Стародавня історія України

Система платного природокористування.

79. Розподіл платежів за забруднення довкілля між державним та місцевими бюджетами.

80. Економічний збиток від впливу на природні комплекси господарської діяльності.

81. Республіканський позабюджетний фонд охорони довкілля.

82. Основні механізми зовнішньоторговельних і міжнародних фінансових зв’язків.

83. Основні показники активності країни у міжнародних економічних відносинах.

84. Міжнародні економічні та фінансові організації: необхідність і переваги співробітництва України з ними.

85. Стратегія розвитку національної економіки в умовах глобалізації: концептуальні засади та основні напрямки.

86. Внутрішньо та зовнішньо орієнтовані стратегії розвитку держави: основні складові їх формування, недоліки та переваги.

87. Основні теорії міжнародної конкурентоспроможності країни.

88. Конкурентні переваги та конкурентоспроможність: зв’язок між цими поняттями.

89. Визначення конкурентоспроможності національної економіки: основні підходи та методики.

90. Національна, економічна та зовнішньоекономічна безпека країни та напрями її забезпечення.

Кам’яний вік	Палеоліт	Ранний	1 млн – 150 тис	Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
Средний	150 – 40 тис	Нові знаряддя праці, домівки, здобич вогню, мова, лічення, одяг, зародження мистецтва, рід.
Поздний	40 – 11 тис	Удосконалення знарядь праці, одягу, домівок, мистецтво, релігія, плем’я.
Мезоліт	11 – 9 тис	Мікроліти, лук та стріли, собака, човен, розвиток релігії та мистецтва.
Неоліт	8 – 6 тис. до н. е.	Землеробство, скотарство, ткацтво, кераміка, плем’я, розвиток релігії.
Енеоліт	4 – 3 тис. до н. е.	Мідь, розділення скотарства (кочовий) та землеробів (осілий)
Бронзовий вік	2 – 1 тис. до н. е.	Бронза, розділення скотарства та землеробства, ремесло, торгівля, племінний союз.
Залізний вік	Від 1 тис. до н. е.	Обробка заліза, перші держави, розвиток ремесел, торгівлі, мистецтва, релігії.

Трипільская культура - IV – III тис. до н.е.

Дністер, Дніпро, частина Карпат.

Племенные союзы
Кімерійці	X-VII до н. е.
Скіфи	VII-III до н. е.
Сармати	III до н. е. – III ст
Анти	V – VII ст

Греческие города-колонии (с VII - IV ст. до н.е.)

Борисфен, Ольвія, Херсонес, Пантікопей, Тіра, Каркінітіда

Боспорське царство – V ст. до н.е – VI ст.

Велике розселення славян V – VII ст.

Захід, Південний захід, (Балкани)

Історичні джерела	усе створене та збережене людством до наших часів (речові, писемні, усні, етнографічні)
Археологія	(від греч. archaios - прадавній і греч. logos - слово, навчання), наука, що вивчає історію суспільства по матеріальних залишках життя й діяльності людей - речовинним (археологічним) пам'ятникам.
Археологічні пам’ятки	речовинні історичні джерела; предмети, спорудження, поховання, що є об'єктом археологічних досліджень.
Археологічна культура	велика група археологічних пам'ятників певного історичного періоду, які мають загальні ознаки й розташовані на певній території.
Неолітична революція	Перехід від привласнючої (полювання, збирання) форми господарювання до виробляючої (землеробство, скотарство).
Ремесло	дрібне ручне виробництво промислових виробів
Матріархат	(від лат. mater - мати й греч. arche - початок, влада; букв. - влада матері) одна з форм суспільного устрою, в основному в ранній період первісного суспільства, яка характеризується домінуючим становищем жінки,
Патріархат	(від греч. pater - батько й arche - початок, влада), що переважає роль чоловіків у господарстві, суспільстві й родині.
Колонізація	процес заселення й господарчого освоєння, що пустують або малонаселених окраїнних земель своєї країни ("внутрішня колонізація"), а також заснування поселень (зв'язаних переважно із землеробською діяльністю) за її межами ("зовнішня колонізація").
Венеди, анти, склавіни	назви слов'янських племен (анти, склавіни - візантійські історики, венєды - римські історики)
В.Хвойко	Український археолог, дослідник трипільської культури.
Страбон	давньогрецький географ і історик ("Географія").
Царь Атей	скіфський правитель (IV ст. до н.е.)
Совмак	очільник повстання рабів у Криму (імовірно скіф).
Прокопій Кесарійскій	візантійський історик ("Про війни", "Таємна історія").

Дата добавления: 2015-05-22