Городництво та садівництво

Землеробство.

Господарська діяльність.

Охарактеризувати життя господарську діяльність та мистецтво античних міст полісів Північного Причорноморя

Основою економіки за античності було землеробство, яким займалася більшість населення. У Північному Причорномор’ї греки використовували звичні для них агроприйоми і знаряддя праці. В гірських умовах Криму клери влаштовувались на штучних терасах, укріплених підпірними стінами. Земля попередньо удобрювалась і при необхідності зрошувалась. Орали землю дерев’яним оралом із залізним наральником. Зображення такого орала є на пантікапейській монеті, а знахідки наральників відомі на багатьох сільських поселеннях. Вони виготовлялись із залізних брусків довжиною від 24 до 36 см. Знизу наральник розширюється у вигляді лопатки з гострими краями, а зверху звужується у вигляді шипа для прикріплення до дерев’яної основи. Такі наральники лише розрихлюють ґрунт, Грудки землі розбивали мотиками та колотушками. Для збору врожаю користувались серпами і косами різноманітної форми.

Основними зерновими культурами були пшениця, ячмінь, просо, які були традиційні для Північного Причорномор’я. Мабуть із Греції переселенці завезли гречку, яку вирощували в Херсонесі і на Нижньому Дону, а також полбу, відбитки зерен якої на кераміці виявлені на Боспорі. Жито, яке вважалось бур’яном, почали культивувати як самостійну культуру лише в перші століття нашої ери.

Є свідчення античних авторів, що колоністи сіяли озимину. Зокрема Феофраст писав, що ярова пшениця з понтійських колоній відрізняється твердістю, а озимина — м’яка і легка. Ячмінь також вирощували дворядний і багаторядний. Його зображення бачимо на пантикапейських монетах.

Городні культури були невід’ємною частиною харчування. Про культури, що вирощувались у колоніях, насамперед, повідомляють античні автори. Зокрема Геродот пише про цибулю і часник у алазонів і калліпідів. Феофраст згадує про солодку цибулю у Херсонесі і про солодке “скіфське коріння”, яке росло біля Меотіди. В похованнях херсонеського некрополя було знайдено насіння огірків, кавунів, динь.

Про наявність садів у колоніях Північного Причорномор’я свідчить, принаймні, назва міста “Кепи”, в перекладі — “сади”. Крім того, Феофраст пише про смоковниці, гранатові дерева, яблуні і груші різних сортів, що росли на Боспорі. Знахідки кісточок аличі, черешні на таврському поселенні Уч-Баш свідчать, що традиції садівництва мали тут досить глибоке коріння. На деяких клерах Херсонесу сади займали до 20% площі, утворюючи вітрозахисну смугу.

Про велику роль виноградарства свідчать зображення виноградної лози на монетах Німфея, Фанагорії, Тіри. Кісточки винограду виявлені практично на всіх античних пам’ятках.

Розвиток виноградарства зумовлював і розвиток виноробства. Про місцеве виготовлення вина свідчать виробництво гостродонних амфор для вин в Херсонесі і на Боспорі, а також місцеві культи Діонісія. В Ольвії, Херсонесі, на Боспорі знайдені виноробні — оцементовані або кам’яні майданчики для віджиму виноградного соку та кам’яні цистерни, куди цей сік зтікав. Іноді для видавлення соку використовували преси — кам’яні ваги із заглибленими пазами для перев’язування канатами. Щоправда, в Ольвії виноробні відомі лише до перших століть нашої ери У ІІІ ст. до н.е. тут функціонував давильний майданчик і цистерна, а пізніше два майданчики і дві цистерни по 7 000 і 8 000 літрів.

При розкопках міст Північного Причорномор’я досить частими знахідками є довгі криві залізні ножі для зрізування грон винограду. Найдавніший із них (VI ст. до н.е.) знайдено в Ніконії.

Про поширення виноградарства і виноробства свідчить також шанування з IV ст. до н.е. в грецьких колоніях культу Діоніса — покровителя цієї галузі.

Дата добавления: 2015-05-22