Здійснення критичних зауважень у діловому спілкуванні

Несловесні засоби спілкування: ознаки, типи, використання у професійній діяльності.

Виділяють шість типів спілкування за допомогою тіла:

Тілесний дотик - найпростіший тип (наприклад, обіймання однією рукою за плече — про довірливе ставлення).

За відстанню між співрозмовниками розрізняють такі зони спілкування:

· інтимна (дуже близько),

· особистісна (близько, як правило, між друзями, знайомими);

· Нейтрально-соціальна;

· публічна (загальнодоступна, з багатьма людьми).

Жести — динамічний рух якоїсь частини тіла.

За певними ознаками виділяють такі жести: вроджені й набуті, суто фізіологічні й комунікативно значимі, прості (з одного руху), складні (кілька однорідних рухів, напр., аплодисменти), складені (кілька неоднорідних рухів); за заміщенням мови чи її супроводженням (вказівні, зображальні, ритмічні, емоційні, символічні чи ритуальні). Жести можуть бути багатозначними, синонімічними, антонімічними.

Міміка — рух м'язів обличчя людини відповідно до її почуттів чи настрою; виділяють міміку динамічну й застиглу.

Вираз очей. За значенням виражених емоцій виділяють такі засоби: «широкі» очі, «відсутність» погляду, погляд як вияв уважності тощо.

Інтонація - тип спілкування, що безпосередньо не зв'язаний ч| змістом мови, а виявляється через голос (його гучність, висоту забарвлення) і манеру говоріння (дуже повільно, швидко, уповільнено, розтягуючи слова, запинаючись і т. ін.).

Крім того, до цих засобів відносять і розташування співрозмовників. На підставі взаєморозташування осіб можна визначити стосунки між комунікантами, що вказує на рівнозначність, перевагу, залежність..

^· Передусім несловесні засоби мови повинні відзначатися помірністю у використанні: відсутність їх створює враження неприродності поведінки, надмірність — відволікає від того, що говориться; вони «не повинні привертати до себе більшу увагу, ніж сама мова, слово».

· По-друге, несловесні засоби необхідно розглядати в контексті ситуації, як додаткові до основних — словесних.

· По-третє, існує пряма залежність між службовим станом людини і ступенем використання нею словесних і несловесних засобів мови. Виявлено, що чим вищий щабель соціальної ієрархії займає людина, тим більше вона здатна (і повинна) спілкуватися за допомогою слів. І навпаки, людина з нижчим освітнім, службовим рівнем віддає перевагу жестам, рухам.

· По-четверте, природність і простота несловесних засобів, їхній зв’язок зі сказаним, читаним справляють краще враження на слухача.

«Як здійснювати критичні зауваження»

Критик — це людина, що допомагає критикованому побачити й усвідомити його надбання й недоліки в діяльності, у наслідках роботи.

Щоб бути почутим, критик повинен керуватися такими правилами:

1. Починай із похвали за роботу, яку критикований виконує (виконав) добре, потім вказуй на недоліки. Якщо в роботі значна кількість недоліків, знайди хоч що-небудь, що заслуговує на похвалу.

2. Намагайся вказувати на недоліки, помилки лише віч-на-віч і роби це по-дружньому.

3. Зазнач, що такі помилки допускали й інші, вкажи, як правильно зробити.

4. Якщо можна, уникай прямої критики.

5. Подумай, коли виражати критичні зауваження: зараз чи
пізніше, тут чи в іншому місці.

6. Коли критикований тільки починає займатися певною справою і робить велику кількість помилок, не намагайся виправити всі помилки зразу, зосередься на характерних, грубих.

Дата добавления: 2015-05-08