Теорія пошуку відчуттів М. Цукермана

У дослідженні Каліджмана Ромпа (1995) була застосована спеціально розроблена шкала для виявлення потреб у пошуках сексуальних відчуттів із пунктами, в яких спеціально акцентувалась увага на пошуках збудження, новизни й інтенсивності у переживаннях соціальних відчуттів. Була також розроблена шкала пошуку відчуттів, не пов’язаних із сексуальним досвідом. Обидві шкали виявились такими, що високо корелюють. Найвищі показники за цими шкалами зафіксовано в осіб, які вживають наркотики та алкоголь перед сексуальним актом. Установлена кореляція з кількістю сексуальних партнерів та з незахищеним ректальним сексом у гомосексуальних чоловіків. Імпульсивний пошук відчуттів від’ємно корелює із задоволенням собою і партнером у неодружених парах студентів коледжу. Показники за шкалами пошуку відчуттів у суб’єктів, які живуть у цивільному і зареєстрованому шлюбі, від’ємно корелюють із задоволеннями відносинами, а кореляція між балами шлюбних партнерів вище у пар, які перебувають у щасливому шлюбі, ніж у пар, які звернулися за допомогою до сімейного психотерапевта. У цілому, одружені пари мають відносно більш високі кореляції з пошуком відчуттів. Розлучені особи мають більш високий рівень інтенсивності пошуку відчуттів, ніж одружені суб’єкти (Цукерман, Ніб, 1980). Розлучені чоловіки мають більш високий рівень пошуку відчуттів, ніж неодружені. Отже, зрозуміло, що потреба у пошуку відчуттів є вирішальним фактором стабільності відносини. Сімейні стосунки є більш задовольняючими і стійкими між суб’єктами, кожному з яких властивий низький рівень імпульсивного пошуку відчуттів. Розбіжності між рівнями інтенсивності потреб у пошуку відчуттів у партнерів є джерелом проблем; обидва партнери з високим рівнем пошуку відчуттів, хоча спочатку є сумісними, пізніше теж починають переживати певні проблеми, коли їх потреба в різноманітті відчуттів розводить їх у різні боки.

Дослідження ризикованої поведінки в різних сферах діяльності свідчить про те, що найбільш щільно корелюючими сферами є паління, вживання алкоголю та наркотиків, а також сексуальна сфера (Цукерман і Кульман, 2000). Ризиковане керування автомобілем і прагнення брати участь в азартних іграх є більш периферичними видами реалізації потреби у пошуку відчуттів. Роль сексуальної активності, вживання алкоголю і наркотиків у дезінгібіції була обговорена раніше. Ідея «адиктивної особистості» підтримується кореляційними зв’язками між схильністю до ризику в цих галузях. Навіть секс може набувати адиктивного характеру у деяких людей.

Вивчення паління серед студентів коледжів, проведене у 1970-х роках, показало високий рівень зв’язку паління серед чоловіків зі схильністю до пошуку відчуттів: серед чоловіків із високим рівнем інтенсивності пошуку відчуттів виявилось 67 % тих, хто палить; із середнім – 47 %, і лише 18 % тих, хто палить, виявилось серед опитуваних із низьким рівнем інтенсивності пошуку відчуттів (Цукерман та ін., 1972). Друге дослідження, проведене у тому ж навчальному закладі в середині 1980-х років, описане в 1990-х роках, продемонструвало, що за цей період відбулося різке зниження інтенсивності паління серед чоловіків, але незначне – серед жінок. Як і раніше, зв'язок виявився значущим: серед тих, хто палить, 20 % осіб мають високий рівень інтенсивності пошуку відчуттів, 12 % – середній, і 15 % – низький.

Якщо поєднати всі ці результати, можна простежити закономірний зв'язок паління з інтенсивністю пошуку відчуттів. В інших країнах було знайдено подібні ж зв’язки.

Дослідження зловживання алкоголем було проведене пізніше для того, щоб виявити опосередковувальні механізми, які пояснюють зв'язок зловживання алкоголем з потребою у пошуку відчуттів. Пошук відчуттів не тільки корелює із вживанням алкоголю, але також пов'язаний зі сприйманням переваг і ризиків щодо вживання алкоголю. Кац та інші автори (2000) виявили, що, хоча пошук відчуттів пов'язаний з позитивними очікуваннями від вживання алкоголю, він також безпосередньо пов'язаний із вживанням алкоголю, не опосередкованим будь-якими очікуваннями. Стасі (1997) встановив, що як пошук відчуттів, виміряний за допомогою шкали імпульсивного пошуку відчуттів, так і позитивні очікування були пов’язані із вживанням алкоголю серед студентів коледжу.

Цукерман і Кульман (2000) також установили за допомогою п’ятифакторної шкали пошуку відчуттів зв’язок між високим рівнем вживання алкоголю студентами коледжів та інтенсивністю пошуку відчуттів. Шкала імпульсивного пошуку відчуттів не має пунктів, зміст яких мав би деякий натяк на вживання алкоголю чи наркотиків; однак такий зв’язок чітко простежується. Цукерман і Кульман (2000) також установили, що шкали агресії і комунікабельності співвідносяться з високим рівнем вживання алкоголю як у чоловіків, так і у жінок; і навпаки, вживання наркотиків виявилося пов’язаним лише з імпульсивним пошуком відчуттів, комунікабельністю у чоловіків і винятково з пошуком відчуттів у жінок.

Клонінгер (1987) описав два типи алкоголіків. Перший має відносно пізній початок зловживання алкоголем, втрату контролю над його вживанням і почуття провини або страху відносно своєї залежності. Другий тип має порівняно ранній початок вживання алкоголю і патерн антисоціальної поведінки, яка включає інциденти бійок та арештів, що стають усе більш явно вираженими у разі вживання алкоголю. За даними цього дослідження, представникам останнього типу зловживання алкоголем властивий високий рівень пошуку нового і пошуку відчуттів. Дослідження, проведені в 1970-1980-х роках, дозволили встановити, що пошук відчуттів, пов'язаний із вживанням наркотиків серед молоді (Цукерман, 1994), опосередкований вживанням алкоголю. Перехід від вживання алкоголю до вживання марихуани пов'язаний з більш високими балами за шкалою пошуку відчуттів. Установлено також збільшення балів за шкалою пошуку відчуттів у осіб, які переходять від марихуани до інших сильнодіючих наркотиків. З’ясовано, що високий рівень пошуку відчуттів характерний для осіб, схильних до вживання наркотиків будь-якого типу як симулянтів (амфітамін, кокаїн, марихуана, ЛСД), і як депресантів (барбітурати та героїн).

Наявність потреби у пошуку відчуттів у молодших підлітків є прогнозом пізнього вживання алкоголю та наркотиків.

Що стосується ризикованого керування автомобілем, небезпечних видів спорту та інших видів ризикованої активності, було встановлено, що багато людей з числа тих, хто має високий рівень пошуку відчуттів, займається ризикованими видами спорту, такими як пірнання на велику глибину. Встановлено також високий рівень інтенсивності пошуку відчуттів у людей, які займаються такими видами спорту як стрибки у воду, парашутні стрибки тощо. Крім того, багато осіб із високим рівнем пошуку відчуттів вдаються до ризикованого керування автомобілем (їзда на швидкості, яка значно перевищує дозволену, та інші порушення).

Не знайдено пояснення причин того, чому деякі види спорту й інші види активності з невеликою загрозою ризику теж приваблюють суб’єктів із високим рівнем пошуку відчуттів. Наприклад, до цієї групи видів діяльності належить плавання, танці і навіть шахи.

Що стосується професій, то більший відсоток тих, хто прагне до пошуку відчуттів, спостерігається серед військових, волонтерів, які виявляють бажання брати участь у військових операціях у невоєнний час. Поліцейські ж мають невисокий рівень пошуку відчуттів порівняно з представниками загальної популяції. У цілому ж схильність до ризикової поведінки може бути притаманна саме тим, хто має високий рівень потреби у пошуку відчуттів.

Існують деякі види діяльності, які не можна вважати ризикованими для одних осіб, але які пов’язані з ризиком для інших. Наприклад, диспетчери, що здійснюють контроль за процесом авіаперельоту і під владою яких перебуває доля великої кількості пасажирів, мають більш низький рівень потреби у пошуках відчуттів, ніж пілоти, але порівняно з групами цивільних службовців і студентів диспетчери мають значно більш високий рівень потреби у пошуку відчуттів. Лікарі, медичні сестри, психологи, парапрофесіонали, які були волонтерами, працюючи в кімнатах невідкладної допомоги, виявились такими, що мали високий рівень пошуку відчуттів за всіма субшкалами, порівняно з лікарями, які працюють у традиційних умовах стаціонару.

Існують дослідження відносно переваг, які люди з високим рівнем потреби у пошуку відчуттів віддають тим чи іншим засобам інформації та розвагам. Як установив Цукерман у 2006 році, пошук відчуттів не є винятковою прерогативою ризикованої поведінки, його роль простежується і у виборі розваг. Хоча особи, які характеризуються високим рівнем пошуку відчуттів, віддають перевагу досвіду безпосередньої участі в активних розвагах, таких як вечірки, нічні клуби, рок-концерти, вони також прагнуть і до досвіду вікарного, замісного характеру: драматургія, телебачення.

Музичні та мистецькі смаки також відрізняються у суб’єктів із високим та низьким рівнем пошуку відчуттів: перші цікавляться зображеннями експліцитної сексуальності по телебаченню, у кіноплівках, журналах та інших виданнях. Як установлено багатьма авторами, їм подобаються фільми, в яких демонструється насильство, садизм, жахливі сцени. Люди з низьким рівнем потреби у пошуку відчуттів віддають перевагу музичним та романтичним фільмам. Необхідність переживання змін і схильність до суму осіб із високим рівнем пошуку відчуттів знаходить вияв у перемиканні каналів при перегляді телевізійних програм.

Дата добавления: 2015-05-22