Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Уманська філія 1 страница




План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

1. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави (кінець ІХ – Х ст.).

2. Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

3. Культура Київської Русі.

 

Методичні рекомендації до теми

Існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з ІХ ст. по 30-ті рр. ХІІІ ст. За першим питанням плану ви повинні проаналізувати процес формування давньоруської державності за перших київських князів – від Олега по Святослава. Розгляньте, які існують теорії про походження держави у східних слов’ян, дайте їм характеристику. Особливу увагу зверніть на «норманську» теорію. Охарактеризуйте політичний устрій ранньої Київської держави. Треба пам’ятати, що монолітною державою Київська Русь не була ніколи. Вона складалась приблизно з 15 удільних князівств, які були досить самостійними. Історики не мають єдиної думки в оцінці територіального устрою Київської держави: її називають і конфедерацією, і співдружністю князівств, і навіть суперсоюзом. Серед внутрішніх факторів розвитку державності зверніть увагу на розвиток феодальних відносин та зміцнення різних форм власності на землю, поборення князями племінного сепаратизму, адміністративні та правові реформи, розбудову міст та систем укріплень, прагнення до духовної консолідації суспільства.

Перші київські князі об’єднали майже всі східнослов’янські землі, створивши таким чином одну з найбільших держав у Європі. Перевірте свої знання про героїчні походи князів, готуючись показати на карті напрямки руху князівських дружин та приєднані до Русі території. Однією з найскладніших проблем київської держави була боротьба з кочівниками. Назвіть основні кочові племена, з якими змушені були співіснувати та воювати русичі. Яку роль відіграли зовнішньополітичні чинники в створенні Київської держави і її подальшій долі?

Посилення і розквіт Київської Русі відбулось за часів правління Володимира Великого та його сина Ярослава. Чому? Дайте коротку характеристику основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики цих князів та зіставте результати діяльності. Яку роль відіграло введення християнства як державної релігії Київської Русі? Приділіть увагу тому, яку роль відігравала та яке місце посідала Київська Русь у міжнародній політиці того часу.

Культурні процеси того часу слід починати розглядати з конфлікту між язичництвом та християнством. Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності. Та все ж домінуючий вплив на розвиток матеріальної та духовної культури Київської Русі мало християнство. Русь мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало. Становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ, зокрема писемності, освітніх закладів, наукових знань, кам’яних храмів, образотворчості. Назвіть основні досягнення в культурних галузях.

Література

  1. Баран Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. – К., 1994.
  2. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов'ян. — К., 1991.
  3. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.
  4. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.
  5. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України, — К., 1996.
  6. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.
  7. Давня історія України: Навч. посібник: у 2 кн. – К., 1994. – Кн.2.
  8. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. – К., 1995.
  9. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.
  10. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
  11. Нартов В.В. Історія України з давніх давен до сьогодення. – Харків, 2006.
  12. Толочко П. Київська Русь. — К., 1996.

 

Індивідуальні завдання (по бажанню на вибір, виконуються у формі письмового реферату чи мультимедійного проекту)

  1. Запровадження християнства у Київській Русі.
  2. Володимир Великий в історії Русі-України.
  3. Ярослав Мудрий в історії Русі-України.
  4. Анна Ярославівна – королева Франції.
  5. Софія Київська – скарбниця культури Київської Русі.

 

Тема 1. Заняття 3. Роздробленість Русі. Галицько-Волинське князівство(ХІІ – перша половина ХІV ст.).

1. Причини і наслідки занепаду Київської держави.

2. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.

3. Зміцнення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Данило Галицький.

4. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького.

 

Методичні рекомендації до теми

Середина ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – це початок періоду роздробленості Київської Русі. Відносно єдину і централізовану монархію змінила монархія федеративна. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. Розмежуванню сприяла також церковна організація – утворення православних єпархій у містах, які стали осередками утворення незалежних князівств. Назвати князівства, які утворилися на території сучасної України.

Роздробленість держави прискорив Любецький з’їзд князів (1097 р.), на якому переміг принцип вотчинного землеволодіння (князі визнали право успадковувати землі, якими вони володіли). З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

Поступальний розвиток Давньої Русі був перерваний монголо-татарською навалою.

Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо-татарських завойовників варто починати з соціально-економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо-татарами була політична роздробленість. Наслідки навали були катастрофічними. В руїнах лежали міста і села. Припинило існування чимало осередків ремесла, торгівлі, культури. Населення обкладалося податками, поборами та відбувало численні повинності. За князями були залишені їхні володіння, але вони підкорялися владі ханів та їхніх намісників – баскаків. Проте руські землі не входили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги монголо-татарської держави – Золотої Орди, а перебували у васальній залежності від неї.

Монголо-татарська навала на багато років призупинила розвиток Русі. Проте героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо-історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо-татарського панування для руських земель.

Починаючи розгляд третього питання, необхідно дати характеристику Галицького та Волинського князівств, причини зростання їх економічної і політичної могутності до об’єднання в єдину державу в 1199 р. Розкрити причини, що сприяли посиленню Галицько-Волинської землі: географічне розташування, існування розвинутих торгівельних шляхів, корисних копалин, зокрема солі, внутрішня та зовнішня політика місцевих князів. Значну роль у зміцненні князівства відіграли князі Роман Мстиславович та Данило Галицький. Звернути увагу на політичний та соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства за часів їх правління, охарактеризувати процеси, що заважали та гальмували розвиток.

 

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.

3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України, — К., 1996.

4. Вовк Г. До питання про так зване золотоординське іго в Україні: суспільне життя // Сучасність. – 1997. - №5.

5. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.

6. Головко О. Галицька держава князів Ростиславичів в історії Центрально-Східної
Європи (ІX-XII ст.). // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2005. — № 5.

7. Головко О. Держава Романовичів та Золота Орда (40—50-і рр. XIII ст.). // Український
історичний журнал. — 2004. — №6.

8. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV ст. – К., 1990.

9. Дашкевич Я. Українські землі в часах галицько-волинської державності (кінець X —
середина XIV ст.). // Пам’ять століть. — 2002. — № 4.

10. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

11. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979.

12. Крипякевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

13. Моця О.П. Населення південно-руських земель ІХ – ХІІІ ст. – К.,1993.

14. Русина О. Україна під татарами і Литвою. – К., 1999.

15. Уривалкін О.М. Історія України (середина ХІІІ – середина ХVІІ ст.). – К., 2005.

 

Індивідуальні завдання

  1. Ідея єдності Русі у літературі ХІІ – ХІІІ ст.
  2. Історичне значення Галицько-Волинського князівства
  3. Галицько-Волинський літопис як історичне джерело
  4. Юрій ІІ Болеслав в історії Південно-Західної Русі

 

Тема 2. Виникнення козацтва і його участь у визвольній боротьбі українського народу

  1. Історичні передумови формування українського козацтва. Козацтво до середини ХVІ ст.
  2. Утворення Запорізької Січі. Особливості її суспільної організації та устрою життя. Реєстрове козацтво.
  3. Селянсько-козацькі повстання у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
  4. Боротьба з турецько-татарською агресією. Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний.

 

Методичні рекомендації до теми

Посилення феодально – кріпосницького гніту на Україні викликало хвилю антифеодальної боротьби, найпоширенішою формою якої стали втечі селян.

Важливо знати, що перші документальні відомості про козаків відносяться до 80-90-х рр. ХV ст. Отже, козацтво виникло в другій половині цього століття. Треба чітко окреслити територію, на якій вперше з’явилися козацькі слободи і хутори. Це – велика смуга на українському пограниччі від середньої течії Дніпра аж до Дністра. Тут козаки займалися землеробством, рибальством, мисливством, степовим бджільництвом тощо. Тут же вільні поселенці створили нову суспільну організацію – козацьку громаду.

Оселившись на нових місцях, козаки вели жорстоку боротьбу за своє існування з татарськими, а також литовськими, польськими і українськими феодалами. Останні захопили частину козацьких земель на Поділлі та Київщині. Під їх натиском козаки змушені були відступати далі на південний схід. У перші десятиріччя ХVІ ст. козацьке населення особливо зростає в районі Черкас і Канева. Незабаром і в цій місцевості осідають феодали і починають різними шляхами поневолювати козацькі маси. Частина козаків почала відходити в район дніпровських порогів і південніше їх, куди й раніше вони періодично прибували на промисли.

Повсякденна загроза з боку татар і турків, а також литовських, польських і українських феодалів примусила козаків будувати на Запоріжжі дерев’яні укріплення – “городці” або “січі”. У 40-х рр. ХVІ ст. виникла Запорізька Січ, тобто козацька організація, в яку об’єдналися окремі, самостійні доти, дрібні січі. Тільки об’єднання в одну козацьку громаду –“товариство” з одним центральним органом управління – кошем могло забезпечити козацтву існування за порогами. Одним з перших місць перебування центру Запорізької Січі був острів Томаківка. Поступово склався своєрідний адміністративний та військовий устрій Запорізької Січі. Необхідно знати його структуру, функції та особливості.

При ознайомленні з матеріалами про реєстрове козацтво, слід визначити, які цілі ставили правлячі кола Литви і Польщі при його організації; перші набори реєстрових козаків; їх обов’язки і привілеї; внутрішній устрій реєстрового війська; територія його розселення; соціальний склад реєстрових козаків; причини, що обумовили перехід частини реєстровців на бік борців проти кріпацтва та іноземних поневолювачів.

Важливою складовою теми козацтва є його участь у боротьбі з іноземними загарбниками та у розгортанні боротьби народних мас проти феодально – кріпосницького гніту. Особливу увагу слід приділити участі козаків у турецько – татарських походах, які значно активізувалися на початку ХVІІ ст. і пов’язані з ім’ям П.Конашевича – Сагайдачного. Окремою сторінкою антифеодальної боротьби народних мас кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. є селянсько – козацькі повстання К.Косинського, С.Наливайка, М.Жмайла, Т.Федоровича, І.Сулими, П.Бута, К.Скидана, Д.Гуні. Треба добре знати причини повстань, їх хід, керівників та наслідки, одним з яких була проголошена польським урядом у 1638 році Ординація війська Запорізького реєстрового, яка позбавила реєстровців багатьох привілей. Визначаючи значення селянсько – козацьких повстань, варто відмітити, що вони послаблювали шляхетську Польщу та її панування в Україні, допомогли набути народним масам досвіду збройної боротьби, послабили феодальний гніт, прискорювали визрівання самосвідомості українського народу.

 

Література

  1. Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український феномен. - К., 1995.
  2. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.,1991.
  3. Боплан Г. Опис України. – К.,1989.
  4. Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.
  5. Величко С. Летопись. – К.,1993.
  6. Володарі гетьманської булави. - К., 1994.
  7. Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.
  8. Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994.
  9. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // УІЖ. – 1999. - №6.
  10. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.
  11. Денисенко А. Козацький гетьман Байда – Вишневецький // Київська старовина. – 1992. - № 1.
  12. Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – Запоріжжя, 1997.
  13. Захарченко П. Запорізька Січ — предтеча української гетьманської державності. //
    Історія України. — 2003. — № 18.
  14. Козацькі Січі. - К, 1998.
  15. Наливайко Д. Козацька духовна республіка. – К.,1992.
  16. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.,1960.
  17. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т.- К., 1990-1991.

Індивідуальні завдання

1. Військове мистецтво козаків.

2. Козацька символіка.

3. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином.

4. Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Ординація 1638 року.

 

Тема 3. Заняття 1. Утворення української гетьманської держави

  1. Політико-адміністративний устрій держави Війська Запорізького. Територія та кордони. Органи влади. Державна символіка.
  2. Створення української армії. Полководці-сподвижники Богдана Хмельницького.
  3. Економічна й соціальна політика уряду Б.Хмельницького.
  4. Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького.

 

Методичні рекомендації до теми

Визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького – це не лише походи та битви, а й початок процесів національного державотворення. Підсумки визвольної боротьби у 1648-1649 рр. давали можливість почати будівництво української козацької держави. 8 серпня 1649 р. Б.Хмельницький підписав з польським королем Зборівську угоду. Проаналізуйте пункти цього договору, що обумовлювали можливість розвитку самостійних державних інституцій. Покажіть на карті «Територію війська Запорізького» та поясніть її статус. Зверніть увагу, які українські землі увійшли до автономного козацького утворення (традиційні осередки українського народу, зони посиленої колонізації, райони дій попередніх козацько-селянських повстань). Кордони Гетьманщини не були законодавчо підтвердженими. Обидві сторони дивилися на Зборівський договір як на тимчасовий та прагнули встановити свій контроль над усією Україною. Поразка козацького війська під Берестечком призвела до підписання нового, Білоцерківського договору. Порівняйте пункти Зборівської та Білоцерківської угод. Б.Хмельницький не поспішав виконувати обмежувальні пункти. На визволену територію переносився традиційний військовий і громадський устрій козацтва. До влади прийшла національна за складом козацька старшина. Поясніть, яким чином сформувався політико-адміністративний устрій Гетьманщини та статус Запорізької Січі.

Формально вищим органом влади в державі була загальна військова рада, яка називалася Військовою або Генеральною. За гетьманування Б.Хмельницького, з метою зміцнення його особистої влади, вплив загальної ради на державне життя був обмеженим. Поясніть, які функції поєднував гетьман та інші державні органи: Старшинська рада, Рада при гетьманові, Генеральний Уряд. Державними символами стали герб Війська Запорозького та державні клейноди, які стали продовженням козацької символіки.

Гарантом успішної розбудови держави була армія. Вона формувалася на організаційних принципах Запорізької Січі та мала свої підрозділи. Окремими військовими з’єднаннями керували талановиті полководці – сподвижники Б.Хмельницького. Серед них відомі імена Івана Богуна, Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Золотаренка. Серед соратників гетьмана були також І.Виговський, П.Тетеря, С.Зарудний, С.Мужиловський, Ю.Немирич, А.Жданович, які становили нову українську правлячу еліту.

Козацтво остаточно оформилося в окремий стан суспільства. Фактично козацтву відводилося те місце в суспільстві, яке раніше належало шляхті. Тим самим закладалися передумови для реставрації колишнього станового ладу, але вже на національній основі.

Під натиском народних повстань і бойових дій магнати й пани, католицьке духовенство, власники королівщин змушені були залишити свої маєтки і втікати. В результаті феодальне землеволодіння було суттєво обмежене, а кріпосне право знищене. Хмельницький якийсь час стримував зростання великого землеволодіння. Земельні угіддя, залишені панами, захопили козаки і селяни: частина угідь перейшла у власність військового скарбу. Козаки й селяни стали вільними дрібними землевласниками. Міщани отримали змогу вільно і безперешкодно займатися ремеслами, промислами і торгівлею. Зменшення розмірів поборів і повинностей сприяло зростанню економічної спроможності селянських господарств. В містах відкрилися нові можливості для прояву підприємницької ініціативи ремісників і торговців. Зміцнилися позиції православного духовенства. Поясніть джерела поповнення державної скарбниці.

Поряд із вирішенням складних питань внутрішньої політики у діяльності гетьманського уряду чи не найголовніше значення мала зовнішня політика. Перемоги української зброї сприяли зростанню міжнародного авторитету України. Дипломатичні стосунки козацької держави з іноземними країнами активізувалися. У складних військово-політичних умовах гетьман постійно шукав союзників для боротьби проти Польщі. Для зручності розділіть держави, з якими підтримувались дипломатичні стосунки молодої української держави на групи (за сторонами світу чи за особливими інтересами). Обов’язково проаналізуйте відносини з Кримським ханством, Молдавським та Трансильванським князівствами, Московською державою та Шведським королівством.

Література

  1. Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Б.Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорізьке. – К., 1999.
  2. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ - ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
  3. Гуржій О. І. Іван Богун: деякі міфи та реальність. // Український історичний журнал.
    — 1998. — № 1.
  4. Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Г.Грабянки. – К., 2007.
  5. Історія українського козацтва: В 2 кн. – К., 2007.
  6. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
  7. Нартов В.В. Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України. – Харків, 2007.
  8. Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність (ХVІІ ст.). – К., 1995.
  9. Переяславська Рада очима істориків, мовою документів. – К., 2003.
  10. Сергійчик В. Армія Богдана Хмельницького. – К., 1996.
  11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська Національна революція (1648 – 1676 рр.) - К., 1999.
  12. Степанков В.С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування української держави (1648 – 1654). – К., 1991.
  13. Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654 – 1657. – Львів, 1996.
  14. Шудря М. Лицарі булави. – К., 2008.
  15. Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану. – К, 2000.

 

Індивідуальні завдання

  1. Переяславська рада: міфи та реальність.
  2. Іван Богун – легендарний полковник.
  3. Козацька тема в українській та зарубіжній художній літературі.

 

Тема 3. Заняття 2. Україна в добу Руїни

  1. Боротьба старшинських угруповань за владу.
  2. Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.
  3. Наслідки Руїни в історичній долі України.

 

Методичні рекомендації до теми

Розгляд даної теми необхідно почати з визначення хронологічних рамок цього періоду. Важливим аспектом у з'ясовані причин, що поклали початок Руїни є аналіз політики Московії, Польщі, Туреччини та Кримського ханства стосовно України, і в зв'язку із цим зовнішньополітична орієнтація гетьманів на військову підтримку цих країн. Також необхідно простежити, на які соціальні верстви опирались українські лідери.

Аналізуючи діяльність гетьмана І.Виговського, необхідно звернути увагу на ставлення українського козацтва до процедури його обрання, соціальної та зовнішньої політики, розглянути зміст Гадяцької угоди, причини зречення гетьманства та приходу до влади Ю.Хмельницького. Розкрити зміст Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату 1660 р. та їх наслідки для України.

Розкриваючи проблему політичного поділу Української держави на Правобережну та Лівобережну, необхідно з’ясувати причину цього факту, визначити в сфері впливу яких країн та інтересів опинились регіони України, проаналізувати зміст та наслідки Андрусівського перемир'я 1667р.

Розглядаючи обрання П. Дорошенка на гетьманство об'єднаної України (1668 р.), варто звернути увагу на перспективи цієї події, а також на геополітичну ситуацію (претензії Польщі та Москви), відсутність узгоджених дій українських сил, проаналізувати причини союзу П.Дорошенка з Туреччиною, умови та наслідки Бучацького мирного договору 1672 р. Особливу увагу треба звернути на політику Туреччини та Кримського хана стосовно України, що призвело до значних людських та матеріальних втрат. Завершенням війни стало укладення Бахчисарайського договору 1681 р. між Москвою, з одного боку, та Туреччиною і Кримським ханством з другого. При цьому слід акцентувати увагу, що інтереси України значною мірою нехтувались. Завершити розгляд політичних, військових, територіальних та економічних процесів Руїни необхідно аналізом змісту та реалізації умов Вічного миру між Росією та Польщею 1686 р.

Серед наслідків Руїни для українського народу зверніть особливу увагу на соціально-економічне становище 70-80-х рр. Охарактеризуйте адміністративно – політичний і соціальний устрій Лівобережної України і Слобожанщини. Зазначте особливості становища Запорізької Січі у другій половині ХVІІ ст. Проаналізуйте також зміни соціального і національного складу населення, еволюцію феодального землеволодіння, появу елементів буржуазних відносин у сільському господарстві, промисловості і торгівлі.

 

Література

  1. Володарі гетьманської булави. - К., 1994.
  2. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ - ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
  3. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К., 1999.
  4. Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Г.Грабянки. – К., 2007.
  5. Історія українського козацтва: В 2 кн. – К., 2007.
  6. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська Національна революція (1648 – 1676 рр.) - К., 1999.
  7. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.
  8. Смолій В.А., Степанков В С. Правобережна Україна у другій половині XVII ст.: Проблема державотворення. - К., 1993.
  9. Чухліб Т.В. Петро Дорошенко. – К., 2007.
  10. Чухліб Т.В. Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження. – К., 2007.
  11. Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради до Андрусівської угоди (1659 – 1667). – К., 2003.

Індивідуальні завдання

Гетьман І.Виговський.

Гадяцький договір.

Юрій Хмельницький. Переяславські статті 1659 р.

Чорна рада в Ніжині. Гетьманування І.Брюховецького.

Андрусівське перемир’я 1667 р.

Гетьман П.Дорошенко.

Гетьманування Д.Многогрішного

Обрання гетьманом Самойловича та його діяльність (1672 – 1687 рр.).

Чигиринські походи 1677 – 1678 рр.

Бахчисарайська угода 1681 р.

“Вічний мир” 1686 р.

Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

1. Україна за гетьманування І.Мазепи. Участь українського народу в Північній війні.

2. Обмеження та ліквідація автономії України у ХVІІІ ст. в складі Російської імперії.

3. Українські землі в міждержавних відносинах ХVІІІ ст.

 

Методичні рекомендації до теми

Розкриваючи питання гетьманування І. Мазепи, в першу чергу треба звернути увагу на умови в яких знаходилась в цей період Україна: її територія була поділена між Росією, Польщею та Туреччиною, кожна з яких мала свої геополітичні інтереси стосовно майбутнього володіння українськими землями, проаналізувати територіальні та політичні наслідки „Вічного миру” 1686 р.

Обрання гетьманом І.Мазепою супроводжувалось укладанням „Коломацьких статей” 1687 р. які визначали зміст відносин України та Московії, в цьому ракурсі слід визначити головний політичний аспект цих домовленостей.

Розкриваючи внутрішню політику І.Мазепи слід виділити декілька аспектів: соціально-економічний, зміцнення влади гетьмана, меценатсво та розкрити їх зміст.

Аналізуючи причини переходу І.Мазепи на бік шведського короля, слід звернути увагу на політику Петра І в Україні, розкрити характер участі українського народу у Північній війні (військовий, економічний аспекти, ставлення до неї українського суспільства) та її наслідки, показати, які сили підтримали Мазепу та реакцію Москви ці події, з’ясувати причини невдачі І. Мазепи в реалізації своїх планів. Важливо підкреслити, що одним із головних наслідків виступу І.Мазепи стала активізація політики ліквідації автономії України, що мала декілька аспектів: в першу чергу треба зосередити увагу на політичній складовій цього процесу, тобто обмеженні прав гетьмана шляхом запровадження царського резидента при гетьмані Скоропадському, створенням Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства в 1727 р., його ліквідацію в 1734 р. та створення „Правління гетьманського уряду” також слід розглянути в ракурсі південної політики Російської імперії по зміцненні своєї влади в Україні. Відновлення гетьманства та діяльність К.Розумовського підсилювало роль старшинської верхівки, проте слід звернути увагу на причини відновлення, які були досить хиткими, що і призвело до ліквідації Катериною ІІ цього інституту влади в Україні.

Розглядаючи питання про міжнародне становище України в зазначений період, в першу чергу слід звернути увагу, що українські землі на початку ХVІІІ ст. знаходились у складі Російською імперії, Польщі та Туреччини. Росія, знаходячись на піднесенні після успішного завершення Північної війни, розширювала свої кордони на півень шляхом війн з Туреччиною. Слід проаналізувати територіальні наслідки російсько-турецьких війн 1735-1739 рр., 1768-1774 рр., 1787-1791 рр. Розкриваючи проблему поділів Польщі, слід звернути увагу на їх причини, які в більшій мірі носили міжнародний характер, тому в поділі Польщі приймали участь, крім Росії, Австрія та Прусія. Як результат цих процесів більшість українських земель опинилась в складі Російської імперії, що мало як позитивні так і негативні моменти, які слід виділити. До складу Австрії увійшла Галичини та була приєднана Буковина. На завершення розкриття цього питання необхідно порівняти становище українських земель в складі цих держав.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 373; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.063 сек.