Система ЮП. Перспективи розвитку вітчизняної ЮП

Юридична психологія, досліджуючи різні форми психологічних явищ у сфері застосування права, повинна підпорядковувати їх певній науково-обґрунтованій системі. Ця система має об´єднувати комплекс і спрямованість психологічних знань у їх динаміці по шляху розвитку науки.

Сучасна юридична психологія становить собою розгалужену систему наукового знання. Тому структурна характеристика юридичної психології як науки шляхом її поділу на загальну та особливу частини, як це традиційно прийнято в літературі, не є цілком правильною. Адже як наука юридична психологія повинна охоплювати всю сукупність досягнутих знань даної спрямованості, а також найближчі та віддалені перспективи пізнання проблем її предмету в майбутньому.

Враховуючи найновіші досягнення в галузі юридичної психології, можна стверджувати, що її макроструктура складається з п´яти частин, кожна з яких включає різноманітні розділи (напрями) юридико-психологічного знання та дослідження [1].

Частина I. «Основи юридичної психології» включає питання про предмет, об´єкт, систему, завдання, значення, методологію та методи юридичної психології, її місце в системі наукового знання, історію її виникнення, розвитку, юридичну психологію в зарубіжних державах.

Частина II. «Психологія законності і правопорядку» включає правову психологію (вивчає психологічні проблеми основ правотворчості та правозастосування, процеси правової соціалізації особи, правосвідомості, основи саморегуляції поведінки), кримінальну психологію (досліджує психологію злочинної діяльності, психологію особи злочинця, психологічні аспекти вини, відповідальності, формування девіантної поведінки, загальну теорію мотивації поведінки), психологію слідчої та судової діяльності (займається вивченням психології та діяльності слідчого, судді, психології слідчих і судових дій, психології учасників судочинства, психології свідоцьких показань, психології розслідування та судового розгляду окремих видів злочинів), судово-психологічну експертизу (досліджує предмет, об´єкт і компетенцію судово-психологічної експертизи, її види), кримінально-виконавчу або пенітенціарну психологію (вивчає соціально-психологічні заходи впливу на засуджених, проблеми ресоціалізації (виправлення) засуджених, ціннісної переорієнтації засуджених, формування їх соціально позитивної поведінки), психологію оперативно-розшукової діяльності (досліджує психологічні особливості оперативно-розшукової діяльності та її складові, психологію суб´єктів оперативно-розшукової діяльності, психологію оперативно-розшукових заходів, психологію легендування та конспірації, психологічні особливості вирішення різних оперативно-розшукових завдань).

Частина III. «Психологічні основи правоохоронної діяльності» включає психологію суб´єктів правозастосовчої діяльності, психологічні особливості правоохоронної діяльності, психологію професійно-психологічної та морально-психологічної підготовки, психологію підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників правоохоронних органів, психологію роботи з працівниками правоохоронних органів, профілактику професійної деформації працівників правоохоронних органів, психодіагностику в правоохоронних органах, психологію профе

сійних дій, психологічну службу в правоохоронних органах, юридичну конфліктологію.

Частина IV. «Психологічні особливості вирішення завдань правоохоронної діяльності» включає психологію управління правоохоронними органами, психологію забезпечення безпеки, психологію протидії різним видам злочинної діяльності, психологію боротьби з тероризмом, екстремально-юридину психологію [2].

Частина V. «Психологічні особливості діяльності правоохоронних органів» включає психологію діяльності суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки, митних і податкових органів, адвокатури, нотаріату, органів охорони державного кордону, приватних детективних та охоронних служб.

У даний час науковцями розробляються психологічні аспекти діяльності суду присяжних, досліджуються психологічне значення свободи від самовикриття, викриття членів своєї сім´ї та близьких родичів, психологічні проблеми підприємницької діяльності, цивільного права, цивільного та адміністративного судочинства, які безумовно доповнюють систему юридичної психології як науки.

Існують прогалини у психологічному дослідженні проблем законотворчості, діяльності органів податкової служби та податкової міліції, органів юстиції, адвокатури, нотаріату, приватних детективних та охоронних служб. Відстають від потреб життя і дослідження митної та прокурорської діяльності, гострими залишаються проблеми психологічного управління правоохоронними органами та роботи з їх персоналом. Також актуальним є дослідження нових явищ у кримінальній обстановці: захист суддів та працівників правоохоронних органів, позивачів, потерпілих, свідків від стороннього тиску.

У зв´язку із соціальною реформацією суспільства виникає гостра необхідність дослідження механізмів формування демократичної правосвідомості та стереотипів праводотримуючої поведінки. Підвищеної уваги потребує і дослідження психології правовиховання.

Із системою науки «юридична психологія», безумовно, тісно пов´язана система курсу (тобто навчальної дисципліни) «юридична психологія». Якщо система науки в цілому являє собою внутрішню логіку постійного розвитку, зв´язок її структурних елементів і не є поки що завершеною, а передбачає постійний рух, в даному випадку, юридичної психології, то система навчальної дисципліни — це тільки сьогоденний рівень розвитку відповідної науки, повне та узагальнене трактування-виклад її теорії та практики.

Структура юридичної психології як навчальної дисципліни набагато простіша. Традиційно вона складається з двох частин: загальної та особливої. До загальної частини належать питання про предмет юридичної психології, її методи, завдання, місце в системі наук, історію юридичної психології, пізнавальні процеси, емоційно-вольові процеси і стани, психологічні властивості особистості, особистість юриста та психологічні основи юридичної діяльності. Особлива частина включає психологію судочинства, яка вивчає різні психологічні аспекти проведення слідчо-судових Дій, питання психологічної характеристики процесуальної діяльності. До особливої частини належать також правова, кримінально-виконавча (пенітенціарна), кримінальна психологія, психологія цивільного, господарського права і процессу

Дата добавления: 2015-05-22