Визначення чисельності окремих категорій працівників

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності підприєм­ства, його керівництво має визначити необхідні для їхньої реалі­зації ресурси, у тім числі трудові.

Планування трудових ресурсів на діючому підприємстві почи­нається з оцінки їхньої наявності. Останнє передбачає інвентари­зацію робочих місць, виявлення кількості тих, хто працює на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення про­дукції, надання послуг). Аналіз і дальші розрахунки проводяться за категоріями працівників (робітники, керівники, спеціалісти, службовці), а для кожної з них — за професіями, спеціальностями, розрядами. Щодо працівників розумової праці, то в цьому разі можна використати систему інвентаризації трудових навичок або спе­ціальностей, тобто реєстрацію професійних навичок службовців із зазначенням кількості працівників, які володіють ними.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їхнього використання та на аналіз факторів, які впливають на цей рівень, — технічних, організаційних, соціально-економічних.

Об'єктами аналізу в такому разі стають:

o номенклатура продукції, що виготовляється, та послуг, що надаються;

o утрати робочого часу та причини таких;

o характер та порівняльний рівень технологічних процесів і устаткування;

o прогресивність та відповідність сучасним вимогам органі­зації праці та виробництва;

o рівень мотивації трудової діяльності;

o норми обслуговування та виробітку, рівень фактичного вико­нання норм тощо.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від спе­цифіки підприємства, особливостей його функціонування. Зокрема:

1) розрахунки за обсягом будуть різними для підприємств масо­вого та серійного виробництва у порівнянні з підприємствами оди­ничного й дослідного виробництва;

2) підприємство, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, натрапить на значно більші проблеми в розрахунках ніж під­приємство, що тільки збільшує обсяги виробництва чи надання послуг;

3) підприємству, виробництво на якому має ритмічний характер протягом усього року, незнані проблеми виробництва сезонного характеру, у тім числі щодо розрахунків чисельності персоналу.

За умови значних організаційних змін (наприклад створення нового підприємства) оцінка майбутніх потреб у трудових ресур­сах є досить складним завданням. У цьому разі використовують типові структури, моделі, аналоги.

За визначення чисельності на перспективний період необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища, а саме:

v ринкову кон'юнктуру, зв'язану з тим чи тим видом діяльності;

v циклічність розвитку економіки, передбачення можливого за­гального економічного спаду;

v регіональні особливості ринку праці (переміщення виробни­чих потужностей в регіони з нижчою вартістю праці);

v державні (урядові) програми, замовлення, контракти (згідно з останніми підприємство зобов'язане створювати нові робочі місця);

v юридичні аспекти (закони, договори з профспілками і т. ін.), що регулюють трудові відносини, захищають інтереси окремих категорій населення та працівників;

v можливості використання тимчасового наймання працівників, надомної праці.

Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої профе­сійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи того підприємства. Але в будь-якому разі вона має базуватись на врахуванні мож­ливої економії затрат праці за факторами.

Розглянемо систему необхідних (основних) розрахунків на при­кладі промислового підприємства. Передовсім для виявлення загальної (здогадної) чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період викорис­товується метод коректування базової чисельності:

Ч_пл =

де Ч_пл— чисельність промислово-виробничого персоналу, що не­обхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Ч₆— базова (очікувана) чисельність, осіб;

—плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;

— сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:

Ч_пл =

де — повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслу­говування та управління виробництвом), нормо-годин;

Т_рп— розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин (табл. 4.2);

К_вн— очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються (), розраховується за формулою

=

де t_i — планова трудомісткість одиниці i -го виду-виробу, нор-мо-годин;

т. — кількість виробів i -го виду, одиниць;

п — кількість видів виготовлюваних одиниць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих ро­ботах (), — контроль технологічного процесу, управління апа­ратами, машинами та іншим устаткуванням, розраховується за нор­мами обслуговування, а саме:

=

де m_o — кількість об'єктів, що обслуговуються (агрегатів і т. ін.);

П_зм — кількість змін роботи на добу;

К_ro — коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою

К_ro = , де f — плановий про­цент невиходів робітників на роботу;

Н_об — норма обслуговування одного агрегату (машини) — кількість об'єктів на одного робітника.

Чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати тру­домісткість робіт (), визначається за формулою

= П_рм*П_зм* К_ro

де П_рм — кількість робочих місць.

Чисельність працівників управління спеціалістів, службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормуван­ня, якщо дані щодо трудомісткості є достатньо вірогідними.

За браком інформації або надмірною трудомісткістю розрахунків можна пропонувати метод нормування чисельності цих категорій персоналу з використанням кореляційної залежності типу

= або

= a_o+a₁*x₁+a₂*x₂+.......+a_o*X_n,

де — нормативна (планова) чисельність працівників управ­ління за конкретною функцією;

х₁х₂... х_n — значущість факторів, що визначають чисельність працівників за даною функцією;

U₁U₂... U_n — показники ступеня за чисельного значення факторів;

а_o — постійний коефіцієнт рівняння нормативної залежності;

а₁а_г...а_п — коефіцієнти регресії (показники ступеня або коефіцієнти), що визначають міру впливу кожного фактора на чисельність працівників.

За встановлення чисельності управлінського персоналу керують­ся типовими штатними розкладами (схемами, моделями), вироб­леними наукою управління та практикою у тій чи тій сфері діяль­ності.

Додаткова потреба персоналу на перспективний (плановий) пе­ріод заявляється на підставі порівняння його фактичної наявності та потреби на плановий період за окремими професіями та квалі­фікаціями.

Вона розраховується як очікуваний приріст з урахуванням ком­пенсації зменшення (вихід на пенсію, призов до армії та ін.), замі­ни практиків спеціалістами тощо.

Дата добавления: 2015-05-22