Основні поняття

Вивчи!

Зверни увагу!

Психофізіологія рухового апарату людини і раціоналізація трудових процесів.

ТЕМА 3

3.1 Загальні відомості про будову рухового апарату людини та йогофункції.

3.2 М`язова сила і витривалість.

3.3 М`язова діяльність працівника.

3.4 Робоча поза працівника.

3.5 Принципи раціоналізації трудових процесів

Від засвоєння 3 чи 4 тем в значній мірі залежить сприйняття студентом методики психофізіологічного нормування праці. В зв`язку з цим необхідно добре вивчити функції рухового апарату людини, м`язову діяльність працівника, чітко визначити принципи раціоналізації трудових процесів, звернути увагу на організацію робочої пози працівника.

Найбільш загальним проявом життедіяльності організму, основним засобом пристосування його до зовнішнього середовища є рухова діяльність.

Функціонально до складу рухового апарату входять нервові клітини головного і спинного мозку та їх аксони, а також кістково – м`язова система.Керівну і регулювальну функцію виконує центральна нервова система (ЦНС).роль кістково – м`язових органів є виконавчою.

Руховий аппарат людини у процессі праці розглядається з одного боку як джерело енергії, а зі ншого – як робоча машина, що змінює завдяки рухам предмет праці.

Активну функцію під час руху виконують скелетні м`язи. Кістки під час виконання рухів служать важелями, тобто відіграють пасивну роль.

За наявності протидії скороченню м’язи розвивають певне напруження, силу, під дією якої кістки змінюють своє положення.

Скелетні м`язи виконують такі функціїї:

n переміщують тіло у просторі (ходьба, біг);

n переміщують частини тіла відносно одна одної(рухи ніг, рук голови);

n підтримують позу тіла.

Сукупність двох ланок, з` єднаних між собою суглобом є кінематична пара. У суглобах відбуваються різні рухи. Розрізняють одновісні, двовісні й тривісні суглоби,що відповідає одному, двом і трьом ступеням свободи рухів.

Максимальна сила м` яза залежить від кількості і товщини його волокон, частоти нервових імпульсів, швидкості м` зових скорочень і відбувається тоді, коли в роботу включені всі рухові одиниці за повного тетанусу.

Для вимірювання м` язової сили застосовують динамометри: кистевий і становий.

Ефективність використання рухового апарату людини у процесі праці залежить не лише від її м`язової сили, а й від витривалості. Максимальна м`язова витривалість визначається підтриманням максимального зусилля протягом однієї хвилини. Фіксується значення на початку і через одну хвилину.

Співвідношення між м`язовою силою і витривалістю людини характеризує її працездатність.

Розрізняють режими м`язової діяльності працівника: статичні і динамічні.

Статичні напруження людини у процесі праці повязані з підтриманням в нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтримання робочої пози.

Залежно від характеру діяльності мускулатури статична робота поділяється на два види.

Робота забезпечується особливим станом мускулатури – тонусом. При тонусі м`язова робота виконується під дією слабких нервових імпульсів, характеризується меншими затратами енергії і може тривати довгий час.

Динамічна робота – найпоширеніший вид діяльності рухового апарату людини у процесі праці. Вона характеризується швидкими точними, координованими рухами.

Динамічна робота завжди поєднується зі статичною роботою, і при цьому утворюються складні рухові ансамблі.

Залежно від об`єму м`язової маси, яка використовується у процесі праці, розрізняють три види роботи:

- локальна

- регіональна

- загальна

зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час работи; достатній обзір робочого місця; свободу дій і швидку зміну робочих рухів;

зручність для розвитку необхідних м`язових зусиль; мінімальні затрати енергіїї; максимальну результативність праці.

Раціоналізація робочої пози здійснюється стосовно конкретного робочого місця і змісту праці.

Організація робочого місця передбачає його планування, устаткування і сторення сприятливих умов праці, при цьому враховуються антрополятричні(зріст людини, подвижна її рухових ланок); біомеханічні(траекторія рухів, зона досягнення); психофізіологічні (зона обзору, хорактер сигналів, моторні дії і розміщення органів керування); санітарно – гігієнічні (створення сприятливих умов виробничого сеседовища та організація відпочинку) вимог.

Зміст трудового процесу характеризується складним поєднанням моторних, перцептивних і мнемічних дій.

З механічного боку руха характеризуються траекторією, швидкістю, темпом, силою.

З психологічної сторони тркдові рухи класифікуються залежно від мети яка досягається в результаті їх виконання.

А з фізіологічного боку трудовий рух є руховим умовним рефлексом, а трудова операція як сукупність рухів і дій є системою умовних рефлексів – динамічним робочим стереотипом.

Рухи окремих частин тіла людини характеризуються певним, швидкісними параметрами. Фізіологічними принципами раціоналізації трудових рухів є:

- правильне використання активних і пасивних сил;

- плавність рухів;

- безперервність рухів;

- овальність траекторії рухових ланок;

- помірний діапазон рухів;

- поєднання роботи обох рук;

- виключення зайвих рухів, економія рухів;

- ритмічність рухів;

- обмеження статичних навантажень;

- рівномірний розподіл навантаження на аналізатори.

Руховий аппарат. Кінематична пара. Ступінь свободи рухів. Рухова одиниця. М`язова сила. М`язова витривалість. М`язова діяльність. Робоча поза. Робоче місце. Трудовий процес. Операція. Рух. Трудова дія. Трудовий прийом. Ритм. Темп.

ТЕМА 4 Закономірості функціонування огганізму людини на трудові навантаження та умови праці.

4.1 Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини.

4.2 Енергетика трудової діяльності.

4.3 Закономірності функціонування дихальної системи людини у процесі праці.

4.4 Реакції серцево-судинної системи працівника та трудові навантаження.

4.5 Особливості відновлювальних процесів в організмі працівника після роботи.

ЗВЕРНИ УВАГУ.

При вивченні цієї теми необхідно знати, що трудова адаптація має складну структуру. В ній виділяють психофізіологічний, соціально-психологічний та професійний аспекти. Значущістьокремих аспектів для різних видів адаптації неоднакова. Кожен з видів адаптації істотно виливає на процездатність та здоров’я працівника. В зв’язку з цим необхідно вивчити закономірності функціонування фізіологічних систем людини у процесі праці.

Дата добавления: 2015-05-22