Основні програмні питання

1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна

2. Сутність поняття культура та його різні визначення.

3. Структура та функції культури.

4. Рівні культури: елітарний, масовий, побутовий (традиційний) та їх взаємодія.

5. Антропологічні концепції культури.

6. Теорія циклічного розвитку культури О.Шпенглера.

7. Соціологічна та формаційна (лінійна) концепції культури. (А. Тойнбі, П. Сорокін, К. Маркс та ін.).

8. Теологічні концепції культури.

9. Аполонійська та діонісійська засади Європейської культури.

10. Визначні представники української культурологічної думки.

11. Сутність поняття цивілізації та його співвідношення з культурою.

12. Типологія цивілізації.

13. Техніка, культура та природа людини.

14. Роль культурних орієнтацій в розвитку суспільства.

15. Субкультура. Контркультура.

16. Періодизація історії світової та Вітчизняної культури.

17. Поняття культурної ідентифікації.

18. Ідея рівноправності культур в сучасному світі.

19. Кризові явища в культурі, їх природа та наслідки.

20. Складові елементи національної культури.

21. Співвідношення світової та національної культури.

22. Антропоцентрична та теоцентрична моделі культур.

23. Антропо- та соціокультурогенез у первісну добу.

24. Традиційна і сучасна культура.

25. Еволюціоністська та аксіологічна концепції культури (Є. Тайлора, Г. Моргана).

26. Поняття цінностей та ціннісних орієнтирів в культурі

27. Поняття археологічної культури, культурного шару.

28. Періодизація первісної культуфри та її найхарактерніші риси.

29. Сутність “неолітичної культурної революції”. Трипільський її феномен.

30. Світоглядні засади та характерні риси культури давньосхідних цивілізацій (Єгипет, Вавилон).

31. Найвизначніші досягнення Давньоєгипетської та Шумеро-Вавилонської цивілізації.

32. Характерні риси античної культури.

33. Головні здобутки давньогрецької культури від Крито-Мікенського до архаїчного періоду.

34. Феномен давньогрецької класики. Афінський акрополь.

35. Визначні представники давньогрецької класичної культури (архітектура, скульптура, драматургія, наука).

36. Елліністична культура: характерні ознаки, видатні досягнення.

37. Традиції та спадкоємність культури Стародавнього Риму.

38. Культурні феномени кімерійсько-скіфо-сарматскої доби.

39. Культурна місія Античних полісів Північного Причорномор’я.

40. Світове значення античної культури.

41. Візантійська культура.

42. Світоглядні засади та характерні риси Середньовічної культури.

43. Головні здобутки західноєвропейської середньовічної культури (освіта, література, наукові знання).

44. Романський та готичний стилі західноєвропейського мистецтва та архітектури.

45. Культура та вірування слов’ян у дохристиянську добу.

46. Писемність, освіта, література давньої Русі.

47. Образотворче мистецтво та архітектура Київської Русі.

48. Значення давньоруської культурної спадщини для народу України.

49. Світоглядні засади та характерні риси європейської ренесансної культури.

50. Сутність ренесансного гуманізму та його представники.

51. Високий ренесанс та його титани.

52. Реформація та Північне відродження.

53. Пізнє відродження. Причини кризи та занепаду ренесансної культури.

54. Особливості розвитку ренесансу в українській культурі.

55. Українська освіта, книгодрукарство, література ренесансної доби.

56. Ренесансні впливи в українському мистецтві та архітектурі.

57. Братства та їх роль у національно-культурному відродженні.

58. Характерні риси європейської новочасної культури 17 ст. та її видатні представники.

59. Сутність Просвітництва 18 ст. Французький енциклопедизм та енциклопедисти.

60. Світоглядні засади та характерні риси Європейського бароко.

61. Видатні представники Європейського бароко (архітектура, скульптура, живопис)

62. Європейський класицизм та рококо епохи абсолютизму 17-18 ст.

63. Розвиток освіти та наукових знань в Україні 17-18 ст. Києво-Могилянська академія.

64. Феномен українського бароко.

65. Видатні представники української культури (література, музика, живопис, архітектура).

66. Європейська барокова література, музика театр та драматургія.

67. Світоглядні засади та головні риси розвитку Європейської культури 19 ст.

68. Класицизм, романтизм, реалізм – провідні художні течії в культурі 19 ст.

69. Європейська культура в пошуку шляхів виходу з духовної кризи другої половини 19- поч. 20 ст.: натуралізм, імпресіонізм, символізм.

70. Роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України І пол. 19 ст.

71. Місце Т.Г. Шевченка в українській і світовій культурі.

72. Провідники українського культурного відродження др. пол. 19- поч. 20 ст.

73. Українська драматургія, музика, театр кінця 19 поч. 20 ст.

74. Образотворче мистецтво та архітектура України другої пол. 19 ст.

75. Українська освіта та наука др. пол. 19- поч. 20 ст.

76. Модернізм – культурний феномен 20 ст.

77. Характеристика основних течій та напрямків модернізму: експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм.

78. Течія авангардизму. Український авангард.

79. Тоталітаризм та культура.

80. Феномен масової культури.

81. Течія постмодернізму в культурі на межі 20-21 ст.

82. Український культурний ренесанс 20 ст.: специфіка та періоди розвитку.

83. Діячі українського “розстріляного відродження”.

84. Культурна відлига в пост сталінську добу. Шістдесятники.

85. Дисидентський рух і культура. Мистецтво андерграунду.

86. Тенденції розвитку української культури в добу незалежності.

87. Сучасна українська культура в контексті світового культурного процесу.

88. Культура української діаспори.

89. Духовно-культурний рівень сучасного молодого фахівця з вищою освітою: бачення студента.

90. Протиріччя у розвитку української культури радянської доби 30^і – 80^і рр. Соцреалізм.

[1] Константинополь на Русі називали Царгородом. Після падіння Візантії (1453) – Істамбул.

[2] Імміграція варварів в північно-східну частину Візантії - суттєва риса, яка розділяла стародавні часи від середньовіччя.

[3] Міріобібліон – безліч книжок.

[4] Поняття романська культура позначає пам'ятки, європейського середньовіччя з характерними рисами давньоримської культури.

[5] Теодіцея (франц. theodicee - виправдання Бога, від грец. Theos - Бог та dike - справедливість) - загальний напрям релігійно-філософських доктрин, що намагалися узгодити ідею всемогутнього, благого Бога з ніявністю світового зла, виправдати Бога як творця усього сущого всупереч існування темних сил.

[6] Схоластика – тип середньовічної філософії, цілком підпорядкованої релігії.

[7] Куртуазність – придворно-лицарський, світський напрям літератури 12-14 ст. Провідні теми – уславлення особистих чеснот, мужності та кохання, служіння вітчизні, дамі.

[8] Жонглерами у середньовічній Франції називали мандруючих комедіантів і музикантів.

[9] Менестрелі – співці і музиканти у феодальній Франції і Англії. У 12-13 ст. перебували на службі у сеньйора.

[10] Вперше лінза як пристрій для корекції зору почала використовуватися у XIII ст. Скляний майстер С.Арматі з Флоренції з'єднав дві лінзи за допомогою оправи в 1285 p. Потім він налагодив серійне виробництво окулярів.

[11] Середньовічний годинник пройшов розвиток від великого баштового (ХНІ ст.) до мініатюрного, пружинного (XV ст.). Майстри наступних епох продовжили удосконалення годинника.

[12] Див.: Макарчук С.А. Український етнос (Виникнення та історичний розвиток). – К., 1992. – С.11-12.

[13] Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993. – С.4.

[14] Полонська-Ваиленко Н. Історія України: у 2 т. – К., 1992. – Т.1. – С.53.

[15] Див.: Висоцький С. Азбука з Софійського собору у Києві та деякі питання походження кирилиці //Мовознавство. – 1974, №4. - С.74-83.

[16] Див.: Толочко О.П. Толочко П.П. Україна крізь віки. – У 15 т. Київська Русь. Т.4. – Альтернативи. – К., 1998. – С.315.

[17] Див.: там само.

[18] Див.: Толочко О., Толочко П. Київська Русь. – Т.4. – К., 1998. - С.322.

[19] Див.: Там само..

[20] Философия эпохи ранних буржуазных революций.– М., 1983. – С.266.

[21] Бароко (від італ. barocco –химерний, дивний; від порт. perola barocca – перлина неправильної форми). Назва стилю з’явилася пізніше за його народження і не відповідає його глубинному змісту.

[22] Першим зразком стилю бароко вважається церква Іль-Джезу, побудована 1575 р. архітекторами Джакомо Бароцці да Віньйола та Джакомо делла Порта.

[23]Див.: Философия эпохи ранних буржуазных революций.– М., 1983. – С. 241.

[24] Соколов Ю.А. Осадная башня штурмующих небо.– С. 20.

Дата добавления: 2015-05-22