Тема 2 Психіка та характеристика її структури

Зміст понять "психіка", "свідомість", "самосвідомість", "психічні процеси", "психічні властивості", "психічні стани", "психічні якості", "психічні утворення".

Психіка як властивість високоорганізованої матерії. Природа психіки. Функції психіки. Мозок і психіка. Взаємодія фізіологічних і психічних процесів в управлінні поведінкою. Психіка і свідомість. Загальна характеристика основних складових психіки: відчуття, сприйняття, уваги, уяви, мислення, пам'яті, мовлення; ВИД, темпераменту, характеру; емоцій, почуттів; спрямованості, здібностей, вольових якостей, знань, умінь, навичок.

Психіка - здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок, вольових дій та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу.

Психіка - це "суб'єктивний образ об'єктивного світу". Психічне відображення не є дзеркальним, механічно-пасивним копіюванням світу (як дзеркало або фотоапарат), воно співвідноситься з пошуком, вибором, це суб'єктивне відображення оточуючого. Психіка є продуктом головного мозку і створює духовний світ особистості.

Звертаємо увагу на те, що людська психіка не дана у готовому вигляді людині з моменту народження і не розвивається сама по собі, не з'являється сама по собі людська душа, якщо дитина ізольована від людей. У процесі спілкування і взаємодії дитини з іншими людьми в неї формується людська психіка, в іншому у дитини нічого людського ні в поведінці, ні в психіці не виявляється (феномен Мауглі).

Таким чином, людська психіка формується тільки при житті у процесі засвоєння нею культури, створеної попередніми поколіннями. Психіка людини має три складові:

- зовнішній світ, природа її відображення;

- повноцінна діяльність мозку;

- взаємодія з людьми, активна передача новим поколінням людської культури, здобутків.

Психічне відображення характеризується тим, що:

а) дає можливість правильно відображати навколишню дійсність, правильність відображення підтверджується практикою;

б) сам психічний образ формується у процесі активного життя людини;

в) психічне відображення поглиблюється і вдосконалюється;

г) забезпечує доцільність поведінки;

д) переломлюватися через індивідуальність мозку.

Основними формами прояву психіки людини є:

Головний мозок людини - найскладніший і найдосконаліший апарат у світі, вершина процесів еволюції. Про мозок відомо багато, але кожне десятиріччя вчені переконуються, що знають про нього мало. Відомо, що вага мозку від 1100 до 3000 грамів. Головний мозок має форму двох півкуль (ліва і права), що складаються з підкоркових вузлів і кори, крім цього, кора головного мозку складається з мозочка, довгастого мозку.

Кожна ділянка мозку - це самостійна система. Зробимо такий експеримент. Затримайте дихання на декілька секунд, таким чином ви перекриваєте доступ кисню у легені, а через них у кров. Але через 20-30 секунд робите глибокий вдих, кисень знову надходить до легень. Це відбувається завдяки функціям ствола мозку, де знаходяться нервові клітини, які відчувають концентрацію вуглецю в оточуючому повітрі. Ще одна дивна система саморегуляції закладена у стволі мозку: зіниці людини звужуються, коли вона виходить із темної кімнати і, навпаки, розширюються, коли людина знову потрапляє в темну кімнату. Така регуляція відбувається автоматично, щоб не зашкодити чуттєвим клітинам ока.

Ділянка ствола головного мозку регулює положення тіла (коли людина потрапляє на лід, вона губить рівновагу), але завдяки його роботі людина відновлює положення тіла.

Мозкова кора виконує складні завдання аналізу оточуючої обстановки, зберігає в пам'яті сліди минулого досвіду, сприймає сигнали про результат дії, виправляє допущені помилки. Кора мозку є ведучим апаратом, керуючим поведінкою організму. У жаб зовсім відсутня кора великих півкуль, у ящірки вона тільки слабко розвинута; у мавпи й, особливо, у людини вона досягла вершин розвитку.

Мозочок знаходиться у задній частині черепа, під корою, він контролює рівновагу і координує роботу м'язів. При його ушкодженні людина не в змозі нормально рухатися.

Довгастий мозок знаходиться на кінці хребта, він контролює дихання, роботу серця, травлення та інші процеси. Саме тут розміщені всі закінчення головного мозку, які йдуть від головного мозку до спинного.

Півкулі головного мозку (ліва та права). Індивідуальність особистості визначається специфікою взаємодії півкуль головного мозку. Вперше експериментально вивчено функції та взаємодію півкуль мозку в 60-ті роки нашого століття. Дослідниками доведено, що риби, позбавлені півкуль, не змінюють поведінки, голуб, якщо у нього виділили півкулі, розучиться літати, шукати їжу, собака - стане інвалідом, людина не зможе жити зовсім.

У процесі еволюції людини кожна півкуля одержала спеціалізацію, що особливо виявляється у користуванні правою рукою або лівою, розвитку мовлення, просторовій орієнтації, полярності емоційних станів.

Ліва півкуля відповідає за центри мовлення, пам'яті; надає позитивного забарвлення емоційним реакціям.

Права півкуля надає емоціям негативного забарвлення, відповідає за правильну орієнтацію в середовищі. Правші становлять біля 90% всіх людей, домінування правої руки існувало ще у давніх людей. У праці "Рефлекси головного мозку" (1863 р.) І.М. Сєченов дійшов висновку, що "...всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлексами". Психічні явища І.М. Сєченовим трактуються як регулятори, відповіді мозку на зовнішні (навколишнє середовище) і внутрішні (стан організму) дії (подразники). Це приводить до активності людини, яка опосередковується іншими психічними явищами (почуття, воля, пам'ять тощо) і проявляється в різній поведінці людей.

Такі важливі теоретичні положення були експериментально підтверджені й конкретизовані І.П. Павловим (1849-1936). Сукупність поглядів І. П. Павлова на ці закономірності називають ученням про дві сигнальні системи.

У людини сигналами першої сигнальної системи є: конкретні образи, уявлення, які відіграють дуже важливу роль, регулюючи і скеровуючи її поведінку; поряд із першою сигнальною системою є друга, яка має виняткову перевагу. Сигналами цієї системи є слова.

Свідомість - властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх та передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю. Свідомість склалася як властивість високоорганізованої матерії - мозку. Вона криє в собі відображення дійсності за допомогою відчуттів і абстрактного мислення. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, самосвідомість, інтуїція. Людині, і тільки їй, властива вища форма прояву свідомості - понятійне мислення. Людська свідомість має суспільний характер, оскільки сама людина є суспільною істотою. \ Свідомість є вищою, інтегральною формою психіки, результатом суспільно-історичних умов формування людини в процесі трудової діяльності при постійному спілкуванні (за допомогою мови) з іншими людьми./

"Несвідоме - це сукупність психічних процесів, актів і станів, зумовлених явищами дійсності, вплив яких суб'єкт не усвідомлює" (А.В. Петровський). Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулювання поведінки. У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливі цілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій.

Які ж найважливіші психологічні характеристики свідомості?

Перша її характеристика полягає в здатності акумулювати знання про навколишній світ. Це явище відбувається на основі пізнавальних процесів: відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви.

Друга характеристика свідомості - чітко закріплене в ній розрізнення суб'єкта та об'єкта, тобто розрізнення "Я" і "Не-Я" людини. Людина є єдиною з живих істот, яка здатна здійснювати самопізнання, вивчати й досліджувати саму себе.

Третя характеристика свідомості - забезпечення цілеспрямованої діяльності людини. До функцій свідомості належить формування мети діяльності. При цьому зважуються її мотиви, приймаються вольові рішення, береться до уваги перебіг дій, вносяться корективи тощо.

Четверта характеристика свідомості - наявність у її складі певного ставлення до когось чи чогось. Ставлення проявляється в почуттях, що їх можна назвати індикаторами міжособистісних стосунків. Наприклад, під час захворювань із порушенням свідомості відбувається розлад саме у сфері почуттів і ставлення: хворий може зненавидіти свою матір, яку доти гаряче любив.

Обов'язковою умовою формування і прояву всіх зазначених вище специфічних якостей свідомості є мова.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть функції, які контролюються мозком.

2. Як побудований, і як функціонує мозок людини?

3. Поясніть роль лівої та правої півкуль головного мозку.

4. Що таке психіка і чим вона характеризується?

5. Дайте характеристику поняттю свідомість.

Література

1. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. - К., 1999.

2. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. -СПб., 2000.

3. Гамезо М.В. Атлас по психологи. - М, 1999.

4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 2000.

Дата добавления: 2015-05-22