Суть, передумови та цілі економічної інтеграції

Тема 9. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ.

Надзвичайні обставини: неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Торговельно-політична дискримінація певних країн.

Негативний вплив інфляції.

Фактори, що впливають на платіжний баланс.

Фінансова і грошово-кредитна політика.

Для зменшення дефіциту платіжного балансу використовуються:

· бюджетні субсидії експортерам;

· підвищення імпортного мита;

· відміна податків з процентів, що виплачуються іноземним власникам цінних паперів з метою припливу капіталу в країну;

· грошово-кредитна політика, особливо облікова політика і таргетування грошової маси.

Спеціальні заходи державного впливу на платіжний баланс в ході формування його основних статей ( торгового балансу; «невидимих» операцій; руху капіталу).

На стан платіжного балансу впливають такі фактори.

1. Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція. Загострення суперечностей між трьома центрами суперництва (США, Західною Європою – ЄЕС і Японією) і падіння частки США у світовому промисловому виробництві призвели у 70-х роках до хронічного дефіциту платіжного балансу Сполучених Штатів.

2. Циклічні коливання економіки. Світові економічні й фінансові кризи призводять до значних дефіцитів платіжних балансів то одних, то інших країн.

3. Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних з мілітаризацією економіки і військовими витратами.

4. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності. З 70-х років зростає взаємопроникнення капіталів США, Японії, країн Західної Європи, що посилює між ними як партнерство, так і суперництво.

5. Зміни в міжнародній торгівлі. Різке зростання світових цін на нафту.

6. Вплив валютно-фінансових факторів. З уведенням плаваючих курсів значно зросли ризики валютних втрат, особливо під впливом різких коливань курсів провідних валют світу, які найчастіше використовуються як валюти ціни і платежу: долара США, англійського фунта стерлінгів, євро, японської єни. В очікуванні зниження курсу національної валюти відбувається зсув за строками платежів з експорту й імпорту.

План:

1. Суть, передумови та цілі економічної інтеграції.

2. Етапи економічної інтеграції.

3. Статичні та динамічні ефекти економічної інтеграції.

4. Регіональні інтеграційні об’єднання.

Першопочатково теорія міжнародної економіки розглядала економічну інтеграцію як торгівельну політику, що полягає у дискримінаційному зменшенні або ліквідації торгових бар’єрів лише для країн, що об’єдналися.

Але, оскільки міжнародна торгівля у ІІ-й половині ХХ ст. була доповнена ще й рухом фактів виробництва, економічну інтеграцію слід розглянути як процес економічної взаємодії країн, який приводить до зближення господарських механізмів і приймає форму міжнародних(міждержавних) угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.

Процеси економічної інтеграції призводять до розвитку економічного регіоналізму, коли країни об’єднуються між собою, створюючи в межах свого угрупування сприятливіші умови торгівлі та руху факторів виробництва. Економічний регіоналізм в цілому не розглядається як негативне явище, але може мати неоднозначні наслідки.

Передумови економічної інтеграції:

1. Близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються.

2. Географічна близькість країн, що інтегруються, наявність (у більшості випадків) спільного кордону та історичних зв’язків.

3. Спільність економічних та ін. проблем, що стоять перед країнами.

4. Демонстраційний ефект. В країнах, що створили інтеграційне об’єднання, здебільшого відбуваються позитивні економічні зрушення, прискорюється економічне зростання, підвищується добробут, що заохочує ін. країни до вступу в це об’єднання або до створення економічного інтеграційного угрупування.

5. Ефект «доміно». Країни, що залишилися за межами інтеграційного об’єднання, здебільшого потерпають від відхилення торгівлі, скорочення економічних контактів з країнами, що утворили об’єднання, змушені налагоджувати нові економічні зв’язки. Це спонукає їх до вступу у інтеграційне об’єднання, навіть якщо першопочатково вони не були зацікавлені в цьому.

Численні інтеграційні об’єднання ставлять перед собою подібні цілі. Основні з них:

1. Використання переваг економіки масштабу. Економіка масштабу – це розвиток виробництва, при якому зростання витрат факторів на одиницю продукції призводить до зростання виробництва на більшу величину, ніж одиниця. При зростанні обсягів виробництва, змінні витрати збільшуються, а постійні залишаються ті самі, отже, в цілому, витрати зростають повільніше, ніж обсяги випуску продукції. Розширення ринку, скорочення трансакційних витрат дозволяє залучати прямі іноземні інвестиції, стимулювати створення компаній з іноземним капіталом і т. д.

2. Створення сприятливого зовнішньополітичного клімату. Наприклад, одним з результатів створення ЄС було примирення двох історичних ворогів – Франції та Німеччини.

3. Вирішення завдань торгової політики. Регіональна інтеграція нерідко розглядається як спосіб укріпити переговорні позиції країн – учасників в рамках багатосторонніх торговельних переговорів у ВТО, оскільки узгоджені виступи членів інтеграційного угрупування мають більшу вагу, ніж голоси окремих країн. Крім того, торгівля в межах регіонального блоку є набагато стабільнішою, ніж та, що закріплена торговельними угодами.

4. Сприяння структурній перебудові економіки. Якщо менш розвинута країна приєднується до угрупування розвинутих країн, це розглядається як важливий канал передачі ринкового досвіду, гарантія незмінності економічного курсу і т. д.

5. Підтримка молодих галузей національної промисловості. Часто інтеграційне об’єднання забезпечує протекціоністську підтримку виробникам країн-учасниць цього економічного блоку.

Дата добавления: 2015-05-22