Правила ділової гри. Ділові ігри є інтерактивними, імітаційними формами навчання, що передбачають моделювання тих чи інших дій

ВСТУП

Ділові ігри є інтерактивними, імітаційними формами навчання, що передбачають моделювання тих чи інших дій, критику певних думок і пропозицій. Вони сприяють розвитку логічного мислення, аналітичних здібностей студентів, стимулюють і підвищують їх інтерес до навчання, розвивають уміння приймати вірні рішення в різних економічних ситуаціях.

Сьогоднішній діловий світ потребує компетентних і кваліфікованих фахівців, здатних приймати економічно грамотні рішення і нести відповідальність за їх впровадження в життя. Тому для студентів особливо важливо визначити свої професійні можливості, відчути себе в ролі лідера і виконавця.

Особливо необхідні ділові ігри у сьогоднішніх умовах, коли суспільству необхідні освічені спеціалісти, спроможні розбиратися у складних економічних ситуаціях, аналізувати економічні та політичні процеси, які відбуваються в суспільстві. Дисципліна «Політична економія» має значні можливості щодо використання ділових та рольових ігор.

На семінарських заняттях студенти у формі ділової гри закріплюють економічні знання, поняття, категорії, визначення, терміни, знайомляться з професіями свого напрямку підготовки, процедурою конкурсного відбору, відпрацьовують реакцію на ситуативність, вчаться мистецтву самопрезентації, заповзятливості.

Запропоновані теми економічних ігор допоможуть студентам в захоплюючій, змагальній формі шляхом участі в ігрових ситуаціях «Конкуренція», «Ідея», «Економічна діяльність», «Збільшення власного капіталу», «Прибуткове виробництво», «Відкриття фірми», «Сімейні доходи», «Я і моя фірма», «Всюди гроші, гроші, гроші, всюди гроші – там і тут…», «Фондова біржа», «Підприємництво», «Фінансування ідей», «Ярмарок ідей» оволодіти азами підприємництва, фінансової діяльності, управління персоналом, придбати важливий досвід рішення економічних задач, що зустрічаються в житті, встановити живий контакт з своїми товаришами, добитися взаєморозуміння, відчути смак до колективної роботи.

Мета методичних рекомендацій по проведенню ділових ігор полягає у відпрацюванні знань, умінь і навиків з дисципліни: «Політична економія».

Ділові ігри розраховані для проведення, як з однією так і з декількома студентськими групами. Семінарські заняття на яких проводяться ділові гри, починається з постановки мети, з’ясування основних категорій і процесів які відбуваються відносно розглядаємої проблеми. Робота завершується підведенням підсумків і загальним обговоренням отриманих результатів.

гра «Конкуренція»

Мета гри –оволодіти навиками господарських рішень в умовах конкуренції, розвиток ділового мислення, виявлення організаторських здібностей.

Кожний з учасників гри представляє одне підприємство. Задачею є вибір виробничої програми випуску продукції на черговий місяць і поставка її на єдиний ринок. Собівартість випуску продукції однакова на всіх підприємствах і складає по її видах, $/шт: 100, 80, 60, 40, 20. Потужність кожного підприємства – 600 шт. в місяць. Для заохочення господарської діяльності керівники підприємств одержують початкову суму капіталу 15000 $. Нормативна ціна по видах продукції на ринку складає $/шт: 140, 100, 80, 50, 30. Граничний попит по видах продукції на ринку рівний 1000 шт. (при 10 учасниках гри, при меншій кількості N – попит визначається як N*100). У черговий місяць керівник підприємства вибирає випуск і ціни по видах продукції. Після цього товар виводиться на ринок. Кожне підприємство проводить свою господарську політику в таємниці від конкурентів, тому продаж продукції на ринку дає дохід, визначуваний поєднанням попиту і пропозиції. Максимальна ціна продукції Цм формується з урахуванням наступного співвідношення (див. формулу 1):

Цм = Цн *Попит/Пропозиція, (1)

де Цн – нормативна ціна і-го виду продукції;

Попит – визначений вище, рівний 100*N (N-кількість підприємств);

Пропозиція – сумарна кількість продукції і-го виду, що з'явилася на ринку від всіх підприємств.

Весь товар, у якого оголошена ціна більше максимально можливою, на ринку не має попиту, і пропадає, постачальник зазнає збитки у розмірі витрат. Продаж продукції підприємств, у яких оголошена ціна нижче максимальної, відбувається в черговості, визначуваній коефіцієнтом де і значущість витрат на рекламу і сервісний супровід продукції. Значення і визначаються учасниками гри до її початку на основі експертних висловів.

Підприємство у якого по і-му виду продукції виявляється менше значення коефіцієнта, продає цю продукцію першим (за оголошеною ціною). Сумарний продаж продукції обмежується масою 1000 шт. по кожному виду продукції.

Оцінкою діяльності підприємства за один крок гри (місяць) є прибуток, обчислюваний як дохід від продажу мінус собівартість по видах продукції. Одержаний прибуток переходить в банк (збитки віднімаються з суми наявного капіталу) і може використовуватися на наступний місяць для виробничих витрат, витрат на рекламу і сервісний супровід. Підприємство у якого немає капіталу на початок місяця, вважається банкротом, а його керівник виходить з гри.

Виробнича потужність підприємства, що розорилося, ділиться між учасниками гри, що залишилася, через аукціон.

Підсумковою оцінкою діяльності підприємства за декілька кроків гри є сума накопиченого прибутку. Найуспішнішою признається діяльність учасників, що забезпечують своїми діями розорення конкурента.

В ході гри учасники, що оволоділи навиками господарських рішень в умовах конкуренції, спостерігають динаміку ситуації на ринку при русі його до стійкого стану. Одночасно гра може бути тестом на підприємницьку активність.

На кожному кроці гри учасники заповнюють таблицю 1.

Таблиця 1

Дата добавления: 2015-05-22