I тис.р .до н.е.-4 ст.н.е. Таври (жили в Криму)

20.

19.

13.

6.

5.

4.

1.

Предмет психології

Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто психічні явища, притаманні людині і тварині. Факти психології - це не предметні речі, а різні за змістом, інтенсивністю, тривалістю, пов'язаними між собою процеси, що перебувають у розвитку та належать певній людині.

Психологія вивчає внутрішній психічний світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.

Внутрішній психічний світ людини психологія розглядає як живий, неперервний процес, який формується і розвивається, породжує деякі продукти чи результати.

Психологічна наука вивчає такі психічні явища:

- психічні процеси, до яких входять відчуття, сприймання, запам'ятовування, мислення, уява, почуття і т.д.;

- психічні стани - уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;

- психічні властивості - спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.

2. в зошиті

3. Можна виділити 3 основні функції психіки:

відображення впливів навколишнього світу

усвідомлення людиною свого місця в навколишньому світі

регуляція поведінки та діяльності

Відображення впливів навколишньої дійсності.

Психічне відображення дійсності має свої особливості.

По-перше, це не мертве, дзеркальне, односпрямоване відображення, а складний і постійно змінюється процес, якому притаманні і протиріччя.

По-друге, при психічному відображенні об'єктивної дійсності будь-яке зовнішнє вплив (тобто вплив об'єктивної дійсності) завжди переломлюється через раніше сформовані особливості психіки, через конкретні стану людини. Тому одне і те ж зовнішній вплив може по- різному відбиватися різними людьми і навіть одним і тим же людиною в різний час і за різних умов.

По-третє, психічне відображення - це правильне, вірне відображення дійсності. Виникаючі образи матеріального світу є знімками, зліпками, копіями існуючих предметів, явищ, подій.

Суб'єктивність психічного відображення, характерне для людини активне перетворення відбиваного жодною мірою не заперечують об'єктивну можливість правильного відображення навколишнього світу.

Регуляція поведінки й діяльності.

Психіка, свідомість людини, з одного боку, відображають дії зовнішнього середовища, адаптуються до неї, а з іншого - регулюють цей процес, складаючи внутрішній зміст діяльності та поведінки. Останні не можуть не опосредоваться психікою, оскільки саме з її допомогою людина усвідомлює мотиви і потреби, ставить перед собою цілі і завдання діяльності, виробляє способи і прийоми досягнення результатів. Поведінка ж при цьому виступає як зовнішня форма прояву психіки.

Усвідомлення людиною свого місця в навколишньому світі.

Ця функція психіки, з одного боку, забезпечує правильні адаптацію та орієнтацію людини в об'єктивному світі, гарантуючи йому ефективне осмислення всіх реалій цього світу і адекватне до них ставлення.

З іншого боку, за допомогою психіки, свідомості людина усвідомлює себе як особистість, наділену певними індивідуальними і соціально - психологічними особливостями, як представника конкретного суспільства, соціальної групи, що відрізняється від інших людей і що знаходиться з ними у своєрідних міжособистісних відносинах.

7. в зошиті

8. У психології розвитку існують поняття передумов, умов, джерел та рушійних сил психічного розвитку дитини. До передумов розвитку відносяться біологічні особливості організму людини: здоровий людський мозок та нервова система, індивідуальні особливості нервової системи, стать та зовнішній вигляд людини (індивідні характеристики). Передумови створюють біологічну основу розвитку, роблять можливими процеси нормального розвитку.
Джерелом розвитку є соціальне середовище, яке надає дитині матеріал для розвитку. Соціальне середовище складається з предметів матеріальної та духовної культури, людей, що оточують дитину. Проте самостійно дитина не спроможна засвоїти оточуючий світ. Вона робить це лише під керівництвом дорослих, лише за умов спілк. з дорослими. Психічні функції спочатку виникають в процесі спілкування дитини з дорослими і лише пізніше - як власні психічні функції дитини.
Рушійні сили психічного розвитку - це виникнення та розв'язання протиріч, які є результатом розвитку дитини на попередніх вікових стадіях. Розв'язання протиріч призводить до виникнення нових властивостей, нових видів діяльності, нових характеристик свідомості та особливостей особистості дитини. Це і складає зміст її психічного розвитку. Джерелом та внутрішнім змістом розвитку є боротьба протилежностей, внутрішні суперечності і протиріччя. Внутрішні суперечності на кожному етапі онтогенезу мають свій зміст, форму виявлення і способи подолання. На початкових етапах розвитку особистості внутрішні суперечності можуть не усвідомлюватися, але поступово перетворюючись в об'єкт самосвідомості, вони спонукають індивіда на свідоме цілеспрямоване самовдосконалення.
Рушійні сили розвитку самі розвиваються в ході цього процесу, набуваючи новою змісту та нових форм прояву. На ранніх етапах розвитку особистості суперечності не усвідомлюються нею і лише поступово стають предметом свідомості та самосвідомості і переживаються у формі невдоволення, прагнення подолати їх.

9. САМОСВІДОМІСТЬ - це здатність людини усвідомити саму себе, своє "Я", свої потреби, інтереси, цінності, своє буття і його сенс, власну поведінку й переживання тощо.

На відміну від свідомості, самосвідомість орієнтована на осмислення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, своєї позиції в суспільстві. Якщо свідомість є знанням про іншого, то самосвідомість - знанням людини про саму себе. Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то об'єктом самосвідомості є сама особистість. У самосвідомості вона постає і як суб'єкт, і як об'єкт пізнання.

Структура самосвідомості людини складна. Вона відзначається різноманітністю форм вияву, які пов'язані з усіма аспектами її психічної діяльності:

• ПІЗНАВАЛЬНОЇ - самокритичність, самоаналіз, самооцінка, самопереконання, самоіронія тощо;

• ЕМОЦІЙНОЇ - самозадоволення, самоповага, самолюбство, самосхвалення тощо;

• ВОЛЬОВОЇ - самодисципліна, самонаказ, самоконтроль, саморегуляція, самовимогливість тощо.

"Я-концепція" — це оцінно-пізнавальна система, що переживається і більш-менш усвідомлюється індивідом. На її основі складається ставлення індивіда до себе та до інших, що спирається на особистісну самооцінку своїх можливостей, здібностей, характеру. Е. Фромм наголошує: "Моє власне "Я" повинно бути таким самим об'єктом моєї любові, як й інша людина. Ствердження власного життя, щастя, розвитку свободи укорінено в моїй здатності любити, тобто в турботі, повазі, відповідальності й знаннях. Якщо індивід здатний любити творчо, він любить і себе; якщо він любить лише інших, він загалом не може любити". Отже, образ "Я" постає як регулятор взаємин, міжособистісних стосунків людини.

10. Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей. Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість особистості, що виявляється у світоглядній, професійної спрямованості, у діяльності, пов'язаної з власним захопленням, заняттям чим-небудь у вільний від основної діяльності час. У всіх цих видах людської активності спрямованість проявляється в особливостях інтересів особистості: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, які реалізуються на потягах, бажаннях, схильностях, ідеалах та ін:

11. в зошиті

12. в зошиті

14. в зошиті

15. в зошиті

16. в зошиті

17. Найбільш ефективним засобом формування характеру є праця. Сильними характерами мають люди, що ставлять перед собою великі завдання в роботі, наполегливо домагаються їх вирішення, котрі долають усі виклики, які на шляху до досягнення цих цілей перешкоди, які здійснюють систематичний контроль за виконанням наміченого. Тому ми маємо право стверджувати, що характер, як і інші риси особистості, формується в діяльності.

18. Поняття про здібності. Структура і види здібностей

Відомо, що за всіх рівних умов (рівня знань, навичок, витрат часу) різні люди досягають неоднакових результатів. Якість і засоби виконання будь-якої діяльності, її успішність і рівень досягнень залежать від здібностей особистості. Здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають умовам успішного виконання тієї чи іншої діяльності, а саме - набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці.

Кожна здібність має свою структуру, яка залежить від розвитку особистості.

Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний та творчий. Людина, яка знаходиться на репродуктивному рівні розвитку здібностей, виявляє високі уміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю і здійснювати її відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися.

7 - ст. до н. е.-5ст. н.е. Грецькі колонії в північному Причорномор’ї - раб.республіки,

Займалися с/господарством(атлас ст.4 N3)

--- Перші переселенці з Мілету(Греція),(найшанов бог - Аполлон)

Острів Березань – перша колонія

Тира (гирло Дністра) Пантикапей (Керч)-перше у Криму

Ольвія (Бузький лиман) Керкінітида (Євпаторія)

Херсонес (Севастополь) Феодосія (Феодосія)

Назви: Ч.м.-Понт Евксінський,Дніпро-Борисфен,Дон-Танаїс,Дністер – Тірас, Дунай- Істр

Причини колонізації: перенаселення,нестача орної землі,пошук металів і ринків збуту

7 -3 ст. до н. е. Скіфи(кочівники) (цар Ідантірс). «Товста Могила» - пектораль

Іраномовні племена (атлас 7 кл.ст.5) описує Геродот

звіринний стиль у мистецтві,короткий меч – акінак(атлас,ст..5)

5 ст. до н. е. -4 ст. н. е. Боспорське царство Цар Мітридат VI (1 ст до н.е.) (атлас ст.5)

(монархія)

514 р. до н.е. Війна скіфів з персами (перський цар Дарій)

4 ст. до н. е. Велика Скіфія (цар – Атей),землі від Дунаю до Дону

Причини загибелі: 1.усихання степів 2.виснаження лісостепу кочівниками

---під тиском сарматів переселилися у пониззя Дніпра і Крим

3 ст. до н. е. -3 ст. н. е. Сармати(Алани) (описав – Овідій в <Трістіях>, Цариця Амага

2 ст.до.н.е. Мала Скіфія(Крим) – Скілур

110р.до н.е. Оборона Херсонесу від скіфів

107р.до н.е. Повстання скіфів у Пантікапеї(Скілур)

1 -2 ст. н. е. Перші писемні згадки про словян (римський історик

Пліній І). теорії походження слов*ян:міграційна і

автохтонна.назва слов’ян – венеди(зарубинецька

культура),початок витоку українців(атлас,ст4)

1 ст.до н.е-70-тірр.II ст.н.е Римський період античної історії Пн.причорноморя

2 -3 ст. н. е. Поширення християнства у містах Пн. Причорномор’я

2 -4 ст. н. е. Готи (король Германаріх),= Черняхівська культура (атлас,ст.4)

--- германські племена

3-7 ст.н.е. Велике переселення народів

4ст.н.е. Венеди розколюються на склавинів а антів

375 р. Вбивство Віннітарієм антського вождя Божа

376 р. Готи розгромлені гунами

4-5 ст. Гуни (король Аттіла)союзники з антами)(атлас,ст.5)

--- войовничість,тваринництво,кочівництво, тюрські племена

4 –поч. 7 ст. Анти (держава-Антське царство),князь Бож(атлас,ст.5)

пеньківська культура

451 р. Каталунська битва (Франція, римляни перемогли гунів)

453 р. Смерть короля Аттіли (держава між Доном і Карпатами)

469 р. Поразка гунів від Візантії (занепад Гунської держави)

6ст.-7ст. Велике переселення слов’ян (поділ на етнічні групи)

--- згадка Йордана про слов*ян

---Балканський п – ів,Балтійське уз – я,верхів’я Дону і Волги

527р. Перша зимівля слов’ян на Балканах(атлас,ст.6)

Г-во слов’ян:(підсічне землеробство,товарне виробництво, складні ірегаційні системи

БОГИ СЛОВ*ЯН

1.Перун(головний – грому,війни) 4.Ярило – весни 7.Дана - води

2.Дажбог – сонця 5.Лада – любові 8.Велес - тваринництва

3.Сварог – неба 6.Марена – смерті 9.Стрибог - вітру

СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ

Виникнення та розквіт Київської Русі

східно-слов’янські племена (6 -7 ст.), що брали участь в етногенезі укр. народу (Атлас 7 клас) ст.7

1 поляни –Середня Наддніпрянщина

2 древляни –між р. Припять і р. Тетерів, «Осіли в лісах», «жили подібно до звірів»

3 уличі –пониззя Дніпра і Буга

4 тиверці –між р. Прут, р. Дністер і р. Дунай

5 дуліби (волиняни,бужани) –Волинь та Пн. Прикарпаття

6 білі хорвати –Карпати і Прикарпаття

7 сіверяни –Пн. Схід України «Їли все не чисте»

5 ст. (кінець) Заснування Києва («Матір міст руських)

6 ст. Венеди (басейн Вісли) Анти (Подніпров’я) Склавини(Подунав’я) – празька к – ра

(атлас 7 кл,ст.4-5)

6 -9 ст. Авари (обри),тюркомовні племена(воювали з Дулібами, (атлас 7 кл,ст.7)

Держава –Аварський каганат(середня течія Дунаю)

602 р. Остання писемна згадка про антів

7 ст. Болгарські племена (Дунайська і Волзька Болгарії) (атлас 7 кл,ст.7)

7 -10 ст. Хозари (Хозарський каганат) (965р. розгромленні Святославом)

жили на Сх. і на Пд.Сх. (атлас 7 кл,ст.8)

9 -11 ст. Печеніги (1036р. розгромленні Я.Мудрим) Причорноморя

839р. Перша згадка назви «Русь»,(теорії походження:1.норманська

(німці – Байєр і Міллер)2.природно - історична(атлас 7 кл,ст.8)

9 -13 ст. Держава –Київська Русь,(франська хроніка)

860, 866, рр. Походи київських князів Аскольда і Діра на Візантію

860р. Хрещення Аскольда(Візантійський патріарх Фотій)

860 –ті рр. Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія (слов’янська азбука)

882 р. -912 р. Князювання Олега в Києві після вбивства Аскольда і Діра

Об’єднання Пн. І Пд.Русі. (атлас, ст.8)

907р. Облога Олегом Константинополя. Вислів Олега – «Київ –

мати городів руських»,підкорив:сіверян, древлян та радимичів

907 р. Перший міжнародний договір

907,911 рр. Договори Русі з Візантією

912 -945 рр. Князювання Ігоря (підкорив уличів і тиверців,добре ставлення до

християнства,подвійна данина древлянам. (атлас, ст.9)

941 р. I Похід на Візантію (поразка,наразився на грецький вогонь)

944р. II Другий похід на Візантію (укладання договору)

944 р. Похід до Каспійського моря і на Закавказзя

945 р. Повстання древлян і смерть Ігоря

945 -957 рр. Ольга, реформи (християнка, угода з Констянтином VII Багрянородним

перша дипломатична подорож до Константинополя,договір з Герма –

нією (Оттон I),підпорядкування ільменських словен,започаткувала

«Уроки» і «Погости»

957 -972 рр. Князювання Святослава (вперше на печатці Святослава – знак тризуб

вислів про нього: «Чужого шукаючи – своє загубиш»;за М.Грушевським

– перший запорожець,прихильник язичества,адміністративні реформи

(посадив своїх синів у містах) (атлас, ст.9)

Дата добавления: 2015-05-22