроль над суспільством став суворішим, на кшталт Східної Німеччини була встановлена телефонна мережа підслуховування, Секурітате залучало все більше агентів, розширювало цензуру і мала досьє на більшість населення. Згідно з доповіддю CNSAS (Рада з вивчення архівів колишньої Секурітате), 1989, один з трьох румунів був інформатором Секурітате. У зв'язку з таким станом справ, доходи від туризму істотно знизилася, число іноземних туристів, що відвідали Румунію скоротилися на 75%.

Докладалися зусилля з будівництва:

§ каналу Дунай-Чорне море, який був завершений,

§ загальнонаціональної системи каналів і іригаційних мереж, деякі з яких були завершені, але більшість з яких наразі у проекті, або кинуті.

§ загальна електрифікація залізничної мережі з і сучасною системою управління,

§ Чернаводенська АЕС,

§ національна мережа ГЕС, в тому числі Залізні Ворота на Дунаї у співпраці з Югославією

§ мережа нафтопереробних заводів,

§ досить розвинений океанічний рибальський флот

§ військово-морські верфі в Констанці,

§ файна індустріальна база хімічної і важкої промисловості,

§ досить файно розвинена зовнішня політика.

Повалення комуністичного режиму в Румунії, відбулося через військовий переворот (єдиний випадок в європейських країнах, на південь від СРСР). Спочатку події осені народів у сусідніх країнах не знаходили широкого відгуку в Румунії та Ніколае Чаушеску чітко заявив про свою готовність підтримувати комуністичну владу. Важливу роль зіграв брак організованої комуністичної опозиції.

Перелом стався 16-19 грудня 1989 року через виступ населення в Тімішоарі, де основною причиною був захист місцевого євангельського проповідника. Протест, з яким виступив румунський народ прийняв антиурядовий характер, у боях з поліцією і армією загинуло близько 100 осіб. Ці події знайшли відгук по всій країні, що викликало повернення в Бухарест диктатора і розпочато масовий мітинг у столиці, який мав продемонструвати підтримку комуністичного режиму в Румунії. Але мітинг, що відбувся 21 грудня, перетворився в антиурядову демонстрацію, було розігнано армією і поліцією. На наступний день, проте, його було відновлено, відбулася потужна демонстрація, люди стояли в оточенні румунських військ. У боях з поліцією і силами безпеки сотні було вбито. Чаушеску разом з дружиною був змушений тікати 22 грудня з захопленої демонстрантами будівлі Центрального комітету РКП, але в той же день він був заарештований і доставлений в Бухарест.

У той же час 22 грудня група активістів, більшість колишніх членів Румунської комуністичної партії, проголосило створення Фронту національного порятунку, і оголосили про скасування режиму Чаушеску і захоплення влади, відновлення демократії та громадянських свобод. 24 грудня Іон Іліеску, колишній член ЦК РКП, був проголошений тимчасовим президентом Румунії. У той же час залишалася боротьба з Секурітате, а також проведено швидкий процес над Чаушеску і його дружиною. Військовий суд виніс смертний вирок 25 грудня проти обох, який відразу ж було виконано.

Національний фронт порятунку розширив свій склад та 29 грудня прийняв на себе роль тимчасового парламенту. Наступного дня видано указ про реєстрацію політичних партій. 1 січня 1990 Секурітате було офіційно скасовано, у лютому Національний фронт порятунку став політичною партією, в травні 1990 року проведені вільні парламентські вибори (перемога Фронту національного порятунку). Влада в Румунії залишилися в руках колишніх активістів Румунської комуністичної партії, але була змінена Конституція, запровадженні демократичні свободи та ринкова економіка

Дата добавления: 2015-05-22