Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Біржова торгівля в Японії




Своєрідне біржове середовище сформувалося в Японії. Тут діють 8 фондових бірж. Найбільша з них — Токійська, на яку припадає понад 80% біржового обігу цінних паперів. Токійсь­ка біржа — це асоціація брокерських компаній, тобто акціо­нерних товариств, що отримали ліцензію на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Міністерстві фі­нансів Японії.

Законом про цінні папери і біржі Японії передбачено мож­ливість членства в біржі іноземних юридичних осіб. Проте оста­точне рішення про прийняття іноземної юридичної особи в члени біржі залишається в компетенції самої біржі. Іноземні брокерські компанії та фірми, що бажають здійснювати опе­рації на японському ринку цінних паперів, повинні відкрити відділення в Японії й отримати ліцензію на проведення про­фесійної діяльності із цінними паперами в Міністерстві фінан­сів Японії. У тому разі встановлено обмеження щодо кількості службовців, зайнятих у відділенні іноземної брокерської ком­панії. Крім того, керівник відділення іноземної брокерської компанії в Японії має бути громадянином Японії.

Комерційні банки не є членами біржі, однак мають право у разі отримання ліцензії купувати і продавати (за умови посе­редництва брокерських компаній і фірм — членів біржі) усі види


цінних паперів (у тому числі акції промислових компаній) як за власний рахунок, так і за дорученням клієнтів. Крім того, якщо вони задовольняють вимоги статуту біржі, то стають учасниками так званих «похідних», або «спіральних», ринків цінних паперів, організованих Токійською фондовою біржею (ринок державних облігацій з торгівлі на термін).

Біржова політика Японії є більш протекціоністською порів­няно з біржовою політикою в інших країнах. Самостійність бірж у прийнятті в члени біржі представників інших країн дає можливість кожній японській біржі регулювати кількість іно­земних цінних паперів, котируваних на ній. А організація японськими біржами третинних ринків цінних паперів, де мо­жуть брати участь також банки і де є котирувані іноземні цінні напери, ьеде ди розширення інтеграції японського ршіісу цін­них паперів у світовий фондовий ринок.

Таким чином, між фондовими ринками різних країн зберіга­ються певні відмінності. Однак в усіх країнах їхня діяльність контрольована державою, встановлено вимоги до компетент­ності та платоспроможності осіб, які проводять операції з ви­пуску та обігу цінних паперів, і осіб, які купують цінні папери, забезпечують усією потрібною інформацією.

Узагалі, незважаючи на різноманітність форм організації та діяльності фондових бірж, останнім часом у результаті роз­витку інтеграційних процесів в економіці промислово розви­нутих країн намітилася тенденція до певної уніфікації загаль­них правил і процедур діяльності фондових бірж, організації операцій із цінними паперами, поглиблюються контакти між органами державної влади щодо контролю за ринком цінних паперів та діяльністю фондових бірж різних країн.

Нині представники органів державної влади з контролю за ринком паперів і діяльністю фондових бірж США, Німеччини, Японії та деяких інших країн розглядають питання про ство­рення міжнаціонального органу для контролю за операціями з цінними паперами, що в перспективі сприятиме зближенню національних фондових ринків і створенню уніфікованого міжнародного ринку цінних паперів.

Світовий ринок цінних паперів охоплює різні національні системи фондових бірж. Такі системи склались під впливом історичних чинників, традицій, особливостей розвитку націо­нальної економіки, а також досвіду найрозвинутіших біржо­вих ринків.

У світовій біржовій торгівлі спостерігаються тенденції інтеграції біржових систем в єдину світову біржову систему,


що пов'язано з упровадженням нових інформаційних техноло­гій, комп'ютерної техніки, завдяки яким біржі можуть обмі­нюватись інформацією цілодобово.

Інтеграція національних ринків цінних паперів пов'язана з глобальною інтеграцією національних економік. Створюються міжнародні організації (асоціації) з цінних паперів (Міжнарод­на федерація фондових бірж), у межах яких фахівці та органі­зації національних фондових ринків можуть тісніше співпрацю­вати.

Народжуються нові фінансові й технічні інструменти, що сприяють захисту інвесторів від ризику. Удосконалюються стандарти фондових бірж. Це веде до зміцнення стабілізації на фондовому ринку, оскільки усувається можливість виникнен-

±іл Б6ЛИКОІ рі.ЗНИи,і КурСіВ ЦІННИХ ПсШбріБ.

Останні роки характеризуються збільшенням боргових зо­бов'язань у вигляді облігацій, що є більш надійним засобом отри­мання прибутку, ніж акції. Але, на думку деяких фахівців, не­забаром акції переважатимуть кількість облігацій, оскільки вони забезпечують не тільки дивіденди, а й право на власність. Тому передбачається, що біржі обслуговуватимуть значно біль­шу кількість акцій. Окремі біржі спеціалізуватимуться на окре­мих нових видах акцій, менш ризикованих, аніж нинішні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 831; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.