Монополії та олігополії в умовах капіталістичної економіки

Механізм функціонування сучасної капіталістичної економіки

Змішана економічна система — це насамперед ринкова економіка, яка функціонує на основі взаємодії двох механізмів господарювання: стихійного (ринкового) і свідомого (державного) регулювання. Практикою, а відповідно, й економічною теорією переконливо аргументована необхідність державного втручання в ринкові економічні відносини.

Ринок у змішаній економіці. В умовах товарного виробництва пануючою формою економічних відносин є ринкові, але ринок перестав бути єдиним стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва, розподілу доходів. Існування «адміністративних», «державних» цін впливає і на механізм ціноутворення «монополізованого» ринку в змішаній економіці. Ринок по суті стає регульованим, тому що конкуренція є недосконалою, потребує державної підтримки і стає більш штучною, регульованою.

Держава у змішаній економіці. Незалежно від частки держсектора і власності в економіці роль держави в організації й управлінні виробництвом та суспільством зростає. Держава розробляє форми і методи економічного та соціального регулювання соціально-економічних відносин, координує, регулює, програмує суспільне виробництво і споживання, здійснює політику соціалізації ринкових відносин і демократизації. державного регулювання в умовах змішаної економіки підвищення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва, забезпечення економічного зростання і соціально-економічної стабільності економіки та суспільства.

У сучасних умовах класичні монополії у прямому розумінні зустрічаються рідко. Проте їх «сестри» — олігополії — дуже розповсюджене явище в будь-якій розвинутій країні. Великі корпорації стрімко збільшують свої розміри, вторгаються в інші галузі, об'єднуються як на національному, так і на міжнародному рівні. Усе це свідчить про те, що процеси концентрації капіталу через механізми злиття та поглинання є розповсюдженими і на рубежі XXI ст.

Монополія і конкуренція — це два протилежних і взаємопов'язаних процеси. Посилення одного призводить до послаблення іншого і навпаки.

Фінансово-монополістичні групи. Організаційною формою фінансового капіталу, як зазначалося, виступають фінансово-монополістичні (фінансово-промислові) групи (ФПГ) — комплекс промислових, торгових, банківських, транспортних та інших компаній.

Створення ФПГ здійснюється кількома способами. Найбільш розповсюдженим є добровільне об'єднання капіталів окремих учасників і установ. Другим способом є добровільна передача учасниками створюваної ФПГ пакетів своїх акцій в управління банку чи іншому кредитно-фінансовому інституту. Третім способом є придбання одним з учасників групи пакетів акцій інших підприємств та організацій, які в результаті цього стають учасниками ФПГ. Таке придбання не завжди є добровільним і пов'язане із злиттям і поглинанням одних компаній іншими.

Фінансова олігархія та її еволюція. Західні дослідники не вживають терміна «фінансова олігархія». Натомість використовуються такі поняття, як «бізнес-еліта», «корпоративна еліта»,«техноструктура» чи «техноеліта».

У традиційному розумінні еліта — це аристократія.. У найзагальнішому вигляді можна виділити три основних класи еліти: владні, ціннісні, функціональні. Останнє підходить для характеристики фінансової олігархії.

Функціональна еліта в економіці — це впливові групи, які в ході конкуренції виділяються в різноманітних сферах або секторах економіки і беруть на себе важливі функції в ній. Отже, суть фінансової олігархії полягає в економічному і політичному пануванні невеликої групи фінансових магнатів — найбільших власників банківських і промислових монополій.

Реалії життя в Україні та Росії дозволяють говорити про нове тлумачення поняття «олігархія» (оскільки воно не відповідає класичному розумінню цього терміна, то доречно надалі вживати його в лапках). Якщо демократія Заходу носить характер плюралістичної системи, то на пострадянському просторі можна говорити про корпоративну чи кланову систему.

Дата добавления: 2015-05-22