Історичні дані

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитись з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.

Таким чином, зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

Надзвичайна складність дослідження креативності зумовлена тим, що поняття її ще не концептуалізоване й емпірично не визначене. Про це свідчить той факт, що ще в 60-ті рр. ХХ ст. були проаналізовані й розподілені визначення креативності на шість типів: гештальтистські (креативний процес трактується як руйнування існуючого гештальту для побудови кращого); інноваційні (орієнтовані на оцінку креативності за новизною кінцевого продукту); естетичні або експресивні (акцент робиться на самовираження творця); психоаналітичні або динамічні (креативність описується у термінах взаємовідносин Воно, Я і Супер-Я); проблемні (визначаючі креативність через процеси розв’язання задач, до цього розряду було віднесено й визначення Дж.Гілфорда: “Креативність – це процес дивергентного мислення”); до шостого типу ввійшли визначення, які не ввійшли до жодного з перелічених вище – різні, і в тому числі вельми розпливчасті (наприклад, “додавання до запасу загальнолюдських знань”). Пізніше, у 90-ті рр. ХХ ст., підводячи підсумки досліджень у галузі креативності, Ф.Баррон і Д.Харрінгтон узагальнили те, що відомо про креативність у інтегративному контексті: – Креативність – це здатність адекватно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах; дана здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може носити як усвідомлений так і неусвідомлений характер. – Створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця і сили його внутрішньої мотивації. – Специфічними властивостями креативного процесу, продукту та особистості є їх оригінальність, спроможність, валідність, адекватність завданню, а також придатність (естетична, екологічна, оптимальна форма, правильна й оригінальна на даний момент). Згідно з державним стандартом за роки початкового навчання діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах знань.

Дата добавления: 2015-05-22