КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Політика як явище суспільного життяУ пошуках ефективних засобів досягання суспільної злагоди люди використовували різні механізми регуляції відносин між собою. Створювалися, наприклад, такі регулятиви життєдіяльності індивідів та соціальних груп, як традиція, звички, тотем і табу, релігія і мораль, культура, політика, право тощо. Вони взаємодіють між собою. Складається система регулятивів, яка підтримує громадський порядок, злагоду, дисципліну в суспільстві. Система регулятивів суспільного співжиття має конкретно-історичний характер. Більш складні й розгалужені суспільні відносини потребують більш високого рівня механізму регуляції. Так, в первісному суспільстві досить було інституту тотемізму. Пізніше стали необхідними традиції і звичаї, мораль і релігія. У класовому суспільстві виникають такі регулятиви, як політика і право. Політика (від гр. politike – мистецтво управління державою, державна діяльність) – це сфера відносин соціальних спільнот, свідома лінія поведінки соціальної групи щодо інших груп, держави, суспільних явищ) яка відображає становище цієї групи та її інтереси. Сутність політики проявляється в трьох основних формах життєдіяльності суспільства: – теоретична і практична діяльність класів, націй, соціальних груп, партій та індивідів, спрямована на завоювання, використання та утримання політичної влади; – участь в діяльності держави і суспільств^ – теоретична і практична діяльність соціальних груп та індивідів, спрямована на усвідомлення та відстоювання своїх групових інтересів на рівні суспільства. Політика має складну внутрішню структуру, вона включає:– сферу політичних відносин; – політичні організації та установи, цілі, зміст та методи їх діяльності; – політичні погляди і теорії. Політика виконує різноманітні функції: – організаційну – забезпечує практичну участь громадян, партій, соціальних груп у формуванні тароботі органів влади; – комунікативну – забезпечує консолідацію суб´єктів політичної діяльності;– мобілізаційну – створює умови для участі в політичних процесах; – інтегруючу – об´єднує соціальні сили суспільства, підкоряючи їх політичним, суспільним цілям; – управлінську – спрямовує діяльність соціальних груп на створення ефективних регулятивнихмеханізмів суспільного життя; – соціально-економічну – прагне до найбільш ефективного функціонування економіки суспільства; – культурно-виховну та ін. Політика реалізується в суспільстві засобами влади. Остання складається з влади держави, органів самоврядування, партій і груп, влади політичних лідерів, засобів масової інформації тощо. Регулятивні можливості політики спрямовуються насамперед на сферу економіки. Матеріальнийінтерес проявляється в концентрованому вигляді в політиці. Остання виражає сутність економіки. Але не можна цей факт абсолютизувати. Слід взаємодію економіки і політики розглядати діалектично, враховуючи конкретно-історичний характер розвитку цих явищ суспільного життя. Політика проникає майже в усі сфери соціального життя – науку і культуру, релігію і мистецтво, філософію і мораль, тому будь-яка проблема набуває політичного забарвлення, якщо її розуміння чи вирішення торкається життєвих інтересів держави, націй, класів, партій тощо, тому у зв´язку з цим слушно говорити про наукову, культурну, соціальну та іншу політику. Розрізняють внутрішню політику, яка регулює життя громадян всередині держави (взаємовідносинисоціальних груп, націй, верств, класів, партій) і зовнішню політику – міждержавні зв´язки та процеси (взаємовідносини між державами, народами, націями).
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 391; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |