Щодо поточного і підсумкового контролю

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Тема 13. Глобалізація економічного розвитку

1. Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні та негативні наслідки.

2. Основні напрямки розвитку фінансової глобалізації.

3. Взаємозв’язок демографічних, екологічних, продовольчих, паливно-енергетичних проблем людства.

4. Військові глобальні проблеми.

5. Проблеми нерівності (асиметрії) розвитку країн світу.

6. Охарактеризувати роль міжнародних організацій в регулюванні глобальних проблем

ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

1. Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду

2. Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодії

3. Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.

4. Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин

5. Характеристика та взаємозв’язок форм міжнародних економічних відносин

6. Сутність та тенденції розвитку світового господарства

7. Форми міжнародного поділу праці та фактори його розвитку.

8. Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств

9. Сутнісні риси та основні сфери діяльності ТНК

10. Масштаби і основні характеристики діяльності транснаціональних компаній

11. Поняття та види вільних економічних зон

12. Поняття та особливості функціонування офшорних центрів

13. Показники результатів та динаміки міжнародної торгівлі

14. Показники обсягів та структури міжнародної торгівлі

15. Еволюція теорій міжнародної торгівлі

16. Зустрічна торгівля, її види та особливості

17. Методи міжнародної торгівлі: переваги і недоліки їх використання

18. Характеристика інституційних посередників в міжнародній торгівлі

19. Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку

20. Міжнародний аукціон, його сутність, види та способи проведення

21. Поняття та форми протекціонізму в торгівельно-економічних відносинах

22. Митний тариф, його функції та види

23. Класифікація нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі

24. Методи стимулювання експорту у міжнародній торгівлі

25. Ліцензування і квотування у зовнішній торгівлі

26. Демпінг як засіб торгівельної політики, його види. Антидемпінгові мита та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі

27. Основні фактори впливу на ціноутворення на світових товарних ринках

28. Базисні умови постачання (INCOTERMS) у міжнародній торгівлі

29. Роль Світової організації торгівлі у регулюванні міжнародної торгівлі

30. Товарна структура зовнішньоторговельної діяльності України

31. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України

32. Участь України у світовій торгівлі послугами

33. Джерела зовнішнього фінансування країн

34. Характеристика інституційної та валютної структури світового фінансового ринку

35. Характеристика географічної та функціональної структури світового фінансового ринку

36. Характеристика світових фінансових центрів

37. Особливості розвитку світового ринку цінних паперів

38. Особливості діяльності транснаціональних банків

39. Причини сучасної світової фінансової кризи та її наслідки для розвитку економіки України

40. Види міжнародного інвестування та сучасні тенденції його розвитку

41. Порівняльна характеристика прямих та портфельних інвестицій

42. Світові тенденції руху прямих іноземних інвестицій

43. Фактори впливу на масштаби та структуру іноземного інвестування

44. Контрактні форми міжнародного інвестування

45. Роль спільних підприємств у міжнародних інвестиційних процесах

46. Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі

47. Роль стратегічних альянсів у міжнародному бізнесу

48. Міжнародна інвестиційна діяльність України, її напрямки та масштаби

49. Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні

50. Міжнародний кредит, його функції та форми

51. Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу

52. Характеристика основних форм кредитування експорту

53. Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку

54. Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу

55. Роль ЄБРР у кредитуванні національних економік

56. Види та умови кредитування МВФ

57. Етапи співробітництва України з МВФ

58. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання

59. Особливості розвитку регіональних ринків робочої сили за умов глобалізації

60. Сутність та сучасні види міжнародної трудової міграції

61. Роль міжнародної трудової міграції в економічному розвитку країн світу.

62. Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.

63. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили

64. Рівні регулювання процесів міжнародної трудової міграції

65. Україна у світових міграційних процесах

66. "Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки

67. Сутність валютного курсу та його види.

68. Етапи еволюції світової валютної системи: базові принципи та ключові характеристики

69. Принципи організації валютних відносин в умовах золотомонетного стандарту

70. Основні характеристики та структурні принципи організації Генуезької валютної системи.

71. Особливості розвитку, причини та наслідки кризи Бреттон-Вудської валютної системи

72. Основні характеристики та структурні принципи функціонування Ямайської валютної системи.

73. Особливості становлення та розвитку європейської валютної системи

74. Валютний ринок, його функції та структура

75. Поняття та види валютного арбітражу

76. Види операцій на валютних ринках та їх характеристика

77. Фактори впливу на формування валютного курсу в Україні

78. Сутність та форми міжнародних розрахунків

79. Поняття та види акредитивної форми міжнародних розрахунків

80. Порівняльна характеристика акредитиву та інкасо

81. Порівняльна характеристика авансових платежів і платежів на “відкритий рахунок”

82. Сутність та структура платіжного балансу країни

83. Характеристика економічних факторів впливу на платіжний баланс держави

84. Характеристика структурних елементів платіжного балансу за методикою МВФ

85. Ключові інструменти та механізми відновлення рівноваги платіжного балансу

86. Платіжний баланс України: стан, динаміка та особливості формування

87. Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції

88. Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика

89. Оцінка позитивних та негативних наслідків інтеграції країни до регіональних економічних об’єднань

90. Етапи розвитку економічної інтеграції в Європейському Союзі

91. Характеристика інтеграційних процесів в Європі

92. Характеристика інтеграційних процесів у Північній Америці

93. Особливості інтеграції країн Південної та Центральної Америки

94. Особливості економічної інтеграції країн Азії

95. Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АТЕС)

96. Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції

97. Сутність, причини та наслідки глобалізації світової економіки

98. Фінансова глобалізація: поняття, основні форми її прояву та їх характеристика

99. Класифікація та характеристика глобальних проблем

100. Сутність та шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем сучасності

101. Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем

102. Сутність та сучасні форми прояву глобальної демографічної проблеми

103. Стратегічні напрями економічної інтеграції України

104. Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України

105. Участь України в інтеграційних об’єднаннях

106. Перспективи розвитку інтеграційного співробітництва на пострадянському просторі

107. Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

108. Напрями співробітництва України з ЄС

109. Інвестиційне співробітництво України з Європейським Союзом

110. Напрями співробітництва Україна-Росія

Порядок поточного та підсумкового

оцінювання знань студентів

з дисципліни “міжнародна економіка”

1. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка «н езадовільно» — менше 60 балів; оцінка «задовільно» — 60-69 балів; оцінка «добре» — 70-89 балів; оцінка «відмінно» — 90-100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 60 балів.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами проміжних контрольних заходів та за виконання індивідуального завдання на іспиті (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

2. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної та вечірньої форм навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання контрольних модульних завдань, а також завдань для самостійного опрацювання (рис. 1).

2.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить: 0-3 балів за кожне семінарське заняття(0 балів — оцінка «н езадовільно»; 1 бал – оцінка «задовільно»; 2 бали – оцінка «добре»; 3 бали – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (8 семінарів), за виключенням останнього семінарського занять для проведення модульної контрольної роботи:

· сім семінарських занять максимально по 3 бали (21 бал). Вона базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань, винесених на семінарські заняття, у тому числі розв’язанні розрахункових завдань, участі у ділових іграх тощо;

· інші 9 (від 0 до 3) балів студенти отримують на семінарських заняттях за виконання різної складності завдань, що пропонуються для виконання студентам, та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять, зокрема, робота в групі або групах, що передбачає обговорення проблемного питання, обговорення кейсу, ситуаційної вправи, презентації (п.2.2 б)) тощо.

2.2. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягає підготовка двох індивідуальних завдань на вибір студента та з обов’язковим узгодженням з викладачем, а саме: есе, реферату, аналітичного звіту, огляду іноземної літератури, ситуаційної вправи, реферування наукової та навчальної літератури іноземною мовою; підготовка презентації тощо за тематикою питань курсу, винесених на самостійне вивчення.

За бажанням викладача, ця частина завдань для самостійного опрацювання може бути здана викладачеві без додаткового захисту. Шкала оцінювання одного індивідуального завдання становить: від 1 до 4 балів.

Дана робота має максимальну оцінку 8 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

2.3. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Міжнародна економіка” передбачається виконання 2 модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 12 балів із 50 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Перше модульне завдання передбачає проведення письмової контрольної роботи, що триває 20-25 хвилин і містить, на вибір викладача, 2 теоретичних питань по навчального курсу або одного теоретичного і одного розрахункового завдання по Темах 1 і 2. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою від 0 до 3 балів (0,1,2,3 балів) за кожне питання і проводиться на другому семінарському занятті.

Друге модульнезавдання складається з тестових вправ за Темами 3-14 даного курсу. Студент проходить тестування по кожній із восьми вищенаведених тем, результати якого зводяться у загальну оцінку від 0 до 6 балів (0,1,2,3,4,5,6 балів ) і проводиться на восьмому, останньому, семінарському занятті.

2.4. Студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — у роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 8 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів.

Іспит з дисципліни “Міжнародна економіка” проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності з програмою дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів.

Тривалість іспиту – три астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, в склад якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять заняття, співробітники кафедри, які необхідні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародної економіки.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10;8; 6; 0 балів. Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка «незадовільно» — менше 60 балів; оцінка «задовільно» — 60-69 балів; оцінка «добре» — 70-89 балів; оцінка «відмінно» — 90-100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 60 балів.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами проміжних контрольних заходів та за виконання індивідуального завдання на іспиті (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка ECTS	Оцінка за шкалою КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	89-80	4 (добре)
С	70-79
D	69-66	3 (задовільно)
Е	65-60
FX	59-21	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	20-0	2 незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

Для оцінювання відповідей студентів на екзаменаційні питання використовуються такі критерії:

ü відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

ü рівню «добре» (8 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел

ü задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна та неповна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав задовільний рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

ü незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Дата добавления: 2015-05-22