Договірні взаємовідносини в бізнесі

У всіх сферах господарювання на ринкових засадах організація підприємницької діяльності базується виключно на договірних взаємовідноси­нах. Це підтверджує незаперечну істину, що саме договори є ви­значальною і по суті єдиною правовою формою партнерських взає­мин.

Договір (контракт, угода) — це форма документального закрі­плення партнерських зв'язків (предмета договору, взаємних прав та обов'язків, наслідків порушення домовленостей). Він опосеред­ковує взаємини в процесі праці, виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

У ринковій системі господарювання застосовуються два види договорів: установчий та підприємницький. Установчий договір є письмовим документом, що засвідчує волевиявлення фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприє­мницький договір відображає згоду сторін (партнерів) стосовно без­посереднього здійснення вибраної підприємницької (бізнесової) діяльності в певній організаційно-правовій формі.

Теоретично і практично заведено виокремлювати кілька груп підприємницьких договорів за сферами діяльності (табл. 2). Пе­реважну більшість документально оформлених взаємовідносин у підприємництві становлять договори щодо внутрішньогосподарсь­кої та зовнішньоекономічної діяльності. Решта господарських чи інших взаємин оформляється у вигляді договорів (контрактів, угод) щодо підрядних послуг, трудових відносин, страхування, розра­хунків і кредитування.

Оскільки сутність переважної більшості договорів (контрактів, угод) є зрозумілою з їхньої назви, то буде доцільним детальніше пояснити суть лише деяких з них.

o Договір на поставку товарів через посередника укладається на поставку фірмою-посередником певних видів продукції покуп­цям (споживачам) із наперед обумовленою формою її оплати.

o Договір про аукціонний продаж товарів є документальним офор­мленням угоди щодо прилюдного продажу виставленого на аукціон товару (лотами чи поштучно) за найвищу ціну, оголошену покупцем.

o Державний контракт є письмовим документом, що передба­чає забезпечення потреб споживачів, які фінансуються за рахунок державного бюджету, і поповнення державного резерву відповід­ними видами продукції.

o Лізингова угода — це договір між виробником і споживачем стосовно довгострокової оренди машин, устаткування, складних приладів, транспортних та інших технічних засобів праці.

o Договір обов'язкового медичного страхування відображає до­кументально оформлені відносини між страховиком (страховою ме­дичною установою) і страхувальником (підприємством чи органі­зацією в особі їхніх керівників), що передбачає страхування персо­налу (трудового колективу). Зміст такого договору зводиться до оплати страховиком медичних послуг працівникам страхувальни­ка та сплати останнім певних грошових внесків в обумовлені дого­вором терміни.

o Договір поручительства — документально оформлена домо­вленість між трьома сторонами (поручителем, кредитором і борж­ником), відповідно до якої поручитель у разі неплатоспроможності боржника зобов'язується протягом наперед обумовленого терміну з моменту настання строку платежу відшкодувати позичену борж­ником суму.

o Ліцензійний договір відрізняється від звичайної ліцензії (доз­волу) на здійснення певного виду підприємницької діяльності. Вія укладається між власником конкретної інновації (ліцензіаром) та особою, яка бажає набути право на її використання (ліцензіатом), і передбачає надання виключної ліцензії на використання винаходів чи «ноу-хау» за певну винагороду у вигляді пашуального платежу або роялті.

o Договір про спільну діяльність належить до документів госпо­дарського призначення, що передбачає започаткування спільної діяльності без створення юридичної особи (без заснування товари­ства). Основною його умовою є сплата учасниками (партнерами) майнових або грошових внесків, які потім стають загальною пайо­вою власністю.

Як відомо, укладенню договорів (контрактів, угод) завжди передують переговори, під час яких в усній або письмовій формі ви­словлюються наміри (пропозиції) щодо встановлення договірних взаємин для наступної співпраці. Такий намір (пропозицію) у пись­мовій формі називають офертою. При цьому варто знати різницю між поняттями «твердої» і «вільної» оферти.

Табл. 2

Дата добавления: 2015-05-22