Інтерпретація, аналіз, постановка діагнозу

Пристижування, глузування, лайка, обзивання

ДОДАТОК 2

Похвала, згода

На противагу загальноприйнятій думці про те, що похвала завжди корисна дитині, вона часто викликає негативні ефекти.

Позитивна оцінка, яка не відповідає Я-образові дитини, може викликати сильні негативні переживання й ворожість до суб'єкта оцінювання. (Я—не гарненька, я—потворна. Я ненавиджу своє волосся. Я не грала добре, я була огидна.)

Діти роблять висновок, що коли на цей раз дорослі оцінили їх схвально, то на наступний раз вони можуть оцінити їх і негативно. Окрім того, відсутність похвали від дорослих, які використовують

її часто, дитина може інтерпретувати як засудження. (Вони не сказали нічого схвального про мою зачіску, це означає, що вона їм не сподобалась.)

Похвалу дитина часто сприймає як спробу маніпулювати нею — хитрий спосіб змусити її зробити те, чого бажають дорослі. (Ви так говорите, щоб я старанніше вчилася.)

Діти іноді роблять висновок, що дорослі не розуміють їх, коли хвалять. (Ти ніколи не сказала б так, якби знала, що я дійсно думаю про себе.)

Вони часто соромляться і відчувають дискомфорт, одержуючи похвалу, особливо у присутності друзів. (Ох, тату, але ж це не правда!)

Діти, яких багато хвалять, можуть стати залежними від тих, хто демонструє таке постійне позитивне підкріплення, потребувати постійної похвали і навіть вимагати її. {Ти нічого не сказала про те, як я прибрав у кімнаті. Або: Я гарний маленький хлопчик? Або: Мамо, який я зараз маю вигляд? Або: Правда, гарний малюнок?)

Подібні повідомлення можуть спричинити руйнівний вплив на образ-Я дитини. Вони спроможні змусити її відчути себе негідною, поганою, нелюбимою. Найчастіша реакція дітей на подібні висловлювання — бумерангом вернути їх дорослим. (А ти — великий буркотун. Або: Ще треба подивитися, хто з нас більший ледар.)

Коли дитина одержує подібне повідомлення від дорослих, які прагнуть впливати на неї, малоймовірно, що такий вплив буде реалізовано. Замість того дитина може виправдати себе й звести нанівець справедливу оцінку дорослих. (І зовсім я не виглядаю вульгарно, так нафарбувавши очі. Або: Несправедливе й смішне зауваження!)

Такі повідомлення інформують дитину, що дорослий її розгадав, "вичислив", знає, які мотиви її поведінки і чому вона так поводиться. Подібний "психоаналіз" дорослих дитина переживає як загрозу її Его, це викликає фрустрацію. Якщо аналіз або інтерпретація виявилися правильними, то дитина може відчути себе збентежено й розгублено від того, що її виставили на показ. (Тобі ніхто не призначає побачень, тому що ти дуже сором 'язлива. Або: Ти так себе поводиш, щоб привернути увагу!)

Коли ж аналіз або інтерпретація дорослого виявляються неправильними, як і буває у більшості випадків, дитина відчуває злість від несправедливого звинувачення. (Я не заздрісна, це абсурдно!)

ДОДАТКИ

Діти часто переймають установку зверхності у дорослих. Дорослі (найчастіше батьки), які часто піддають аналізові дітей, передають їм своє власне почуття зверхності, в тому смислі, що вони розумніші й мудріші за інших. Висловлювання на зразок "Я знаю, чому... ", і "Я бачу тебе наскрізь " зазвичай зразу ж обривають дальше спілкування й привчають дитину утримуватися від обговорювання своїх проблем з дорослими.

Дата добавления: 2015-05-22