Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва




МПП нерозривно пов’язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, які є формою його прояву і його елементами.

Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) слід розуміти таку форму поділу праці між країнами, при якій збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції праці понад внутрішні потреби.

МСВ розвивається в двох напрямках - виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об’єднань.

Міжгалузева спеціалізація являє собою взаємовідносини між державами при обміні продуктів праці різних галузей виробництва. Така форма переважала в 30-ті роки у взаємовідносинах між комплексними галузями (наприклад, обробної промисловості в цілому і сільського господарства). В 50-60-ті роки ця форма мала місце вже на рівні первинних галузей (автомобілебудування, хімічна промисловість тощо).В 70-80-ті роки на перший план вийшла внутрішньогалузева спеціалізація, яка основана на поділі виробничих програм у межах однієї й тієї ж галузі виробництва.

В територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних видів продукції праці та їх частин для світового ринку.

Основними формами прояву МСВ є предметна, подетальна (повузлова) та технологічна (постадійна) спеціалізація.

Перша з них передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю завершеного і готового до споживання виробу.

Подетальна спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн при випуску вузлів та деталей, а технологічна - на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу.

Найбільш широкого розвитку всі форми спеціалізації набули в машинобудуванні, приладобудуванні тощо.

Розвиток МПП викликав появу в МСВ таких понять як “міжнародно-спеціалізована галузь” та “міжнародно-спеціалізована продукція”. Перша з них характеризує ті галузі, які беруть найбільш активну участь в МПП. Для них характерна висока частка продукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.

“Міжнародна-спеціалізована продукція” - це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і при умові виготовлення в одній чи декількох країнах у значній мірі покриває потреби світового ринку в ній.

Основними показниками рівня міжнародної спеціалізації галузі є такі:

· коефіцієнт відносної експортної спеціалізації

, (2.1)

де: - питома вага товару в експорті країни;

- питома вага товару в світовому експорті.

Якщо Кг >1, то галузь або товар вважаються міжнародно спеціалізованими;

· експортна квота у виробництві галузі,

, (2.2)

 

де: -обсяг експорту за даний період;

- обсяг внутрішнього виробництва.

 

Експортна квота характеризує значення експорту продукції певної галузі для економіки країни.

Міру участі національного господарства в МПП характеризує індекс товарності, t:

, (2.3.)

де: - експорт (річний);

- річний імпорт;

- річний валовий внутрішній продукт.

Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування. Воно являє собою об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв’язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.

У міжнародній практиці виділяють три основні форми кооперування:

1) здійснення спільних програм;

2) договірна спеціалізація;

3) створення спільних підприємств.

Здійснення спільних програм, в свою чергу, відбувається у двох формах: підрядне кооперування, при якому виконавець за дорученням замовника виконує певні роботи з виробництва деталей, вузлів тощо, які є складовою частиною продукції замовника; організація спільного виробництва щляхом об’єднання різних видів ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, науково-технічних тощо) партнерів та закріплення за кожним з них повної відповідальності за виробництво певної частини виробу.

Договірна спеціалізація проводиться з метою недопущення дублювання виробництва та прямої конкуренції на ринку між виробниками-учасниками виробничого кооперування. Суть її полягає у розмежуванні виробничих програм і закріпленні за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції.

Характерними рисами такої форми кооперування як створення спільних підприємств є об’єднання на пайовій основі власності партнерів, спільне управління підприємством, спільне несення виробничого і комерційного ризиків, розподіл прибутку між партнерами згідно з умовами договору. Найбільш поширені у світовій практиці спільні підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю та акціенерних товариств.

Міжнародне кооперування виробництва охоплює різні сфери співробітництва, головними серед яких є:

а) виробничо-технічне співробітництво (розробка і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензій та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);

б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;

в) співробітництво у післяпродажному обслуговуванні кооперованої продукції.

Існує класифікація міжнародного кооперування залежно від його основних ознак. Характерні кооперування, які зустрічаються в світовому господарстві:

· за видами - економічне кооперування, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;

· за стадіями - передвиробниче, виробниче, комерційне;

· за методами, що використовуються, - виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;

· за структурою зв’язків - внутрішньо- і міжфірмове, внутрішньо- і міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;

· за територіальним охопленням - між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;

· за кількістю суб’єктів дво- і багатостороннє;

· за кількістю об’єктів дво- і багатопредметне.

Міжнародне кооперування праці повністю базується на МПП і самостійно існувати не може, в той час як МПП не обов’язково вимагає для свого існування і розвитку міжнародного кооперування праці.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 2002; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.