Структура сучасної психології

Вступ.

1. Психологія як наука.

2. Методи дослідження.

3. Структура психіки особистості.

Висновки.

Література:

1. Психологія /За ред. чл.-кор.-та АПН України Ю.Л.Трофімова. Підручник для ст-в вищих навч.закладів. Київ, «Либідь», 2001. – 556 с.

2. Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология. Учеб. пособие.М., «Высшая школа», 1977. – 247 с.

3. Основи психології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів /А.І. Веракіс, Ю.І.Завалевський, К.М.Левинський. – Х. –К., 2005. – 416 с.

4. Загальна психологія: Підручник /О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та інш. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.

5. Мясоїд П.А Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища шк., 2001.-487 с.

Вступ

Мета теми – ознайомити курсантів з предметом наукової психології та методами її дослідження. Матеріал дозволяє зрозуміти структуру наукової психології, її зв’язок з іншими науками, значення в професійній підготовки моряка.

Важливим завданням є усвідомлення суті вимог до психологічної підготовки майбутніх фахівців, знайомство з резервними можливостями їх психіки, активізація яких є значущою для роботи в незвичайних екстремальних ситуаціях природного морського середовища. Курсанти повинні усвідомити зв’язок науки психології з іншими навчальними дисциплінами.

1. Психологія як наука.

Термін «психологія» має грецьке походження, зокрема «рsусhе» означає «душа», а «logos» - «вчення». Але це – лише історичний аспект народження даного терміну. Психологія же як наука вивчає певні закономірності, взаємозв’язки, що стосуються психіки усіх живих істот та які існують об’єктивно. Тому предметом вивчення наукової психології є сутність, закономірності та механізми функціонування психіки усіх живих істот.

Наука психологія дуже молода, її трохи більш 100 років. Офіційний початок її народження - 1879рік, коли відомий німецький психолог В.Вунтд відкрив у м. Лейпцигу першу лабораторію експериментальної психології. Але емпіричний психологічний досвід людства є дуже великим.

Тому в наукова психологія відрізняє два види психологічного досвіду особистості: життєвий та науковий. Доведено, що життєвий досвід не може бути узагальненим, оскільки він належить конкретній особі та формується на підставі інтуїції. Науковий психологічний досвід спирається на результати спеціальних досліджень, він є узагальненим та може бути розповсюдженим.

Завдання наукової психології:

- визначення нових психологічних закономірностей, пояснення їх суті, пізнання певних психологічних механізмів;

- формування та удосконалення системи наукових психологічних понять;

- розповсюдження наукової інформації з психології серед населення з метою формування психічної культури тощо.

Значний внесок в розвиток сучасної психології надали такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І.М.Сеченов, І.П.Павлов, Л.А.Орбелі, П.К.Анохін, С.П.Боткін, Н.А.Бернштейн, В.М.Бехтерев, А.П.Лурія, інші.

Психологія тісно пов'язана з іншими науками - філософією, медициною, біологією, фізіологією, педагогікою, соціологією, історією тощо (Мал. 1).

Мал.1. Психологія в системі наук, що вивчають проблеми людини.

Наукова психології є перспективною галуззю пізнання. В її межах сформовані різноманітні психологічні наукові школи, зокрема: функціоналізм, біхевіоризм, фрейдизм, гештальтпсихологія, вітчизняна психологія, аналітична психологія, індивідуальна психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, трансперсональна психологія.

Вітчизняна психологія розвивається на підставі певних принципів.

В визначенні основних принципів розвитку вітчизняної психології значна роль належить Б.Г.Ананьєву, П.П.Блонському, Л.С.Виготському, А.В.Запорожцю, Г.С.Костюку, А.Н.Лєонтьєву, А.Р.Лурії, С.Л.Рубінштейну, Б.М.Теплову, Д.Н.Узнадзе.

Принципи наукової психології:

- відображення;

- детермінізм;

- суб’єктивізм;

- єдність теорії з практикою;

- єдність свідомості та діяльності, інші.

Структуру сучасної психології складають наступні елементи: загальна психологія, вікова психологія, історія психології, соціальна психологія, психологія праці, медична психологія, педагогічна, військова, психологія спорту, сім'ї, торгівлі, порівняльна психологія та інші. Кожна галузь наукової психології має свій предмет дослідження (Табл.1).

Таблиця 1

Теоретична психологія:	Загальна психологія. Вікова психологія. Історія психології. Психодіагностика. Експериментальна психологія. Еволюційна психологія. Психологія аномального розвитку (спеціальна психологія) та інші.
Соціальна психологія:	Психологія соціальних спільностей. Психологія спілкування. Психологія між особистих відносин. Психологія лідерства. Психологія управління та ін.
Прикладна психологія:	Педагогічна психологія. Інженерна психологія. Військова психологія. Спортивна психологія. Психологія мистецтва. Медична психологія. Театральна психологія. Юридична психологія та інші.

Психіка – це специфічний психічний механізм, який дозволяє живої істоті сприймати інформацію з навколишнього середовища, а також з середовища свого особистого організму, та реагувати на цю інформацію.

Знайомство майбутніх моряків з цієї інформацією дозволить навчитися в процесі виконання професійних завдань грамотно використовувати можливості особистої психіки, зокрема її актуальної, потенційної та інтуїтивної, підсвідомого рівня психіки тощо.

2. Методи дослідження.

Методи наукового дослідження – це засоби, які дозволяють вченому отримувати психологічні факти з метою їх подальшого наукового дослідження.

Загальними вимогами до методів наукового дослідження у галузі психології є наступні:

- об'єктивність;

- валідність;

- надійність;

- специфічність;

- економічність.

Загальна наукова класифікація передбачає дві основні групи методів: емпіричні та теоретичні. Емпіричні методи: спостереження, бесіда, анкетування, інтерв'ю, експеримент, тестування, соціометрія та ін. Теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, моделювання, індукція, дедукція та інші (Табл.2).

Методи дослідження психології

Таблиця 2.

Теоретичні методи:	Емпіричні методи:
1. Аналіз. 2. Синтез. 3. Узагальнення. 4. Індукція. 5. Дедукція. 6. Класифікація. 7. Моделювання. 8. Інші.	1. Спостереження. 2. Бесіда. 3. Анкетування. 4. Експеримент. 5. Соціометрія. 6. Інтерв'ю. 7. Тестування. 8. Порівняння.

У процесі наукового пошуку вчені-психологи слідкують таким правилам:

1) від одиничного факту – до особливого;

від особливого – до всезагального;

2) визначення та опис якості невідомого психічного явища здійснюється за допомогою фактів, що вже є відомими сучасної науки;

3) необхідно вимірювати усе що можливо бути вимірюваним (з метою співвідношення відомого з незвичайним).

Науково-дослідницька діяльність характеризується певними етапами(Табл. 3).

Таблиця 3.

Етапи наукової роботи

Етапи	Назва пошукової дії
1.	Вибір проблеми, формулювання теми дослідження, мети, завдань.
2.	Обгрунтування актуальності дослідження, його практичної та теоретичної значимості.
3.	Аналіз рівня вивчення проблеми шляхом знайомства з науковими джерелами, використання теоретичних методів дослідження.
4.	Уточнення об'єкту та предмету дослідження.
5.	Формулювання робочої гіпотези.
6.	Теоретичне обґрунтування гіпотези.
7.	Експериментальна робота щодо перевірки припущення, користування емпіричними методами дослідження, отримання додаткових наукових фактів.
8.	Аналіз, узагальнення результатів самостійного дослідження.
9.	Порівнювання отриманих результатів з даними констатуючого експерименту, формулювання висновок про результати дослідження.
10.	Впровадження отриманих результатів в практику.
11.	Практичні рекомендації.

3. Структура психіки особистості.

Психіка особистості є специфічним психічним механізмом, який дозволяє їй отримувати інформацію з зовнішнього середовища, а також з середовища свого організму, та реагувати на неї. Свідомий рівень психіки свідомість)дозволяє особі реагувати на отриману інформацію за допомогою другої сигнальної системи, тобто мислення та мови.

Вчені визначають етапи розвитку психіки живих істот (Табл. 4).

Таблиця 4.

Дата добавления: 2015-05-22