Ефективність і шляхи підвищення якості

Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість виробів гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому (рис. 3).

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого гатунку, навіть якщо досягнення останнього зв'язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується. Всіляке ж зменшення витрат праці означає зростання його продуктивності.

Якість продукції формується, як відомо, під вагомим впливом сучасних досягнень розвитку науки і техніки. Проте тут існує і зворотний зв'язок.

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє неабиякий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

Зокрема, підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, робототехнічних комплексів тощо.

Рівень якості засобів виробництва і предметів споживання безпосередньо впливає на структуру виробництва, функціональний розподіл потужностей машинобудівних підприємств. Підвищення технічного рівня засобів праці і якості предметів праці дозволяє використовувати більше інвестиційних і матеріальних ресурсів для випуску споживчих товарів, а поліпшення якості продукції підприємств видобувних галузей створює додаткові фінансові можливості для масштабнішого державного інвестування і швидшого розвитку відповідних галузей обробної індустрії. Технічний рівень машин і устаткування у певній мірі визначає структуру виробничих потужностей, використовуваних для виготовлення нових знарядь праці та запасних частин до них.

Не потребує особливих доказів безпосередній вплив більш надійної техніки та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів. У зв'язку з цим достатньо навести такий приклад. Технологічні заходи щодо підвищення якості металу шляхом його термічної обробки і покриття пластмасами вимагають майже втричі менше інвестицій, ніж на створення потужностей для адекватного додаткового обсягу його виробництва.

Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.

Рис. 3. Багатоспрямованнй вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства.

Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом та цілеспрямованістю можна об'єднати у три взаємозв'язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

Серед технічних шляхів (заходів) підвищення якості продукції визначальне місце належить постійному удосконаленню проектування, техніко-технологічної бази підприємства. Це зумовлюється тим, що належне підґрунтя технічного рівня і якості виробів формується у процесі їх проектування. Саме у цьому циклі здійснюється комплекс лабораторно-дослідних і конструкторських робіт, спрямованих на забезпечення необхідних (бажаних) техніко-економічних параметрів зразків продукції. Про вирішальне значення стадії проектування для досягнення рівня якості у відповідності з вимогами ринку свідчить хоча б той факт, що понад 50% відмов технічних пристроїв спричинюється дефектами, допущеними при проектуванні виробів. Досягнення запроектованого рівня якості будь-якої продукції можливе лише за умови високої технічної оснащеності виробництва, застосування найновішої технології, суворого дотримання технологічної дисципліни.

До важливих і ефективних шляхів цілеспрямованого підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності на світовому і національному ринках небезпідставно відносять поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації і забезпечення заданого рівня якості. Адже саме стандарти і технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів щодо технічного рівня та інших якісних характеристик виробів, тенденції розвитку науки і техніки.

Ринкові умови господарювання передбачають активне і широке використання організаційних чинників підвищення якості продукції на усіх підприємствах. До таких чинників відносяться: запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління ним, які уможливлюють ефективне застосування високоточної техніки і прогресивної (бездефектної) технології; удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самоконтролю на усіх стадіях виготовлення продукції; розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами і споживачами продукції; вивчення і запровадження позитивного досвіду,.накопиченого зарубіжними і вітчизняними підприємствами у галузі проектування і виготовлення високоякісних виробів тощо.

Нагальною потребою є розробка і використання різноманітних форм і методів дійового соціально-економічного впливу на всю низку процесів формування і забезпечення виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції. Формами і методами економічного впливу на ці процеси є перш за все узгоджена система прогнозування і планування якості продукції, встановлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів, достатньо потужна мотивація праці усіх категорій працівників підприємства, а соціального — всебічна активізація людського чинника, проведення правильної кадрової політики, створення належних умов праці та життєдіяльності.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке план виробництва продукції?

2. Які складові має виробнича програма?

3. Які дані використовують підприємства при складанні виробничої програми?

4. Що означає економічне обгрунтування виробничого плану?

5. Які вихідні дані використовують для визначення максимально можливого випуску продукції?

6. Як розраховується середньорічна виробнича потужність?

7. Що таке якість як економічна категорія?

8. Що означає абсолютний та відносний рівень якості?

9. Які існують основні методи для визначення рівня якості продукції?

10. Які є шляхи підвищення якості продукції?

Тести:

1. Виробнича програма-це......

а) завдання підприємства на наступний період;

б) сукупність завдань по обсягу виробництва продукції на певний період;

в) мета діяльності підприємства;

г) програма розвитку підприємства.

2. Скільки частин має виробнича програма?

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

3. Що не використовує підприємство при розробці виробничої програми?

а) вихідні дані про пропозицію товару на ринку;

б) дані про попит на продукцію;

в) портфель замовлень на продукцію інших споживачів;

г) державні контракти та державні замовлення.

4. Що з вихідних даних є найвагомішим для визначення максимально можливоговипуску продукції?

а) інвестиційні ресурси;

б) трудові кадри;

в) середньорічна виробнича потужність;

г) прибуток підприємства.

5. Технічний рівень якості охоплює лише.......

а) технічно-економічні характеристики;

б)споживчі характеристики;

в) фізичні характеристики виробу;

г) техніко-експлуатаційні характеристики.

6. Шляхом обчислення обраних для вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів знаходять

а) абсолютний рівень якості;

б) відносний рівень якості;

в) перспективний рівень якості;

г) оптимальний рівень якості.

7. Показники якості продукції поділяються на:

а) одиничні і комплексні;

б) диференційовані і загальні;

в) абсолютні і відносні;

г) прості і складні.

8. Для оцінки якості чого застосовується найбільш складна за кількістю система показників?

а) медичних засобів;

б) продуктів харчування;

в) знарядь праці;

г) одягу.

9. Які з показників якості продукції відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів?

а) патентно-правові;

б) естетичні;

в) ергономічні;

г) економічні.

10. Скільки існує методів для визначення рівня якості виробів?

а) 3;

б) 5;

в) 2;

г) 4.

11. Які два методи використовують для визначення абсолютного рівня якості?

а) об’єктивний;

б) диференційований;

в) комплексний;

г) органоліптичний.

12. Одним із варіантів якої оцінки є інтегральний показник?

а) органоліптичної;

б) об’єктивної;

в) комплексної;

г) диференційованої.

13. Підвищення якості продукції еквівалентне

а) збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці;

б) збільшенню її виробництва з незмінними витратами праці;

в) зменьшенню пропозиції на продукцію;

г) зменьшенню виробництва та збільшенню витрат праці.

14. Який з показників не використовують для визначення загального рівня усієї сукупності продукції?

а) коефіцієнт оновлення асортименту продукції;

б) коефіцієнт виробничої потужності;

в) частка виробничого браку;

г) частка принципово нових виробів у загальному їх обсязі.

15. Які показники якості продукції відображають ступінь економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем?

а) екологічні;

б) показники надійності, довговічності, безпеки;

в) показники призначення;

г) економічні.

Дата добавления: 2015-05-22