Соціально-економічний розвиток та політичний рух
|
Риси економічного розвитку
| Домінування в економіці краю іноземного капіталу
| Східна Галичина
| Початок боротьби між українцями та поляками
|
Головні гасла українців: поділ Галичини на українську та польську, національна автономія української Галичини, відкриття українського університету у Львові
|
Нав’язування айстро-угорськими картелями власної волі західноукраїнським підприємцям
| Боротьба супроводжувалася виступами галицьких селян, робітників та активізацією студентського руху
|
Розвиток мережі освітніх, громадсько-культурних,господарських організацій, наукових установ
|
Промисловість мала однобокий, переважно сировинний характер розвитку
| Друкування українською мовою книг, газет, журналів
|
Виникнення молодіжних організацій («Січ», «Сокіл», «Пласт»(1911))
|
Основна частина промислового населення працювала не в фабричній промисловості, а була ремісниками
| Здійснення ювілейних культурно-просвітницьких заходів
|
Досягнення польсько-українського компромісу завдяки діям А. Шептицького
|
Західноукраїнські робітники зазнавали жорстокої експлуатації
| Буковина
| Організаційне оформлення «Національної ради русинів на Буковині», прийняття нового виборчого закону, за яким у всіх українських округах перемогли українці
|
Сільське господарство характеризувалося особливо повільними темпами розвитку
| Утворення радикальної партії, метою якої було поєднання боротьби за визволення українського народу з широкими соціально-економічними перетвореннями
|
Посилювалося відносне аграрне перенаселення
| Діяльність товариств, відродження товариства «Руська рада»
|
Закарпаття
| Позбавлення українського населення свободи слова та друку, права на проведення зборів та демонстрацій
|
Масова еміграція західноукраїнського селянства досягла найбільших розмірів
| Діяльність «москвофілів»
|
Економічне становище західноукраїнських земель фактично нагадувало колоніальне
| Зародження в українському національному русі українофільської течії, центром якої став тижневик «Наука» (ред.. А.Волошин). Діяльність течії обмежувалася питаннями мови, літератури, освіти, не порушувалися питання автономії краю, об’єднання українських земель
|