Методика виконання

1. Із загальної суми витрат на утримання молодняку ВРХ на дорощуванні і дорослої худоби на відгодівлі відняти вартість побічної продукції, тобто гною.

2. Решту витрат поділити на одержаний приріст живої маси і отримаємо собівартість 1 ц приросту живої маси ВРХ. Якщо у звітному році були випадки загибелі вказаних тварин, то ці втрати віднести на собівартість приросту живої маси. Виняток становлять втрати, які відшкодовуються за рахунок винних осіб і які сталися внаслідок стихійного лиха.

Завдання 5. 4. Розрахувати структуру собівартості всього виробництва, а також рослинництва та тваринництва конкретного аграрного підприємства. Зробити пропозиції щодо зниження рівня собівартості виробництва продукції даним підприємством.

* У зв’язку із змінами форм статистичної звітності можливе неспівпадіння рекомендованих у посібнику форм з існуючими в річних звітах за останній рік.

Вихідна інформація. Необхідні дані вибрати із довідки 2 “Затрати на основне виробництво” бухгалтерського річного звіту аграрного підприємства.

Методика виконання. Розрахунок структури собівартості краще подати у вигляді таблиці 5.4.

Таблиця 5.4

Структура собівартості
сільськогосподарської продукції

№ з/п	Елементи витрат	Всього на основне виробництво	В т. ч. на
рослинництво	тваринництво
сума, тис. грн	струк-тура, %	сума, тис. грн	струк-тура, %	сума, тис. грн	струк-тура, %
	Затрати на оплату праці
…	………………	……	…….	…	…….	…	……..
…	………………	……	…….	…	…….	…	……..
	Всього затрат

Структуру собівартості визначають діленням суми витрат за кожним її елементом на всю суму витрат та множенням на 100 %.

Оцінка отриманих результатів. Мати інформацію про відсоткове співвідношення окремих елементів витрат важливо для визначення резервів зниження собівартості як рослинництва і тваринництва, так і в цілому підприємства. Як правило, найбільшу питому вагу займають такі витрати, як вартість паливно-мастильних матеріалів, насіння, кормів. Звичайно, що висока вартість нафтопродуктів свідчить про нееквівалентний обмін між промисловістю та сільським господарством і є чинником зростання собівартості аграрної продукції.

Важливо проаналізувати частку оплати праці у всіх витратах, оскільки її традиційно низький рівень ще більше зменшився у зв’язку із натуралізацією оплати за останні роки в аграрному секторі. А однією з вимог Європейського Союзу, у зв’язку із намірами вступу України до останнього, є доведення питомої ваги оплати праці у вартості продукції як мінімум до 40 %, тобто до рівня розвинутих країн.

ТЕСТИ

Вкажіть правильну відповідь:

1. В Україні для обчислення собівартості продукції використовують методику, в якій за вартість сировини та комплектуючих прийнята:

а) вартість, за якою вони мали б купуватись на день розрахунку собівартості;

б) ціна їх фактичного придбання;

в) проіндексована нормативна вартість;

г) правильна відповідь не вказана;

д) власний варіант відповіді.

2. До постійних витрат відносяться:

а) оплата праці постійних працівників, рівень якої безпосередньо не пов’язується з обсягом виробленої продукції;

б) витрати щодо організації і управління;

в) транспортні витрати на перевезення і доробку продукції;

г) оплата праці найманих працівників;

д) вартість насіння;

е) витрати на мінеральні добрива;

є) технічний догляд і ремонт машин;

ж) амортизація робочої (в країнах Заходу – і продуктивної) худоби;

з) витрати на підтримуючі корми.

3. Який метод визначення собівартості сільськогос­подарської продукції застосовується, якщо в процесі діяльності одержують більше ніж один вид продукції з наступним визначенням собівартості кожного з них:

а) пропорційний;

б) комбінований;

в) пряме віднесення витрат на відповідні види продукції;

г) коефіцієнтний;

д) вилучення із загальної суми витрат побічної продукції;

е) розподіл витрат пропорційно кількісному значенню однієї з головних спільних ознак.

4. Згідно з “Типовим положенням по собівартості” собівартість молока та приплоду визначається:

а) всі витрати по молочному стаду – нормативна собівартість гною = 90 % на молоко + 10 % на приплід;

б) 1) всі витрати по молочному стаду: кількість кормо-днів = собівартість 1 кормо-дня;

2) приплід х 60 кормо-днів (нормативну собівартість
1 гол. приплоду) х собівартість 1 кормо-дня = сума витрат на приплід;

3) загальна сума витрат по молочному скотарству – витрати на приплід – загальну нормативну собівартість гною (планова собівартість 1 т х загал. об’єм) = витрати на молоко;

в) суму початкової балансової вартості тварин на початок року, вартості тварин, що переведені на вирощування і відгодівлю протягом року, вартості одержаного приплоду і фактичних затрат звітного року: живу масу поголів’я.

5. Коли застосовується такий метод визначення собівартості продукції, як пряме віднесення витрат?

а) коли в процесі діяльності отримують більше ніж один вид продукції з наступним визначенням собівартості кожного з них;

б) включають два або більше методи;

в) коли із загальної суми витрат вилучаються витрати на побічну продукцію;

г) лише в тих галузях, де одержується лише один вид однорідної продукції.

Література:

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств.: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрного підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 355 с.
2. Ворст Й., Ровентлоу П., Экономика фирмы. – М.: Высшая школа, 1994. – 271 с.
3. Економіка підприємства: Навч. посібн. / П. П. Руснак, В. Г. Андрійчук, А. А. Ільєнко та ін.; За ред. П. П. Рус­нака. – К.: НАУ, 2002. – 197 с.
4. Економічний довідник аграрника / В. І. Дробот, Т. І. Зуб та ін. / За ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – 800 с.

6. Коваленко Н. Я. Экономика сельского хозяйства. Курс лекций. – М.: Экмос, 1999. – 448 с.

1. Коваленко Ю. С., Охріменко І. В., Демченко О. В. Концептуальні основи прогнозування собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. – К.: ННЦ ІАЕ УААН, 2004. – 24 с.

8. Основи аграрної економіки: Підручник / В. П. Галушко та ін. – К.: Вища освіта, 2003. – 399 с.

1. Про Концепцію амортизаційної політики: Указ Прези­дента України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 28 березня. – № 55.
2. Фінансовий словник-довідник / За ред. М.Я. Дем’яненка. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 555 с.
3. Формування нормативних витрат і доходів та баланси сільськогосподарської продукції в Україні та інших країнах світу / За ред. Шпичака О. М. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 484 с.
4. Черевко Г. В. Витратно-ціновий моніторинг. Навчально-методичний посібник. – Львів – Дубляни, 2001. – 71 с.

ТЕМА 6. Кінцеві результати діяльності аграрного підприємства

Методичні поради до вивчення теми

Важливість даної теми зумовлена значенням понять валової і товарної продукції, прибутку для діяльності сільськогосподарського підприємства. Розпочати вивчення теми потрібно із визначення валової продукції сільського господарства та сільськогосподарського підприємства. Пояснити, для чого потрібно оцінювати валову продукцію у вартісному та натуральному виразах. Звернути увагу на важливість визначення валової продукції за собівартістю (для розрахунку чистої продукції або валового доходу) та за співставними цінами (для оцінки в динаміці, для визначення рівня продуктивності праці). Важливо зробити аналіз динаміки виробництва валової продукції та причин зниження її виробництва за останні роки. Слід звернути увагу слухачів, що в Україні при визначенні валової продукції має місце так званий повторний рахунок, розмір якого безпосередньо залежить від обсягу продукції власного виробництва, яка спожита на виробничі цілі у даному підприємстві, наприклад, корми, насіння, гній.

За методикою ООН – ФАО у розвинутих країнах розрізняють такі показники валової продукції:

- зібрана продукція;

- загальний обсяг виробництва продукції (за своїм змістом це поняття тотожне нашій валовій продукції);

- валове виробництво сільськогосподарської продукції.

Важливо також приділити увагу поділу сільськогосподарської продукції на взаємодоповнюючі, неконкуруючі та конкуруючі види. В умовах зростання конкуренції та становлення ринкових відносин розуміння такої класифікації сприятиме зростанню ефективності виробництва.

Далі дати визначення та розкрити значення товарної продукції для зростання ефективності аграрного підприємства. Пояснити, що розмір товарної продукції може бути більшим від валової за рахунок закупок її у населення і реалізації підприємством. Розкрити суть показника рівня товарності.

Дати визначення та розкрити значення кінцевої продукції аграрного підприємства та агропромислового формування.

Доцільно приділити увагу різниці в поняттях кінцевої, валової і товарної продукції. Розглянути методику визначення кінцевої продукції окремого підприємства та АПК в цілому.

Результати кінцевої фінансової та економічної діяльності сільськогосподарських підприємств багато в чому визначаються об’ємами і кількістю реалізованої продукції. Слід звернути увагу слухачів, що за останні роки в Україні змінилися канали реалізації сільськогосподарської продукції: зникли традиційні і з’явились нові. Так, замість майже 90 % держзамовлення, яке було у радянські часи, залишилась тільки державна закупівля зерна Державною акціонерною компанією ДАК “Хліб України” (приблизно 2–3 % від усього проданого зерна). Поряд з цим функціонують такі канали реалізації сільськогосподарської продукції, як продаж на продовольчих ринках; бартерний обмін; реалізація на біржах, ярмарках, аукціонах, через мережу фірмових магазинів, через оптових посередників; на оплату праці населенню; в рахунок орендної плати за землю та майно тощо. Доцільно звернути увагу студентів на успішність функціонування в розвинутих країнах такого каналу реалізації, як продаж через систему INTERNET з використанням комп’ютерної мережі та мобільного зв’язку.

Слухачі мають усвідомити, що згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” категорія валового доходу за своїм змістом відповідає поняттю чиста продукція. Для її визначення необхідно до валової продукції за собівартістю (код 110 довідки 1 річного звіту) додати суму перевищення (прибуток) грошової виручки від реалізації продукції у звітному році над собівартістю цієї продукції (код 120), відняти збиток від реалізації продукції, за якою грошова виручка була меншою від її собівартості (код 130), відняти усі витрати звітного року, окрім оплати праці і відрахувань на соціальні заходи (код 160).

Важливо також усвідомити основні фактори, які визначають розмір чистої продукції як основного джерела розширеного відтворення.

Одним із найважливіших показників кінцевої діяльності підприємства залишається прибуток.

Доцільно опрацювати Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (статтю 4 “Валовий дохід”). Важливо засвоїти методики визначення валового та операційного прибутку, прибутку від звичайної діяльності до і після оподаткування, чистого прибутку.

План семінарського заняття

1. Валова і товарна продукція сільського господарства: поняття, склад, оцінка.

2. Кінцева продукція підприємства і АПК.

3. Реалізація як кінцева стадія сільськогосподарського виробництва. Канали реалізації.

4. Валовий дохід (чиста продукція) та прибуток аграрних підприємств.

Терміни і поняття

Валова продукція сільського господарства –	це загальна кількість виробленої за певний період сільськогосподарської продукції.
Валова продукція рослинництва –	це кількість та вартість виробленої за певний період (як правило за рік) продукції рослинництва (зерна, цукрових буряків, картоплі, овочів, фруктів), а також вартість вирощування молодих багаторічних насаджень (хмільників, садів, виноградників) і приріст незавершеного виробництва (наприклад, витрати на посів озимих) в кінці року порівняно з початком.
Валова продукція тваринництва –	це кількість та вартість виробленої продукції тваринництва за певний період часу (молоко, приплід і приріст живої маси худоби, свиней, птиці, вовна, а також побічна продукція галузі: гній, вовна-линька, міражні яйця тощо).
Валова продукція аграрного підприємства –	це валова продукція, вироблена у галузі сільського господарства, а також валова продукція підсобних виробництв, звірівництва, рибальства, лісництва, промислових підприємств, які є складовою частиною підприємства (наприклад, консервний чи цегельний заводи), а також доходи за роботи та послуги, виконані за межами підприємства.
Загальний обсяг виробництва валової продукції –	кінцевий результат, що визначається у світовій статистичній практиці і за своїм економічним змістом збігається з вітчизняним показником валової продукції. Крім того, оцінюється в поточних цінах реалізації і розглядається при цьому як складова частина внутрішнього валового продукту держави [2].
Валове виробництво сільськогосподарської продукції –	кінцевий результат, що визначається у світовій статистичній практиці шляхом віднімання від загального обсягу виробництва цієї продукції повторного рахунку – тієї частини валової продукції, яка використана на виробниче споживання (насіння, корми, гній тощо) [2].
Взаємодоповнюючі (комплементарні) види продукції –	такі, коли збільшення виробництва одного з них супроводжується зростанням виробництва іншого виду продукції за однакових інших умов [2].
Неконкуруючі (взаємодоповнюючі) види продукції –	такі, коли зміна обсягу виробництва одного з них (у певних межах) не призводить до зміни обсягу виробництва іншого [2].
Конкуруючі види продукції –	такі, між якими існує технологічна несумісність через збіг у часі робочих технологічних циклів їх виробництва і через потребу в одних і тих самих факторах (ресурсах) для одержання кінцевого результату [2].
Товарна продукція –	це частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам [2].
Кінцева продукція підприємства –	це частина валової продукції, що направлена на особисте споживання населення в межах і за межі підприємства, а також на виробниче споживання або для перепродажу за його межі [2].
Чиста продукція –	це новостворена вартість, що являє собою частину валової продукції, представлену фондом оплати праці і прибутком підприємства. Визнача­ється відніманням від вартості валової продукції (нетоварна її частина оцінюється за собівартістю виробництва, а товарна – за поточ- ними цінами реалізації) виробничо спожитих засобів виробництва. В умовах збиткового виробництва може набувати від’ємного значення [2].
Валовий прибуток –	економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і виробничою собівартістю реалізованої продукції (без включення до неї адміністративних витрат) [2].
Чиста виручка від реалізації продукції, робіт, послуг –	кінцевий результат діяльності підприємства, що визначається вирахуванням із зальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору [2].
Операційний прибуток –	фінансовий результат від операційної діяльності, що визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат (адміністративні витрати, витрати по збуту, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції тощо) і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів (від операційної оренди активів, від реалізації оборотних активів тощо) [2].
Операційна діяльність –	основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю [2].
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування –	фінансовий результат від звичайної діяльності, що визначається додаван­ням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, доходів від фінансових інвестицій, доходів від реалізації фінансових інвестицій і необоротних активів та інших доходів, які не пов’язані з опера­ційною діяльністю, і відніманням від одержаного результату витрат від участі в капіталі, фінансових та інших витрат (витрати, що пов’язані із залученням позичкового капіталу, собівартість реалізації фінансових інвестицій і необоротних активів тощо) [2].
Звичайна діяльність –	будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення [2].
Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування –	фінансовий результат, що є різницею між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток [2].
Чистий прибуток –	фінансовий результат, що визначається додаванням до прибутку після оподаткування надзвичайних доходів і відніманням від одержаного результату податку на ці доходи і надзвичайних збитків [2].

Дата добавления: 2015-05-22