Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативних актів з охорони праці

Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці

Відшкодування моральної шкоди

Відшкодування моральної шкоди (ст. 12) проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці (ст. 17) умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.

Відповідно до ст. 14 працівник зобов'язаний:

— знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту:

— дбати про своє здоров’я і проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти (ст. 17) організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року

1.5. Стимулювання охорони праці

Економічне стимулювання охорони праці (ст. 25). Для працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохоченню за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищенню безпеки та покращення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці, визначається чинним законодавством про оподаткування.

Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці (ст. 26).

Крім відшкодування шкоди працівникам (ст. 11) власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку з завданням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці.

Застосування штрафних санкцій до підприємств, організації та установ (ст. 43).

За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовище підприємства, організації, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок.. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі. Конкретні розміри і порядок накладання штрафів визначаються законодавством. Власник має праве оскаржити в місячний строк рішення про стягнення штрафу у судовому порядку.

Перелік штрафних санкцій та інших економічних витрат підприємства, як зазначалося вище. містить:

– штрафи, що накладаються на підприємство органами державного нагляду за охороною праці:

– штрафи за кожний нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання:

– відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати особам, котрі потерпіли на виробництві, або членам сімей та утриманцям загиблих;

– виплати тим підприємствам, установам, яким завдано шкоду (внаслідок випуску небезпечної техніки, неякісного проектування виробничого об'єкта, нового устаткування):

– компенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим закладам витрат на лікування та реабілітацію потерпілих працівників, на надання їм санаторно-курортних послуг;

– компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату.пенсій інвалідам праці;

– витрати на проведення рятувальних робіт під час аварій та нещасних випадків, на проведення розслідування та експертизи їх причин, на ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, котрий одержав професійне захворювання.

Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід; відзначити:

– створення спеціальних фондів охорони праці на державному галузевому, регіональному рівнях і на підприємствах та встановленні вимоги щодо не оподаткування коштів цих фондів;

– визначення можливості запровадження пільгового оподаткуванні цільових витрат на заходи щодо охорони праці;

– започаткування принципів диференціації внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань із застосуванням заохочувальних тарифів для підприємств з належною організацією роботи і високим рівнем охороні праці (і навпаки, каральних, тобто збільшених тарифів — для підприємств з незадовільним станом умов і безпеки праці);

– заходи індивідуального заохочення працівників за активну робот та ініціативу у вирішенні проблем охорони праці (повинні відображатися у колективному договорі і включати підвищення розміру заробітною плати, призначення премії, в тому числі запровадження спеціальнім премій за досягнення в галузі безпеки праці, разових – за конкретні виконану роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції: різь види морального заохочення).

2. Найважливіші надбання закону України „Про охорону праці":

- встановлення норм прямої дії щодо порядку організації охорони праці безпосередньо на підприємстві, в установі організації будь-якої форми власності;

- чітке визначення функції і обов'язків, прав. відповідальності власника і конкретних посадових осіб та працівників;

- зміцнення позиції та статусу служб охорони праці щодо прав і повноважень працівників цих служб, необхідність їх створення як на підприємствах, так і в усіх органах управління, включаючи місцеві державні адміністрації;

- визначення вагомого місця та ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань охорони праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників;

- створення в Україні власної нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища згідно з вимогами сьогодення, із врахуванням ринкових перетворень та необхідності забезпечення єдиних державних нормативів з охорони праці на рівні, не нижчому від міжнародних стандартів.

- забезпечення безперервного якісного навчання населення з питань безпечної життєдіяльності та охорони праці, впровадження у всіх навчальних закладах системи освіти відповідної дисципліни: започаткування підготовки спеціалістів з охорони праці у технічних вузах країни;

- поширення принципів демократизму і гласності на сферу охорони праці;

- надання населенню країни або відповідного регіону вичерпної інформації про стан умов і безпеки праці, причини аварій, нещасних випадків, профзахворювань та про вжиті профілактичні заходи;

- забезпечення активної участі професійних спілок та інших громадських формувань у роботі щодо покращення охорони праці.

Дата добавления: 2015-05-08