Екзаменаційні питання 5 страница

За традиціями кожна дівчина опускала віночки у воду, чекаючи розповіді
про долю та про пару. Плесо річки вкривається вогнями засвічених
свічок, а на березі чути пісні, серед яких і жартівливі:

Де ти, Купайло, ночувало?

Що ти, Купайло, вечеряло?

Я ночувало в Слоуті,

А вечеряло рибку в борщі.

(Записано від О.Г. Медвідь у c. Слоуті на Глухівщині у 2000 р.
студенткою ГДПУ Н. Медвідь)

2.1.8. Жниварська поезія і обрядовий контекст

Жниварські пісні українців, як і всіх слов'янських народів,
відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба - збирання
врожаю. Пісні поділяються на зажинкові, що виконуються до початку
роботи, жнивні - виконувані під час збирання врожаю, та обжинкові (або
дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив.

Ключовим моментом зажинкового обряду було приготування першого снопа -
„воєводи". Його мала нажати „в добрий час" „легка на руку" жниця -
обов'язково із середини ниви. Прикрашений стрічками й квітами
зажинковий сніп кожного дня стояв на полі, де працювали женці, і
символізував межу, до якої вони мали жати. Після жнив перший сніп
урочисто ставили у світлиці на покуті. Перші зрізані колоски, як і
останні, вважалися наділеними особливими якостями, здатними впливати
на майбутній урожай. Бажання зберегти перші колоски, очевидно,
походило від уявлення про те, що в них зберігається плодюча сила
зерна.

Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні звеличували,
опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали
женців. Зжатий останній сніп, „останець" (або „дід") перев'язували
червоною смужкою і урочисто, з піснями несли в село. На полі залишали
жмуток невижатого збіжжя, прикрашеного стрічками і квітами, що
називався Волосовою або Спасовою „бородою", а подекуди - „козою",
"перепілкою". Колосся зв'язували до купи і заламували до низу на схід
сонця, витрушували в зорану серпом землю зерно, клали між стеблин
хлібину, дрібок солі, ставили в воду, щоб у господі не переводився
хліб, приказували: „Роди, Боже, на всякого долю: бідного і багатого!".

Закінчивши жнива, женці мали відпочити на стерні, щоб не боліла спина
і легко було жати наступного року. При цьому співали: "Ой ниво наша,
ниво, Верни нам нашу силу! Ми на тобі жили, Силоньку положили."

З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок з маків,
волошок, калини як символу щедрого врожаю. В такому вінку найкраща
жниця - „княгиня" в парі з хлопцем, що ніс останній сніп та оточенні
дівчат - „дружок", поверталась до двору хазяїна. На Сумщині інколи
тих, хто ніс вінок у село, обливали водою, щоб захистити від нечистої
сили.

Перед двором хазяїна вінок клали на хлібину, щоб „заходив хліб за
хліб, старий за новий", тобто, щоб не було безхліб'я і просили за
нього викуп - „рублика на таночок". Після викупу хазяїн запрошував
женців на гостину, а обжинковий вінок вішав у хаті на стіні і зберігав
до осені, щоб вилущеним з нього зерном розпочати сів озимини.

Важливе місце посідає опис природи. Широко використовується у
жниварських піснях прийом художнього паралелізму, де картини, образи
природи служать і своєрідним поетичним зачином, і засобом
психологічної характеристики людини.

Зменшено-пестлива лексика, яскраві гіперболи, порівняння, загальний
ласкавий емоційний тон цих пісень нагадують колядки і щедрівки.
Величання поєднується з магічним заклинанням врожаю через побажання
того, без чого неможливе життя землероба: здоров'я, добробуту, гаразду
в сім'ї, гарного збіжжя.

Обжинкові пісні нагадують весільні пісні: наявне плетіння обжинкового
вінка, його носять „княгиня" й „дружки".

15. Поетика жанрів літнього циклу календарно-обрядової творчості, їх зв’язок з обрядовістю.

16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості.

17. Поетика жанрів осіннього циклу календарно-обрядової творчості, їх зв’язок з обрядовістю.

18. Зародження родинно-обрядової творчості, її основні форми та особливості (весільна обрядовість, похоронна обрядовість, обрядовість, пов’язана з народженням дитини).

19. Весільна обрядовість. Її виникнення та становлення.

20. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід.

21. Призначення та особливості передвесільних обрядів та обрядів приготування до весілля. Характеристика уснопоетичних творів, що супроводжували ці дійства.

22. Своєрідність пісенного супроводу власне весільних та післявесільних обрядів.

23. Виникнення та становлення похоронної обрядовості.

24. Голосіння, їх виникнення, жанрові різновиди, поетика.

25. Старини, їх виникнення, визначення, класифікація, поетика.

26. Характерні особливості міфологічного та київського циклів старин. БІЙ ДУНАЯ З ДОБРИНЕЮ

· БІЙ ІЛЛІ МУРОМЦЯ З СИНОМ

· БУНТ ІЛЛІ ПРОТИ ВОЛОДИМИРА

· ВОЛХ ВСЕСЛАВИЧ

· ВОЛЬГА

· ДОБРИНЯ І ЗМІЇ

· ДОБРИНЯ СВАТАЄ НАРЕЧЕНУ КНЯЗЕВІ ВОЛОДИМИРУ

· ДЮК СТЕПАНОВИЧ

· ЗЦІЛЕННЯ ІЛЛІ МУРОМЦЯ

· ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І КАЛИН-ЦАР

· ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СВЯТОГОР

· ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СОЛОВЕЙ-РОЗБІЙНИК

· ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ ТА ІДОЛИЩЕ В КИЄВІ

· ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ ТА ІДОЛИЩЕ В ЦАРГРАДІ

· МИКУЛА І ВОЛЬГА

· МИХАЙЛО ДАНИЛОВИЧ

· МИХАЙЛО КАЗАРЯНИН

· МИХАЙЛО ПОТИК

· ОЛЕКСІЙ ПОПОВИЧ

· СТАВР ГОДИНОВИЧ

· ТРИ ПОЇЗДКИ ІЛЛІ МУРОМЦЯ

· ЧУРИЛО ПОЛОНКОВИЧ

27. Художньо-образна структура галицько-волинського, новгородського та казково-новелістичного циклів старин.

28. Історія походження дум, визначення та поетика жанру.

29. Класифікація дум, аналіз дум про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників.

30. Особливості дум про героїчну боротьбу українського народу проти шляхетсько-польського поневолення та суспільно-побутових дум.

31. Жанрово-стильові ознаки історичних пісень, їх визначення, класифікація, поетика.

32. Визначення пісень-хронік, їх поетика.

33. Походження, визначення, тематично-стильові особливості і поетика балад.

34. Виникнення, визначення та класифікація ліричних пісень.

35. Художньо-стильові особливості родинно-побутових пісень, їх поділ на тематичні групи.

36. Визначення, походження, поетична характеристика пісень про кохання та гумористично-сатиричних пісень.

37. Становлення, визначення, поетика пісень про сімейне життя та про трагічні сімейні обставини.

38. Зародження, визначення та класифікація суспільно-побутових пісень.

39. Походження, визначення та художньо-образна структура козацьких та чумацьких пісень.

40. Походження, визначення та художньо-образна структура солдатських та жовнірських пісень.

41. Виникнення, визначення, поетично-ритмічні особливості коломийок, шумок, козачків та частівок, їх класифікація та тематика.

Дата добавления: 2015-05-08