Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання. 1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність:

1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність:

- сутність зайнятості;

- повна і неповна зайнятість;

- ефективність зайнятості;

- теорії зайнятості.

2. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили:

- сутність безробіття і його види та форми. Норма безробіття;

- соціальні наслідки безробіття.

3. Фактори і показники розширеного відтворення робочої сили:

- специфічність і фази відтворення робочої сили;

- місце ринку праці у відтворенні робочої сили;

- особливості відтворення робочої сили на сучасному етапі.

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна література

Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенка, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін. / За ред. д-ра екон. наук К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Т. 19.

Основы экономической теории: Учебник / С.В.Мочерный, В.К.Симоненко, В.В.Секретарюк, А.А.Устенко; Под общ. ред. С.В.Мочерного. – К.: Знання, 2000.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. – Т. 1. – М.: Республика, 1992. – Гл. 10.

Наукова література

Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення // Економіка України, 2001. - № 4.

Давидова І., Ким М. Інституціональні основи зайнятості в перехідній економічній системі // Економіка України. – 1998. - № 4.

Державна програма зайнятості населення на 2001-2004 роки: Закон України // Голос України. – 2002. – 23 квітня. – с. 6-11.

Єськов О. Мотивація і стимулювання праці // Економіка України. – 2001. - № 2.

Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег // Классика экономической мысли. – М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. – с. 480-787.

Краснов Ю., Кузнецова О. Стратегічні й оперативні заходи щодо державного регулювання зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 1999. - № 2.

Кривенко К.Т., Музиченко А.С. Обгрунтування глибоких змін у структурі суспільного поділу праці // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомч. наук. зб. Вип. 8. – К.: КНЕУ, 2000. – с. 3-9.

Кузнецова Р. Прогнозний баланс повного ринку праці // Економіка України. – 2000. - № 6.

Лебединская Л., Ремнева Л. Процессы занятости и реформирование собственности // Бизнес-Информ. – 1998. - № 21-22.

Лібанова Е., Баланда А. Незареєстрована зайнятість в Україні: формування і можливості державного регулювання // Україна: аспекти праці. – 2000. - № 4.

Лог Дж. Коллективная собственность работников // США: экономика, политика, идеология. – 1996. - № 10.

Мортіков В. Роль заробітної плати в регулюванні зайнятості // Економіка України, 2001. - № 1.

Савченко В. Активна політика зайнятості на ринку праці – запорука збереження й розвитку трудового потенціалу // Україна: аспекти праці. – 1999. - № 1.

Супян В.Б. Сфера труда в США: новые тенденции // США: экономика, политика, идеология. – 1998. - № 6.

Термінологічний словник ключових понять

Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, дійсно шукають роботу та здатні приступити до неї.

Вимушена неповна зайнятість – зайнятість працівників, які в поточному році перебували в адміністративних відпустках без збереження заробітної плати або працювали в режимі неповного дня (тижня).

Добровільне безробіття – безробіття, зумовлене тим, що робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але стали б до роботи, якби зарплата була вищою.

Зайнятість – діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.

Людський капітал – запас у людини здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, які сприяють зростанню продуктивності її праці і впливають на збільшення доходів (заробітків).

Особистий фактор виробництва – робоча сила, яку розглядають у контексті її зв’язку із засобами виробництва, що за своїм характером є об’єктивними факторами виробництва.

Повна зайнятість – використання всіх придатних для цього ресурсів; характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати.

Рівень безробіття – виражене у процентах відношення чисельності безробітних до чисельності робочої сили (включаючи й безробітних).

Розширене відтворення сукупної робочої сили – зростання її чисельності в органічному зв’язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення.

Структурне безробіття – невідповідність між пропонуванням і попитом на працівників.

Сукупна робоча сила – кооперація індивідуальних робочих сил у певній суспільно комбінованій формі.

Фрикційне безробіття – безробіття, що виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, регіонами, а також на різних стадіях життєвого циклу.

Циклічне безробіття – безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються.

Ефективність зайнятості – повнота і раціональність у комплексі визначають ефективність зайнятості, тобто забезпечуваний нею оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов.

Форми зайнятості – конкретні способи включення працівників в систему суспільного виробництва.

Неповна зайнятість означає, що певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.

Економічно активне населення – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропонування робочої сили для виробництва товарів і послуг.

Продуктивна сила людини праці – характеризується її робочою силою, тобто здатністю до праці. Вона має дві характеристики: 1) кількісну (кількість носіїв здатності до праці і 2) якісну (стан фізичного розвитку і здоров’я людини (ключовий аспект у сучасних умовах), рівень освіти і кваліфікації, здатність приводити в дію засоби виробництва, удосконалювати засоби і предмети праці, підносити свій рівень кваліфікації.

Дата добавления: 2015-05-22