МОДУЛЬ І. з дисципліни «Філософія»

ВСТУП

Канів – 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни «Філософія»

Напрям підготовки 6.020102 Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр.

Денна форма навчання.

Кафедра книгознавства та загальнонаукової підготовки

Укладач(і) Сокур Людмила Анатоліївна

Рецензенти:

П. С. Гончарук, канд. істор. наук,доц., професор, професор кафедри суспільних наук Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

С. Я. Ольговський, канд. істор. наук,проф., професор кафедри книгознавства та загальнонаукової підготовки Канівського гуманітарного інституту Уманського державного педагогічного інституту імені Павла Тичини.

Затверджено на засіданні кафедри книгознавства та загальнонаукової підготовки (протокол № 1 від «___» ___________ 2013 р.)

Завідувач кафедри ___________________ С. Я. Ольговський

Схвалено науково-методичною радою Канівського гуманітарного інституту

(протокол № __ від «___» ________________2013 р.)

Голова комісії __________________ В.П.Тихомир

Робочу програму укладено відповідно до навчального плану напряму підготовки 6.020102 Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія; 6.020202 Хореографія; 6.020204 Музичне мистецтво; 6.020205 Образотворче мистецтво

Робочу програму складено па підставі навчальної програми з дисципліни «Філософія», (Протокол № ___ від «___» __________ 20__ року засідання кафедри книгознавства та загальнонаукової підготовки)

Робоча програма розрахована для студентів ІІІ курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр на базі молодшого спеціаліста.

Програма побудована за вимогами кредитно-трансферної (модульно-рейтингової) системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти.

ТРУДОМІСТКІСТЬ КУРСУ

відповідно до навчального плану напряму підготовки 6.020102 Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія

Семестр

Кількість навчальних тижнів

Кількість годин на тиждень

Розподіл годин

Усього

Кількість кредитів

Кількість кредитів за ECTS

Аудиторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Лекції

Практичні

Семінари

Лабораторні

Контрольні

Консультації

Усього

1,5

Разом

1,5

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ»

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Характеристика дисципліни	Напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Академічний календар, вид занять
Кількість: кредитів ЕСТS –1,5 Модулів – 2 Змістових модулів – 3 Загальний обсяг дисципліни – 54 год.	Галузь знань 0201 Культура	Статус дисципліни Обов'язкова
Напрям підготовки 6.020102 Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія     ОКР бакалавр	Рік підготовки –3 Семестр – 5 Всього годин: лекцій – 20 Практичних – 14 Самостійна робота – 8 індивідуальна – 12 Вид підсумкового контролю: 5 семестр – екзамен

Сучасний етап історичного розвитку характеризується величезним ускладненням взаємозв'язків між усіма сторонами життя суспільства, між континентами, регіонами, країнами, усередині кожної країни. Зміни, що відбуваються в усьому світі, загострення глобальних проблем значно посилили інтерес до загальних проблем суспільного розвитку, проблем, концептуальне дослідження яких має важливе методологічне значення для осмислення процесів, що відбуваються в сучасному світі, осмислення зв'язків минулого, сьогодення і майбутнього в історії людства, подій, явищ реального життя. У цьому зв'язку набуває значення потреба у розумінні загальних тенденцій у формуванні світоглядних засад, що зумовлює потребу у визначеній цілісності філософського знання, в усвідомленні сутності людини і світу її буття, потреба у формуванні планетарної свідомості. Це, у свою чергу, актуалізує проблему взаємозв'язку суспільства й особи, розвитку сутнісних сил кожної людини, проблему формування світоглядних засад, якими людина керується у своїй життєдіяльності.

Усе це зумовлює підвищення значення філософського осмислення людиною свого ставлення до дійсності, тому що йдеться про здібності і можливості людини орієнтуватися в умовах, коли відбувається зміна глибинних світоглядних засад, прийнятих у даному суспільстві, коли змінюються уявлення про місце людини у світі й у житті. За цих умов питання сенсу життя, смерті і безсмертя виходять на передній план.

Вивчення філософії дає можливість зрозуміти загальні закономірності розвитку мистецько-педагогічної та творчої діяльності в системі загальнолюдської практики. Одночасно формується повага до досвіду минулих поколінь, розуміння необхідності брати з нього все найкраще, збагачувати його власним сумлінням.

Тому завдання курсу філософії полягає в тому, щоб ознайомити студентів з історичним та логічним методами дослідження, методом сходження від абстрактного до конкретного як необхідною умовою пізнання. Розкрити закономірності розвитку людини як головного об’єкта дослідження, навчити знаходити головні ланки причинно-наслідкових зв’язків і відрізняти їх від побічних, як у матеріальних, так і в духовних процесах; прослідкувати закономірності об’єктивації й матеріалізації ідей на прикладах діяльності зарубіжних та вітчизняних діячів науки та практики, виробити навички аргументації власних переконань.

Робоча навчальна програма розроблена у відповідності до ОПП (освітньо-професійних програм) і ОКХ (освітньо-кваліфікаційних характеристик).

В результаті вивчення курсу філософії майбутні фахівці культурної сфери повинні ЗНАТИ:
— основні закономірності розвитку природи та суспільства, мистецько-педагогічної сфери як галузі людської діяльності;
— етапи становлення та розвитку філософії в країнах зарубіжжя та в Україні;
— основні результати становлення й розвитку філософії у світі та в Україні, їх вплив на формування подальших світоглядних основ сьогодення;
— головні проблеми, диференціації та інтеграції наук щодо ЛЮДИНИ як цілісності;
— суть діалектичного мислення, творчого аналізу, явищ дійсності;
— основи процесу наукового пошуку, форми і методи наукового пізнання;
— структуру та суть людської практики, місце педагогічної діяльності в розвитку суспільного поступу.

ВМІТИ:

— об’єктивно, на наукових засадах, аналізувати будь-які, у тому числі, нестандартні, явища й процеси, причинно-наслідкові зв’язки дійсності;
— логічно й послідовно доводити суть власної точки зору, переконань;
— визначати місце та роль певного факту у формуванні статусу людини, сенсу професійної діяльності;
— відрізняти негативні стереотипи діяльності від творчих, неупереджених дій, орієнтуватися на передове у загальнолюдському.

В процесі вивчення курсу «Філософії» використовуються словесні, наочні, практичні методи навчання; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

Передбачено такі види контролю:

Початковий контроль знань, вмінь та навиків студентів передбачає виявлення засвоєння змісту питань для самоконтролю, розуміння головних моментів навчальних дисциплін, вивчених на першому курсі (релігієзнавства, політології, психології, педагогіки, ділової української мови, основ права, української та зарубіжної культури, історії України) шляхом фронтального усного опитування чи контрольної роботи.

Поточний контроль знань, вмінь та навиків студентів здійснюється на кожному семінарському занятті шляхом опитування студентів згідно запропонованої теми. Використовуючи методику “малих, або проблемних груп”, “експрес-питання — відповіді”, бесіди, викладач добивається чіткого розуміння висунутої проблеми. Студент повинен знати теоретичний матеріал достатньо для того, щоб справитися з розв’язанням ситуаційних задач, підготувати реферат, відповісти на нестандартне питання.

Проміжний контроль здійснюється на семінарських заняттях і має дві цільові функції: перевіркки засвоєння студентом системотворчих моментів лекцій, які читаються з курсу, а також стимулювання поглибленого вивчення певного обсягу навчальних проблем (здійснюється у письмовій формі).

Рубіжний контроль проводиться після кожного розділу курсу із залученням тестів, ситуаційних задач, контрольних запитань з теми. Як правило, це — контрольна робота чи фронтальне — здебільшого “малими групами” та “експрес-відповідями”- опитування студентів на предмет вияву рівня й характеру знань, вміння оперувати ними в нестандартній ситуації. В такий спосіб, незважаючи на порівняно велику кількість студентів, ніхто не залишається поза увагою, всім виставляються оцінки. Підсумкові заняття проводить завідуючий кафедрою та досвідчені викладачі в закріплених групах.

Після закінчення вивчення курсу “Філософія” проводиться іспит в формі усного опитування за білетною програмою (підсумковий контроль).

В даній робочій програмі використано елементи програми з курсу «Філософії» Буковинського державного медичного університету.

Дата добавления: 2015-05-22