Лекція 13. Теорії мотивації

Теоретичні підходи до розуміння мотивів

Серед теоретичних підходів до розуміння мотивів можна виділити такі:

1. Широке розуміння мотивів. Існує загальна мотиваційна

значущість предметів та явищ. Поруч з актуальними мотивами, які спонукають реальну активність, існують потенційні мотиви, які реальну активність не викликають. До потенційних мотивів належать:

· · те, що вже зроблено самою людиною та в якості екс-мотиву спонукає внутрішню діяльність;

· · те, для досягнення чого в людини немає можливостей;

· · низка життєво важливих потреб за благоприємних умов задовольняються автоматично (потреба в кисні);

· · активності людини не вимагає те, що створюється іншими;

· · узагальнені соціальні цінності, система поглядів і моральних норм, завдяки яким людину можуть глибоко хвилювати події, які не мають прямого відношення до її життя.

Цінності, ідеали, інтереси, смисли – різновиди оцінного, небезстороннього, небайдужого відношення людини до дійсності, джерелом чого є потреби. Мотиваційне відношення – оцінне відношення потребнісного походження. Оцінні відношення характеризує: постійна й принципова готовність стати чинниками поведінки (потенційні мотиви); не спонукаючи зовнішню діяльність вони зазвичай слугують детермінантами різних фор діяльності внутрішньої. Загальна мотиваційна значущість явищ існує, тому що важко уявити предмет, який не має для людини ніякого сенсу.

2. Вузьке розуміння мотивів. Мотив – вербалізація мети і програми дії, яка надає людині можливість її розпочати. Якщо людина не сформулювала мотив, вона його не мала, тобто дія була немотивованою. Функції мотивів: спрямовуюча, контролююча, захисна. Ознаки захисних мотивів:

· · зміст мети знаходиться в логічному протиріччі зі змістом програми;

· · програма логічно не суперечить меті, але обґрунтовує її лише частково;

· · негнучкий характер діяльності.

3. Заперечення існування мотивів. Ніяких мотивів взагалі не існує, тому що:

1) їх не можна спостерігати безпосередньо, тому не можна представити як факти дійсності;

2) вони не є фактами як реальні предмети, що доступні спостереженню.

Мотиви є умовні, допоміжні конструкти нашого мислення, які полегшують розуміння – гіпотетичні конструкти. Гіпотетичний конструкт (за Толменом) – це проміжна змінна, яку можна уставити в схему пояснення дії між обставинами ситуації, які первинно спостерігаються, та подальшими явищами поведінки.

13.1. Класичні теорії мотивації.

13.2. Динамічна теорія мотивації Курта Левіна.

13.3. Проблема класифікації потреб і мотивів.

13.4. Специфіка людської мотивації.

Дата добавления: 2015-05-22