Підприємства. Матеріально–технічне забезпечення є найважливішою умовою безперебійної діяльності кожного підприємства

Матеріально–технічне забезпечення є найважливішою умовою безперебійної діяльності кожного підприємства.

Під матеріально-технічним забезпеченням підприємства розуміється процес забезпечення підприємства усіма видами матеріально-технічних ресурсів у необхідний термін і в обсягах, необхідних для здійснення його виробничо-господарської діяльності.

Від організації постачання, своєчасності надходження матеріальних ресурсів у виробництво в необхідному асортименті, кількості та належної якості в кінцевому підсумку залежить рівномірний, ритмічний випуск продукції, її якість і ефективність діяльності колективу. Тому, основним завданням підприємства з організації та управління матеріально-технічним забезпеченням є своєчасне, безперебійне і комплексне постачання всіх необхідних матеріальних ресурсів для здійснення виробничого процесу в точній відповідності з затвердженими плановими завданнями. При цьому сам процес постачання повинен здійснюватися при мінімальних транспортно-складських витратах і найкращому використанні матеріальних ресурсів у виробництві. Останнє для матеріаломісткої фармацевтичної промисловості, де витрати на сировину складають у середньому 60-70% від собівартості продукції, має особливо важливе значення.

У загальному вигляді завдання матеріально–технічного забезпечення підприємства можна визначити так:

1. Дотримування обґрунтованих термінів закупівлі субстанцій і матеріалів.

2. Забезпечення точної відповідності між обсягом закупівлі та потребами в матеріальних ресурсах (надлишок або недолік кількості поставлених матеріальних ресурсів також негативно впливає на баланс оборотних фондів і стійкість випуску продукції, і, крім того, викликає додаткові витрати при відновленні балансового оптимуму).

3. Дотримання вимог виробництва, що висуваються до сировини та матеріалів.

Основними критеріями, які визначають закупівельну політику фармацевтичного підприємства, є економічні фактори.

Матеріально–технічне забезпечення (МТЗ) фармацевтичного підприємства повинне забезпечувати виробництво усім, що потрібно, коли це потрібно, де це потрібно, причому потрібної якості і за цінами, що дозволять випускати якісні і доступні за цінами лікарські засоби.

У західній практиці закупівельної діяльності розроблено ряд «загальних правил» чи рекомендацій, які не тільки істотно полегшують взаємини з постачальниками і банківською сферою, але й упорядковують положення виробника, створюють умови для виживання в конкурентній боротьбі. Вони можуть бути сформульовані таким чином: в основу успішної підготовки і виробництва продукції, за інших рівних умов, повинні бути покладені добрі відносини між підприємствами з одного боку, і кредиторами та постачальниками, з іншого боку.

Таким чином, на оптимізацію ланки процесу постачання впливають не тільки зовнішні фактори, але і внутрішні пріоритети, пов'язані з різним розумінням оптимальної діяльності і цілями інших ланок, що викликає необхідність пошуку економічних компромісів між різними структурними підрозділами фармацевтичного підприємства. Співвідношення витрат на матеріально–технічне забезпечення у різних його сферах відрізняється в залежності від виду товару і країни (табл. 7.4.).

Національна рада управління фізичним розподілом продукції США провела аналіз розбивки витрат матеріально–технічного забезпечення по різних галузях промисловості. У деяких галузях рівень витрат на МТЗ дуже близький: так, у харчовій промисловості він складає 13,4% товарообігу, а в експортному машинобудуванні – 13,3%. Однак, питома вага окремих статей витрат суттєво відрізняється: так, на облік замовлень у харчовій промисловості приходитися лише 0,2% обороту, а в електронному машинобудуванні – 1,2%, тоді як витрати на утримання запасів складають 0,3%. (табл. 7.5).

Таблиця 7.4

Дата добавления: 2015-05-22