Предмет вікової психології

Вікова пс-гія є галуззю пси-ої науки про індивідуальний розвиток людської пс-іки в онтогенезі. Вона вивчає пс-ий розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової пс-ії є дослідження закономірностей пс-го розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку пс-их процесів та власт-ей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо, формування пс-их якостей підростаючої осо-ті, появу новоутворень, які виникають з віком у пс-ці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом ВП є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості пс-го розвитку людини. До предмету ВП входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку пс-и Л, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку пс-их функцій, а також вивчення індивідуальних пс-их відмінностей у розвитку людей різних вікових груп. Отже, предметом вікової пс-ії є дослідження закономірностей пс-го розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя. Як відмічалось, вікова психологія виникла у результаті диференціації наук, своїм корінням вона була започаткована, як і вся психологія, у філософії, пізніше — вийшла із загальної і генетичної психології, а потім у ній самій проходив процес диференціації. У його результаті виникла дитяча психологія, яка у свою чергу ділиться на психологію раннього віку, психологію дошкільника, психологію молодшого школяра. Ці галузі знань роз-ься як розділи вікової пс-ії. В цих розділах висвітлюються факти й закономірності пс-го розвитку функцій, пс-ні осо-сті дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. До вікової пс-ії входить пс-гія підлітка, пс-гія юнака, пс-гія ранньої зрілості, пс-ія середньої зрілості, пс-гія пізньої зрілості. В такому поділі є деякі відмінності, обумовлені дещо різними підходами. Так, наприклад, німецький і американський психолог Е.Еріксон виділяє психологію раннього дитинства, психологію віку гри, психологію шкільного віку (6—12 років), психологію юнацтва (від 12—13 до 19—20). Такий поділ виходив з його розуміння стадій роз-ку підростаючої ос-ті. Українські та інші психологи виділяють психологію підлітка як розділ вікової психології, який вивчає факти й закономірності психічного розвитку в підлітковому віці, психологічні особливості підлітка, психологію юнака, психологію людей зрілого віку і психологію людей похилого віку. У курсах вікової психології для педагогічних вузів особлива увага звертається на галузі вікової психології від народження до юнацького віку включно. Як і кожна наука, вікова психологія має ряд складових. Це: Предмет педагогічної психологи є галуззю психології. Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання. Це наука, яка вивчає закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу. Педагогічна психологія виникла у другій половині XIX ст. Засновником української і російської педагогічної психології був психолог і педагог К.Д. Ушинський (1823—1871). Велику роль у її становленні відіграли українські психологи і педагоги П.Д. Юркевич (1826—1874), О.Ф. Лазурський (1874—1917) та ін.

Психологи основну увагу у педагогічній психології зосереджують на вивченні психологічних закономірностей навчання і виховання дітей, підлітків, юнаків і дорослих людей. Педагогічна психологія диференціювалась на декілька галузей знань. Серед них — пс-ія навчання, пс-ія виховання, пс-ія учителя. Предмет пс-ії навчання.

Пс-ія навчання є галуззю педагогічної пс-ії. Пс-ія навчання вивчає зак-сті розвитку ос-сті, виникнення пс-их новоутворень у людей різних вікових груп під час їх навчання. П-ги, які працюють у галузі пс-ії на-ння, спрямовують свої зусилля на пошук і ств-ння опти-их умов, що сприяють керуванню процесом нав-ння, яке включає засвоєння учнями знань, умінь і навичок, мотиви і цілі їх учіння, ставлення до навчання та інші проблеми. На основі даних пс-ії навчання розробляються методи на-ння і ви-ння.

Дата добавления: 2015-05-22